Постанова № 43992716, 22.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 р. Справа № 804/4269/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засіданняОСОБА_2

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Електроград» до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Електроград» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03.02.2015р. №94-25, сформовану Криворізькою південною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної податкової вимоги. При цьому позивач зазначає, що сплата авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за січень 2015р. проводилась позивачем 30.01.2015р. в розмірі 50028,00 грн. за платіжним дорученням № 190, проте АТ «Банк «Фінанси та Кредит» не перераховані кошти до державного бюджету. Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання зявився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Станом на 30.01.2015 року у позивача виникли самостійно задекларовані зобовязання з авансових внесків з податку на прибуток в сумі 50028,00грн.

У відповідності з п. 59.1., п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

03.02.2015р. відповідачем була винесена податкова вимога №94-25 на суму 48438,69 грн. за узгодженими грошовими зобовязаннями з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств за січень 2015р. проводилась позивачем 30.01.2015р. в сумі 50028,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 190 від 30.01.2015 року.

Згідно банківської виписки по рахунку платника податків за 30.01.2015р. на розрахунковому рахунку №26001111318980 підприємства в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» сума залишку коштів на кінець дня складає 219243,78 грн. Проте, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» кошти у сумі 50028,00 грн. за платіжним доручення №190 від 30.01.2015р. не перераховані до державного бюджету.

Процедура, за якою відбувається здійснення платежу, регламентовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року №2346- III (далі Закон України №2346-111).

Згідно п.1.30 ст.1 Закону №2346-111 платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону №2346-111 за допомогою платіжного доручення, яке є розрахунковим документом, здійснюється ініціювання переказу.

Пунктом 8.1 ст.8 Закону України №2346-111 визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно п.22.4 ст.22 №2346-111 під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Таким чином, незважаючи на те, що згідно ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок, саме для платника податків, якій здійснив сплату податкового зобов'язання шляхом подання до банку платіжного доручення на перерахування суми податкового зобов'язання, обов'язок по сплаті податкового зобов'язання є виконаним.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями п.129.6 ст.129 ПК України, відповідно до якого за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідач листом від 02.02.2015р. №106 був повідомлений про своєчасне виконання ПАТ «Електроград» податкового зобов'язання та про порушення строку зарахування грошових коштів до державного бюджету з боку АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування 03.02.2015р. податкової вимоги №94-25 на суму 48438,69 грн. за узгодженими грошовими зобовязаннями з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств.

За таких обставин позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03.02.2015р. №94-25, сформовану Криворізькою південною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Електроград» (код ЄДРПОУ 30734728) судовий збір в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні, 70 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2015 року

Суддя

ОСОБА_1