Постанова № 43993316, 22.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 року 810/888/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.В. СТАР"

про

стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Прокурор Білоцерківського району Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.В. СТАР" про стягнення податкового боргу в сумі 46869,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств. Дана заборгованість підтверджується деклараціями, податковим повідомленням-рішенням, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 05.03.2015 відкрито провадження у справі №810/888/15, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження.

Одночасно вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Копію вказаної ухвали суду надіслано відповідачу на адресу, яку зазначено у даному позові.

До суду 21.04.2015 повернулося поштове відправлення з поміткою про невручення адресату з причини "закінчення терміну зберігання".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що до суду повернувся конверт направлений відповідачу за належною адресою, суд, керуючись статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що такий конверт вручений відповідачу належним чином. Однак, суд не застосовує частини 3 та 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України зважаючи на те, що відповідач ухвалу суду не одержав.

Всебічно та об’єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.В. СТАР" зареєстровано як юридичну особу 13.10.2008 та як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів відповідач перебуває на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 23.02.2015 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 46869,83 грн., який виник з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, в яких самостійно визначено суму, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, а саме:

- податкова декларація з ПДВ за січень 2014 року від 20.02.2014 №9009050739, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 11259,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за лютий 2014 року від 20.03.2014 №9015073862, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 14994,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за березень 2014 року від 22.04.2014 №9022599893, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 3593,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за червень 2014 року від 21.07.2014 №9042108263, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 4736,00 грн.;

- податкова декларація з ПДВ за серпень 2014 року від 22.09.2014 №9054556883, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 16722,00 грн.;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2013 рік від 10.02.2014 №9090347709, в якій самостійно визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1486,00 грн.

Крім того, в липні 2014 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ТОВ "Л.В. СТАР" за травень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 16.07.2014 №524/15-1/35964415.

Перевіркою було встановлено неподання відповідачем податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року, чим порушено п. 201.15 ст. 201, п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 19

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 №0006521501, згідно з яким відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 680,00 грн.

Вказане податкове повідомлення було отримано відповідачем 24.07.2014, що підтверджується підписом директора ТОВ "Л.В. СТАР" на корінці податкового повідомлення-рішення.

Також, в грудні 2014 року посадовою особою Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ТОВ "Л.В. СТАР" за жовтень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 08.12.2014 №890/15-1/35964415.

Перевіркою було встановлено неподання відповідачем податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, чим порушено п. 201.15 ст. 201, п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 19

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0019661501, згідно з яким відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн.

Вказане податкове повідомлення було отримано відповідачем 23.12.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно даних облікової картки відповідача переплата з податку на додану вартість становить 8596,23 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств становить 43,94 грн.

Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств становить 46869,83 грн.

Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання в повному обсязі не сплачено.

Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем була виставлена податкова вимога від 31.05.2014 №372-25/4 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями в розмірі 4104,83 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 24.06.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, дана податкова вимога залишилась частково без задоволення.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов’язання органом Міндоходів граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов’язання, а також грошові зобов’язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 46869,83 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 46869,83 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Прокурора Білоцерківського району Київської області - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.В. СТАР" (код ЄДРПОУ 35964415) на користь Державного бюджету України (р/р 34127999700043, одержувач: Білоцерківське УДКСУ в Київській області) податковий борг у сумі 46869 (сорок шість тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 83 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.