Постанова № 43993154, 22.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року об 11 год. 20 хв.Справа № 808/1305/15

м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомленнярішення,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - позивач) до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідач, ОСОБА_1 ОДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0038341702 від 22.12.2014 про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 111 461,24 грн., в т.ч. за штрафними санкціями 111 461,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу, яких він дійшов за результатами перевірки філії «ОСОБА_1 дорожньо-експлуатаційна дільниця», оскільки податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, оскільки вважає, що даною статтею не передбачені санкції за несвоєчасну сплату сум податку з доходів найманих працівників. Просить задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 22.04.2015 замінено відповідача ОСОБА_1 обєднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Запорізькій області на правонаступника ОСОБА_1 обєднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Запорізькій області.

Відповідач в поданих до суду письмових запереченнях проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що в порушення пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України встановлено неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 31.01.2013 по 30.11.2013 в розмірі 148 614,99 грн., у звязку з чим до позивача застосовано штрафні санкції у відповідності до приписів пп.127.1 ст.127 Податкового кодексу України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. На підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України у звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що співробітниками ОСОБА_1 ОДПІ в період з 10.11.2014 по 21.11.2014 проведено планову виїзну перевірку філії «ОСОБА_1 дорожньо-експлуатаціної дільниці» дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №140/08-22-22-01/26249607 від 08.12.2014.

Перевіркою, крім іншого, встановлено порушення філією «ОСОБА_1 дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Запорізький облавтодор»:

-п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення й надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку №1020 від 24.12.2010, за І ІІІ квартали 2013 року;

-пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 148 614,99 грн.;

-відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України на суми несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня в розмірі 1021,25 грн.

На підставі акту перевірки №140/08-22-22-01/26249607 від 08.12.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0038341702 від 22.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 111 971,24 грн., в т.ч. за основним платежем 0,00 грн. та за штрафними санкціями 111 971,24 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Запорізькій області та до Державної фіскальної служби України. Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області №575/7/0801-01-04-13 від 28.01.2015 та рішенням ДФС України №3435/6/99-99-10-01-03-15 від 20.02.2015 скарги позивача залишено без розгляду у звязку з пропущенням строків їх подання.

Не погодившись, з оскаржуваним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням рішенням частково, а саме в частині застосування до позивача штрафних санкцій з податку на доходу фізичних осіб в розмірі 111 461,24 грн. за порушення пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень рішень стали висновки податкового органу про порушення філією «ОСОБА_1 дорожньо-експлуатаційною дільницею» пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме філією «ОСОБА_1 дорожньо-експлуатаційна дільниця» несвоєчасно перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 31.01.2013 по 30.11.2013 в розмірі 148 614,99 грн.

Суд, вважає за необхідне відмітити наступне. Статтею 168 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

У відповідності до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Суд зазначає, що пункт 168.1 ст.168 Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 168.1.5 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 06.08.2011. Згідно пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно абз.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, після доповнення Податкового кодексу України пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, обовязок сплати податку з доходів фізичних осіб в разі, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.

Водночас, відповідачем застосовано до позивача санкцію згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, відповідно до якого ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою для застосування санкцій є встановлення під час перевірки порушення у вигляді ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Порушення строків сплати податку складом даного порушення не охоплюється, а норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.

Суд зазначає, що оскільки обовязок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то норми п.127.1 ст.127 та пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України не кореспондуються між собою, та ст.127 Податкового кодексу України не містить санкції за порушення строків сплати податку, встановленого пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

Щодо встановленого під час перевірки порушення, суд зазначає, що позивачем не заперечується несвоєчасність виплати заробітної плати та розрахунків з бюджетом по податку з доходів найманих працівників.

З матеріалів справи вбачається, що податок з доходів фізичних осіб сплачувався підприємством разом із виплатою заробітної плати, що підтверджується наданими до матеріалів справи податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку в сум утриманого з них податку за І-IV квартал 2013 року, оборотною відомістю по рахунку №6411 за 2013 рік, оборотною відомістю по рахунку №66 за 2013 рік, довідкою про сплату податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік, копіями платіжних доручень, копіями відомостей про розподіл заробітної плати.

Водночас, на момент здійснення перевірки фактів несплати податку з доходів фізичних осіб до/або підчас, тобто після виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення, передбаченого ст.127 Податкового кодексу України, перевіркою не встановлено.

Враховуючи наведене, при розгляді справи встановлено відсутність в діях підприємства позивача складу порушення, за яке п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України передбачено санкції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, оскільки позивачем не вчинялось вказане порушення, а позивач, приймаючи спірні податкові повідомлення рішення, діяв при помилковому розумінні норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області №0038341702 від 22.12.2014, в частині збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 111 461,24 грн., в т.ч. за штрафними санкціями 111 461,24 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» судовий збір в розмірі 222,92 грн. (двісті двадцять дві гривні 92 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко