Постанова № 43993273, 23.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року 810/721/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції про зобов?язання до вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з адміністративним позовом до Начальника державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції (далі відповідач) про зобов?язання до вчинення певних дій.

Предметом позову є бездіяльність відповідача щодо заяви позивача від 14.11.2014 про надання інформації в порядку реалізації Закону України «Про звернення громадян».

Позивач підтримав позовні вимоги. У зв?язку з нез?явленням відповідача в судове засідання, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідачем було надано неповну відповідь на заяву позивача від 14.11.2014.

Відповідач в судове засідання не з?явився, просив розглядати справу за його відсутності, надіслав суду заперечення на позов, просив відмовити у задоволенні позову. З заперечень слідує, що відповідачем було надано відповідь на заяву позивача 8.12.2014, а також що зі ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» та п.9 Положення про відділ і посадової інструкції начальника відділу ДВС, - слідує відсутність у відповідача повноважень надавати роз?яснення.

Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

14.11.2014 позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив відповідача надати роз?яснення «чи є ОСОБА_2, ОСОБА_3В та ОСОБА_4 учасниками виконавчого провадження». Окрім того позивач просив в заяві надати документи: виконавчий напис нотаріуса, постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна, протокол та акт прилюдних торгів, розслідування Яготинської прокуратури, договори купівлі-продажу частини будинку між ОСОБА_5, ОСОБА_3В та ОСОБА_4

8.12.2014 відповідачем було складено лист-відповідь №9930, який містить загальне посилання на норму ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» та вказівку на неможливість надати більш ґрунтовну відповідь через знищення матеріалів виконавчого провадження за строком давності.

Однак така відповідь, не відповідає вимогам чинного законодавства, яким гарантується право на отримання інформації, відтак позов підлягає задоволенню. Такий висновок суд обґрунтовує наступними нормами чинного законодавства України.

Правові засади регулювання відносин з приводу права громадян на отримання інформації про діяльність органів державної влади визначені Законом України «Про звернення громадян» від 2.10.1996 №393/96-ВР (далі Закон №393) та Законом України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 №2939-VI (далі Закон №2939).

Законом №369 регулюються питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст.1 Закону №369, - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст.3 Закону №369, - під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Відповідно до ст.7 Закону №369, - звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до ст.15 Закону №369, - органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до ст.19 Закону №369, - органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Відповідно до ст.20 Закону №369, - звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Окрім того, оскільки позивач запитував у відповідача відомості, які становлять публічну інформацію, суд керується Законом №2939.

Відповідно до ст.1 Закону №2939, - публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.4 Закону №2939, - доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до ст.5 Закону №2939, - доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст.19 Закону №2939, - запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ст.16 Закону №2939, - розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту. Запит, що пройшов реєстрацію у встановленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань запитів на інформацію.

Аналіз зазначених вище норми приводить суд до висновку, що відповідальною особою за надання належної інформації перед запитувачем є та особа (розпорядник інформації) до якої адресовано безпосередньо інформаційний запит.

За таких умов, відповідач є відповідальним перед позивачами за надання належної та повної відповіді на заяву адресовану саме відповідачу, а саме заяву від 14.11.2014.

Всупереч вищезазначеним нормам Законів №2939 та №369, відповідач не надав розяснень позивачу щодо запитуваної інформації, рівно як і не вказав, у випадку неможливості надання таких роз?яснень безпосередньо відповідачем (як-то відсутність компетенції тощо), спосіб отримання позивачем запитуваної інформації. Окрім того, відповідачем не було вказано позивачу у відповіді на заяву ніяких деталей щодо знищення виконавчого провадження, в межах якої позивач запитував інформацію ні дати знищення, ні документів про знищення тощо. Відсутність будь-якого підтвердження знищення виконавчого провадження як у відповіді від 8.12.2014, так та неподання такого підтвердження відповідачем суду у даній адміністративній справі, - нівелює саме твердження відповідача про знищення виконавчого провадження з огляду на вимоги статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких умов суд приходить до висновку, що відповідь від 8.12.2014 на заяву позивача від 14.11.2014 не є належною, повною та обґрунтованою з огляду на вимоги чинного законодавства щодо такої відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити. Зобов?язати Начальника державної виконавчої служби Яготинського районного управління юстиції надати позивачу роз?яснення на подану позивачем відповідачу заяву від 14.11.2014.

Повернути позивачу з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 (вісім) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.