Рішення № 4399390, 13.08.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2009 р. Справа № 14/144/09

м. Миколаїв

Позивач: Закрите акціонерне товариство “Західно-Український консорціум”, юридична адреса: м. Львів, вул. Джерельна, 29/7; поштова адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 59

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія “Лорд”, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2

Суддя –П.В.Цвєткова

Представники

Від позивача: Квашнін Є.Г. дов. від 11.06.09 р., Свириденко М.А. дов. від 16.02.09р.;

Від відповідача: Матвєєв Є.С. дов. від 10.01.2007 р.

В судовому засіданні приймає участь:

Суть спору : про стягнення 890888,38 грн. вартості майна та збитків за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 890888,38 грн. з яких 569754 грн. вартість невиданого металу по договору схову № 26-02/2007 від 26.02.2007 р., 246190 грн. збитків (упущеної вигоди), 1000 грн. збитків за простій автотранспорту, 40797,20 грн. збитків, що складають суму штрафу за невиконання договору по поставці металу, 3324,86 грн. річних за користування коштами і 16522,86 грн. інфляційних.

Відповідач позов не визнає, факт отримання прокату оцинкованого в кількості 70340кг не оспорює. Однак вважає, що передача металу є позадоговірною поставкою, оскільки договір, на який маються посилання в накладній № 226-1 від 26.12.2008 р., між сторонами не існує. В зв’язку з цим відповідач не відреагував на телеграму позивача від 05.02.2009 р. Письмова вимога позивача про сплату 100% вартості майна надійшла до відповідача разом з позовною заявою. Таким чином, на момент пред’явлення позову, відсутній предмет позову. Щодо стягнення річних та інфляційних відповідач зазначив, що між сторонами ніяких грошових зобов’язань не виникло, і в зв’язку з цим, немає правових підстав для стягнення вказаних сум.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив наступне:

26 лютого 2007 р. сторони уклали договір схову № 26-02/2007 (відповідального зберігання). За умовами цього договору відповідач зобов’язувався зберігати товарно-матеріальні цінності передані та ввірені йому другою стороною, тобто позивачем по даній справі.

Строк дії договору до 30 грудня 2007 р. Додатковою угодою № 1 від 2 січня 2008 р. строк дії договору було продовжено до 30 грудня 2008 р., а додатковою угодою № 2 від 31 грудня 2008 р. до 31 грудня 2009 р.

Згідно накладної № 226-1 від 26 грудня 2008 р. ТОВ ТПК «Лорд»прийняв від позивача на зберігання 70340кг прокату оцинкованого виробництва Казахстан на суму 569754 грн. Факт приймання відповідачем металу підтверджується актом приймання-передачі від 26 грудня 2008 р. В накладній № 226-1 зазначена підстава передачі металу –договір схову № 26-02/2007 від 26.02.2007 р. Зазначені накладна та акт приймання-передачі від 26 грудня 2008 р. підписані представниками сторін і скріплені печатками товариств.

Наведене вище спростовує посилання відповідача на те, що має місце позадоговірна поставка металу. В накладній № 226-1 чітко зазначено, що метал здається на зберігання і мається посилання на договір схову.

5 лютого 2009 р. позивач просив відповідача відвантажити метал в три автомобілі, подані під завантаження. Надані позивачем докази свідчать, що вказана телеграма була одержана представником відповідача 6 лютого 2009 р.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що для контролю за відвантаженням металу в Миколаїв виїхав у відрядження його представник. Однак відповідач метал не видав.

Посвідчення про відрядження видане представнику позивача Квашніну Є.Г. свідчить про те, що він був командирований в м. Миколаїв ТОВ ТПК «Лорд»для отримання ТМЦ з відповідального зберігання. Перебування Квашніна Є.Г. в м. Миколаєві 08.02.09 р. підтверджується відмітками відповідача в посвідченні про відрядження.

Таким чином, на вимогу позивача йому метал відповідачем не був виданий, що є порушенням п. 3.1 договору, який передбачає право позивача в будь-який час вимагати від охоронця видачі товарно-матеріальних цінностей із зберігання, а останній повинен повернути ці цінності на першу вимогу.

Договором (п. 3.3) передбачено, що у випадку, коли охоронець з певних причин не може повернути майно, то він зобов’язаний не пізніше 3-х днів з моменту отримання письмової вимоги сплатити 100 % вартості не отриманого (неповернутого) майна.

В зв’язку з тим, що позивачу на його вимогу не був виданий зі зберігання метал, він на підставі п. 3.3 договору, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вартості неповернутого металу.

Ухвалою 16 червня 2009 р. господарський суд зобов’язав відповідача надати докази знаходження у нього на зберіганні прокату оцинкованого в кількості 70340кг, прийнятого на відповідальне зберігання.

Відповідач надав в суд довідку від 12 серпня 2009 р. підписану директором товариства, згідно якої вказаний метал знаходиться на зберіганні. Оскільки вказана довідка не є безспірним доказом знаходження спірного металу на складі відповідача господарський суд запропонував сторонам оголосити перерву, щоб представники позивача могли виїхати на склад відповідача, щоб пересвідчитись в достовірності даних довідки. Однак представниками сторін не було досягнуто згоди щодо пропуску представників позивача на склад відповідача.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача вартості неповернутого металу в сумі 569754 грн. підлягають задоволенню.

Також господарським судом задовольняються позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача річних в сумі 3324,86 грн. та інфляційних в сумі 16522,86 грн., оскільки після відмови видачі металу згідно з п. 3.3 договору між сторонами виникли грошові зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 с. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає з таких підстав:

1.Договором сходу № 26-02/2007 від 26 лютого 2007 р. не передбачена сплата пені за порушення строків перерахування грошових коштів.

2.Позивач не надав доказів сплати ним ТОВ «Металпак»40797,27 грн. штрафу за невиконання договору поставки № 25 від 30.01.2009 р. В позовній заяві позивач сам вказав, що він повинен сплатити ТОВ «Металпак»штраф. Таким чином, на день розгляду справи позивачем штраф своєму контрагенту не сплачено, а тому у нього відсутні збитки.

3.Відностно стягнення 1000 грн. збитків аналогічно –позивач не доказав наявність заподіяння йому збитків на цю суму.

4.Щодо стягнення з відповідача 246190 грн. збитків (не отриманої вигоди) –на день розгляду справи договір укладений позивачем зі своїм контрагентом ТОВ «Металком»є діючим, при розрахунку упущеної вигоди позивач не врахував не сплачені ним податки та інші витрати, які він не поніс внаслідок не виконання договору.

Керуючись ст.ст. 46, 49, 82, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова компанія “Лорд”, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2, код 20882249 на користь Закритого акціонерного товариства “Західно-Український консорціум”, юридична адреса: м. Львів, вул. Джерельна, 29/7; поштова адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 59, код 30583551 –569754 грн. (п’ятсот шістдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят чотири грн.) боргу, 3324,86 грн. (три тисячі триста двадцять чотири грн., 86 коп.) річних, 16522,86 грн. (шістнадцять тисяч п’ятсот двадцять дві грн., 86 коп.) інфляційних, 5896 грн. (п’ять тисяч вісімсот дев’яносто шість грн.) державного мита і 206,40 грн. (двісті шість грн., 40 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя П.В.Цвєткова