Постанова № 43993911, 06.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 травня 2015 р. №820/1626/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Сєвєродонецького міського центру занятості Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості Луганської області суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у розмірі 858,11 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач, під час перебування на обліку у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості Луганської області як безробітний, працював, що підтверджується договором доручення №15051834, про що складений відповідний акт №307 від 22.09.2014 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, а тому відносився до категорії зайнятого населення і не мав права допомогу по безробіттю у сумі 858,11 грн.

Згідно ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалу суду про прийняття адміністративної справи до розгляду разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки було надіслано за адресою місцезнаходження відповідача, що зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначене поштове відправлення не було отримано, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду 15.04.2015р.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду, з огляду на що суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного і виплатою відповідної допомоги по безробіттю.

Згідно з наказом від 11.10.2013 року №НТ131011 відповідачу призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу.

Наказом від 29.11.2013 року №НТ131129 виплату допомоги скорочено у зв'язку із недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Наказом від 26.12.2013 року відповідачу припинено виплати та реєстрацію безробітного у зв'язку із працевлаштуванням безробітного.

На підставі даних Державної податкової адміністрації, наданих у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009р. №232/16248 встановлено, що відповідачу у 4 кварталі 2013 року виплачено винагороду за виконану роботу відповідно до умов цивільно - правового договору ПАТ КБ "Приватбанк" під час перебування на обліку безробітних.

29.05.2014 року відповідачу було направлено лист №13/04-1435 з вимогою надання документів, що підтверджують факт працевлаштування ОСОБА_1.

01.07.2014 року відповідачу було направлено лист №13/04-1700 з вимогою надання копій договорів та актів про виконані роботи.

22.09.2014 року на адресу позивача прийшла відповідь ПАТ КБ "Приватбанк" та завірена копія договору доручення від 23.10.2013 року №15051834.

Відповідно до акту №307 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 22.09.2014 року вбачається, що під час перебування на обліку як безробітного у Сєвєродонецькому міському центрі зайнятості Луганської області, відповідач відносився до категорії зайнятого населення і не міг бути визнаний безробітним. Кошти, нараховані та перераховані на особистий рахунок ОСОБА_1 як допомога по безробіттю за період з 04.10.2013 року по 04.12.2013 року в сумі 858,11 грн. підлягають поверненню.

Директором Сєвєродонецького міського центру зайнятості Луганської області прийнято наказ №131 "Про утримання зайво отриманого безробітними матеріального забезпечення", відповідно до положень якого фахівцям позивача необхідно вжити заходів щодо повернення коштів виплачених відповідачу як допомога по безробіттю у період з 04.10.2013 року по 04.12.2013 року в сумі 858,11 грн.

На момент розгляду справи незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 858,11грн. відповідачем не повернуто.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. №1533-III (в редакції чинній на момент призначення допомоги по безробіттю, далі за текстом - Закон №1533), одним із видів забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Згідно положень п.п.2.1 розділу 2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. №307 (далі за текстом - Порядку №307) застрахованим особам, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.

Згідно п.2.9 розділу 2 Порядку №307, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у цьому розділі, не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено умови по отриманню забезпечення на випадок безробіття, а саме на момент отримання допомоги по безробіттю відповідач відповідно до цивільно-правових договорів фактично відносився до зайнятого населення і не мав законних підстав перебувати на обліку безробітних.

Відповідно до положень ч.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" №804-ХІІ від 01.03.1991р. (який діяв на момент призначення та виплати допомоги по безробіттю) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Рішення позивача про повернення коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю, не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Сума виплаченої допомога по безробіттю у розмірі 858,11 грн. підтверджується довідкою про виконані платежі.

Таким чином, позивачем підтверджено існування у відповідача заборгованості по поверненню коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у розмірі 858,11 грн., з огляду на що, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 858,11 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 41, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру занятості Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1. Проживає: АДРЕСА_2) вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття у сумі 858.11 (вісімсот п'ятдесят вісім гривень одинадцять копійок) на користь Сєвєродонецького міського центру занятості Луганської області (код ЄДРПОУ 13391634, вул. Гагаріна, буд. 116, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.).

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги, в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Полях Н.А.