Постанова № 43992787, 30.04.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року м.Житомир справа № 806/5549/14

час прийняття: 14 год. 33 хв. категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

при секретарях судового засідання Шкорботун Ю.О., Павлюк В.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області ОСОБА_2,

представника Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення коштів,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001302304/0 від 03 листопада 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-серпень 2010 року на 404157, 00 грн., а також стягнути з Державного бюджету України заборгованість по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 212647, 00 грн., за серпень 2010 року - 191510, 00 грн. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття спірного рішення стали висновки податкового органу про включення Товариством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, що не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників, крім того, деякі з них мають ознаки сумнівності, та безпідставним включенням до складу податкового кредиту за червень 2010 року суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів. Позивач з цим не погоджується, оскільки при формуванні складу податкового кредиту відповідного податкового періоду та заявлення до відшкодування сум ПДВ ним дотримано всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", застосування негативних наслідків до підприємства лише на підставі того, що постачальники товару по ланцюгу поставок до виробника не виконали своїх зобов'язань зі сплати податку до бюджету, не може бути підставою для позбавлення його права на відшкодування ПДВ.

У ході розгляду справи первинних відповідачів було замінено їх правонаступниками, а саме: Державну податкову інспекцію у м. Житомирі - на Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області - Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Представник Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що податкове повідомлення-рішення № 0001302304/0 від 03 листопада 2010 року скасуванню не підлягає, оскільки прийняте на підставі обгрунтованих висновків перевірки про непідтвердження сум ПДВ Товариства податковими зобов'язаннями постачальників, крім того, деякі з них мають ознаки сумнівності, та безпідставним включенням до складу податкового кредиту за червень 2010 року суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Зазначила, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Держказначейства за висновками податкових органів. У зв'язку з тим, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією рішення про направлення висновку до Держказначейства про відшкодування ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" сум ПДВ не приймалося, тому Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області ніяким чином не були порушені права та інтереси позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та серпень 2010 року, що виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за червень-липень 2010 року виявлено порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податку на додану вартість", внаслідок чого зменшено бюджетне відшкодування за липень 2010 року на 212647, 00 грн., за серпень 2010 року - 191510, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 7957/23-2 від 18 жовтня 2010 року (а.с. 10-24 том 1).

Не погоджуючись із викладеними в акті висновками, Товариство подавало на нього заперечення (а.с. 25- 27 том 1), які залишені без задоволення.

На підставі акта перевірки № № 7957/23-2 податковим органом 03 листопада 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001302304/0 (а.с. 9 том 1) про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень-серпень 2010 року на 404157, 00 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню суд виходить з наступного.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 14-19 том 1), платником до складу податкового кредиту червня 2010 року включено суми податку на додану вартість в розмірі 195579, 90 грн., що не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників у зв'язку з тим, що відповідно до бази даних-інформаційних ресурсів ДПА України за червень 2010 року у позивача рахується розбіжність по податковому кредиту, а саме: по ПП "Альваїр Буд" на суму ПДВ 108333, 33 грн., ПП "Укрпромтехбуд" на суму ПДВ 83087, 50 грн., ТОВ "ФОРТІСГРУП" на суму ПДВ 4159, 07 грн.

На порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно включено до складу податкового кредиту за червень 2010 року ПДВ на загальну суму 17067, 54 грн., а саме: за червень 2009 року - 20, 00 грн., липень 2009 року - 58, 38 грн., листопад 2009 року - 505, 00 грн., грудень 2009 року - 3558, 87 грн., березень 2010 року - 1077, 09 грн., квітень 2010 року - 11848, 20 грн.

За липень 2010 року платником до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість в розмірі 191510, 29 грн., що не підтверджені податковими зобов'язаннями постачальників у зв'язку з тим, що відповідно до бази даних - інформаційних ресурсів ДПА України за липень 2010 року у позивача рахується розбіжність по податковому кредиту, а саме: по ПП "Альваїр Буд" на суму ПДВ 1125, 00 грн., ПП "Укрпромтехбуд" на суму ПДВ 83087, 50 грн., ТОВ "ФОРТІСГРУП" - 16500, 00 грн., ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф" - 83333, 33 грн., ПП "ФБМ-Україна" - 464, 46 грн., ТОВ "Обербетон Україна" - 7000, 00 грн.

Крім того, відповідно до бази даних-інформаційних ресурсів ДПА України (система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів) на момент перевірки встановлено, що постачальник ТОВ "ФОРТІСГРУП" має ознаки сумнівності (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Суд при цьому зазначає, що пунктом 1.7 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 168/97-ВР) визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для зясування достовірності та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 Закону № 168/97-ВР, визначено, що в разі, коли в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.2 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, та не звернувся до контролюючого органу із скаргою, то він не має права включати до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, не підтверджену податковою накладною.

У випадку ж, коли право платника податку на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми податку на додану вартість, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в межах строку давності, встановленого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - 1095 днів.

Встановлено, що 16 червня 2010 року між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортісгруп" (Підрядник) було укладено договори № 73-с (а.с. 24-27 том 2), № 72-с (а.с. 31-34 том 2), 07 травня 2010 року - договір № 53-с (а.с. 38-41 том 2), за умовами яких Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті Замовника за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи і оплатити їх відповідно до цього Договору.

Загальна ціна договору № 73-с - 138000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 27600, 00 грн., договору № 72-с - 60000, 00 грн., з яких - 12000, 00 грн. ПДВ., № 53-3 - 100000, 00 грн. (20000, 00 грн. ПДВ).

Про виконання умов зазначених угод свідчать довідки про вартість виконаних робіт (а.с. 28, 35, 42 том 2), акти приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 29, 36, 43-48 том 2), податкові накладні (а.с. 37, 49 том 2), банківські виписки (а.с. 126, 135 том 2).

На адресу суду від ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшов лист та витяг з АІС "Податковий блок" (а.с. 3-4 том 4), з яких вбачається, що ТОВ "Фортісгруп" в червні-липні 2010 року було зареєстроване платником ПДВ і мало найманих працівників.

Між Товариством (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" (Постачальник) 06 квітня 2010 року підписано договір № 55-06/02-30/с (а.с. 50-53 том 2), згідно з яким Постачальник зобов'язується виготовити та поставити у власність покупця залізобетонні конструкції, а Покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору загальною вартістю 120750, 00 грн.

На підтвердження дотримання сторонами договірних зобов'язань позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" суду надано видаткові і податкові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, картку рахунку 361 за травень-липень 2010 року (а.с. 55-62, 126, 131, 133, 213-230, 232-245 том 2).

Позивач як Замовник також укладав договір № 13-10/93-с від 10 червня 2010 року (а.с. 63-66 том 2) з Приватним підприємством "Укрпромтехбуд" (Підрядник) на виконання робіт згідно з Додатком № 1 по регулюванню, налаштуванню, управлінню, технологічному обслуговуванню систем теплохолодопостачання, вентиляції і кондиціювання, заміні фільтрів і прибиранню снігу з даху на об'єкті Замовника за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир.

Факт виконання зазначених робіт протягом червня-липня 2010 року підтверджується актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними, банківською випискою (а.с. 68-79, 122, 133, 135, 141 том 2).

Також на вимогу суду відповідачем було надано інформацію про наявність у ТОВ "Обербетон Україна" і ПП "Укрпромтехбуд" основних фондів у червні-липні 2010 року і їх перебування на податковому обліку (а.с. 247-251 том 2, а.с. 1-9 том 3).

Було позивачем (Замовник) підписано договір № 10/12-09 П від 10 грудня 2009 року (а.с. 80-85 том 2) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Тріумф"" (Підрядник) про виконання будівельних та інших робіт по улаштуванню будівлі кінотеатру за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир.

Проведення підрядних робіт на підставі вказаної угоди підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 7 за липень 2010 року, довідкою про вартість виконаних робіт, відомістю витрачених ресурсів, податковою накладною (а.с. 86-96 том 2).

Наявність у вказаного контрагента працівників, основних фондів і його перебування на податковому обліку за 9 місяців 2010 року підтверджується наданою ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві інформацією (а.с. 166 том 3).

Господарські відносини позивача (Покупець) з Приватним підприємством "ФБМ-Україна" підтверджують видаткові накладні (а.с. 16-19 том 2), податкові накладні (а.с. 20-21 том 2).

На підставі договору № 62-С від 31 травня 2010 року (а.с. 96а-103 том 2) Приватним підприємством "Альваїр Буд" проведено роботи по улаштуванню основи під укладку плитки типу ФЕМ з використанням матеріалів згідно з умовами кошторису на влаштування покриття із плиток ФЕМ до цього договору, укладки плитки типу ФЕМ виробника ТОВ "Юнігран", що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актами виконаних робіт, податковими і видатковими накладними, банківськими виписками (а.с. 107-116, 129, 137 том 2)

Допитаний в ході розгляду справи в якості свідка директор Приватного підприємства "Альваїр Буд" ОСОБА_4 підтвердив підписання договорів та інших документів по господарським взаємовідносинам з позивачем, визнав факт поставки товарів, виконання робіт, послуг, чим спростував висновки акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 544/22-01/35494220 від 21 вересня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Альваїр Буд" щодо підтвердження реального здійснення, товарності фінансово-господарських операцій за період з 01 жовтня 2009 року по 31 травня 2012 року, з 01 липня по 31 серпня 2012 року (а.с. 174-264 том 3).

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Те, що податкові накладні за червень-липень, листопад-грудень 2009 року, березень-квітень 2010 року, по яким сума ПДВ у розмірі 17067,54 грн. була включена до податкового кредиту червня 2010 року, отримані позивачем в червні 2010 року підтверджується журналом вхідної кореспонденції і відповідачем не спростовується, як і те, що вказана сума була включена позивачем в податковий кредит інших податкових періодів.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Водночас слід враховувати, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство повязує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми податку на додану вартість не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Досліджені судом первинні документи по господарським операціям з Приватним підприємством "Альваїр Буд", Приватним підприємством "Укрпромтехбуд", ТОВ "ФОРТІСГРУП", ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф"", Приватним підприємством "ФБМ-Україна", ТОВ "Обербетон Україна" свідчать про реальний характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на оспорювані суми податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення обумовлених поставок.

Згідно з статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Податкове законодавство, зокрема, чинний на момент виникнення спірних правовідносин Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлював обов'язок покупця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх зобов'язань з ПДВ, виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливе недекларування відомостей про них, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Недекларування контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо такого формування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" включило до складу податкового кредиту червня 2010 року ПДВ у розмірі 212647, 00 грн. і кредиту липня 2010 року ПДВ у сумі 191510, 00 грн. з вартості придбаних у Приватного підприємства "Альваїр Буд", Приватного підприємства "Укрпромтехбуд", ТОВ "ФОРТІСГРУП", ТОВ "Будівельна компанія "Тріумф"", Приватного підприємства "ФБМ-Україна", ТОВ "Обербетон Україна" товарів (робіт, послуг), визначило розмір від'ємного значення і суму бюджетного відшкодування за липень і серпень 2010 року на підставі належних первинних документів, тому податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001302304/0 від 03 листопада 2010 року прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України заборгованості по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 212647, 00 грн., за серпень 2010 року - 191510, 00 грн., то суд зазначає слідуюче.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 163-167 том 2), 30 березня 2011 року податковим органом були підготовлені висновки про суми відшкодування позивачеві податку на додану вартість № НОМЕР_1 - 212647, 00 грн. за липень 2010 року і № НОМЕР_2 - 191510, 00 грн. за серпень 2010 року.

Вказані висновки 31 березня 2011 року були отримані Управлінням Державного казначейства у м. Житомирі і відповідно до них на підставі платіжних доручень № 578 і № 576 ПАТ "Житомирський меблевий комбінат" перераховано вказані кошти у повному обсязі.

За таких обставин, коли позивачеві вже повернуті суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 212647, 00 грн., за серпень 2010 року - 191510, 00 грн., тому позовні вимоги про їх стягнення у судовому порядку є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001302304/0 від 03 листопада 2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 05 травня 2015 р.