Постанова № 43992622, 05.05.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року м. Луцьк

Справа № 803/742/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство» до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Луцьке авіапідприємство” (далі – позивач, ПАТ «Луцьке авіапідприємство», товариство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (далі – відповідач, УПФ України в м. Луцьку, управління) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 18 лютого 2015 року №№10-70.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями до підприємства застосовані штраф та пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків з період з 20 березня 2006 року по 13 лютого 2015 року. Підприємство вважає ці рішення протиправними, оскільки пункт 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі якого був застосований штраф і пеня, втратив чинність з 01 січня 2011 року. З наведених підстав просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 18 лютого 2015 року №№10-70.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак у клопотанні від 28 квітня 2015 року просить суд розглядати справу за відсутності представника підприємства (а.с.84).

Відповідач, суб’єкт владних повноважень, в письмових запереченнях від 24 квітня 2015 року №3933/09-07 заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що пункт 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» продовжує діяти відповідно до абзацу п’ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а тому УПФ України у м. Луцьку правомірно застосовував штраф та пеню за несвоєчасне перерахування страхових внесків. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.78).

Представник управління в судове засідання не з’явився, однак у клопотанні від 05 травня 2015 року просить суд розглядати справу за його відсутності (а.с.85).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження – розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 05 травня 2015 року розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області від 18 лютого 2015 року №№10-70 до Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство» застосовано штраф за несплату страхових внесків у загальному розмірі 35 543,29 грн та нараховано пеню у розмірі 823 384,57 грн (а.с.10-68).

Вказані рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Рішенням від 02 квітня 2015 року №1816/09-43 в задоволенні скарги товариства відмовлено (а.с.69-71).

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Із набранням чинності Законом № 2464-VI наведена вище норма матеріального права була скасована (підпункт «й» пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону).

Водночас відповідно до абзацу п’ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що заборгованість у зв’язку з несплатою страхових внесків, а, відтак, і накладені штрафні санкції, які виникли за період з жовтня 2008 року по червень 2010 року, мають бути стягнуті і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 10 березня 2015 року №21-30а15 та від 01 липня 2014 року № 21-208а14.

Оскільки пункт 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі якого винесені спірні рішення, продовжує діяти відповідно до абзацу п’ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», тому Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області правомірно застосовувало до Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство» штраф та пеню за несвоєчасне перерахування страхових внесків. З наведених підстав у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Ставка судового збору у даній справі з позовної вимоги майнового характеру становила 4 розміри мінімальної заробітної плати, тобто 4 872,00 грн. Позивач при поданні позову сплатив 1 717,86 грн, що підтверджується квитанцією 0.0.372690129.1 (а.с.2).

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог майнового характеру, тому за правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» решта суми ставки судового збору у розмірі 3 154,14 грн слід достягнути з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись частиною четвертою статті 122, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство» до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 18 лютого 2015 року №№10-70 – відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Луцьке авіапідприємство» (43003, Волинська обл., м. Луцьк, Аеропорт, ідентифікаційний код юридичної особи 13363879) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 154,14 грн (три тисячі сто п’ятдесят чотири гривні чотирнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович