Рішення № 43992048, 06.05.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06 травня 2015 року справа № 927/475/15

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_2,

АДРЕСА_3 (адреса для листування)

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2,

АДРЕСА_1, 14026

Предмет спору: про стягнення 11870,06 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 особисто

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 010,80 грн. за договором поставки №216 від 10.10.2014 р., накладним №№ К-00009736, К-00010325, К-00010702 , накладній на повернення товару №К-00003284 , 962,13 грн. пені, 800,86 грн. інфляційних та 96,27 грн. - 3% річних, всього 11 870,06 грн.

Позивачем надано письмові пояснення до позовної заяви №206 від 02.04.2015 р. на виконання вимог ухвали суду від 25.03.2015 р.. відповідно до пояснень позивачем зазначено про наявність заборгованості в сумі 117,33 грн. по накладній №К-00010325 та повна неоплата відповідачем накладної №К-00010702 на суму 9893,47 грн., всього 10010,80 грн. боргу за поставлений товар; позивач визначає останнім днем строку оплати товару 03.11.2014 рік. позивачем направлено оригінали витребуваних судом договору, накладних, доказів оплати (прибуткові касові ордери №№ 5453,5413,5197) на суму 16698,89 грн. в поясненнях позивач просить слухати справу за відсутності представника, зазначаючи про підтримання позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав.

В судовому засіданні 14.04.2015 року, відповідач усно заявив про невизнання вимог, мотивуючи наявністю проведених оплат суми 3700 грн. - 29.10.2014 р., 3800 грн. - 30.10.2014 р., 948,33 грн. - 31.10.2014 р., які не враховані позивачем при поданні позову. При цьому зазначив, що позивач безпідставно зарахував оплачену відповідачем суму 3700 грн.29.10.2014 року як суму 3681 грн., зазначив про наявність наміру повернути позивачу товар на суму 5145,14 грн.

Відповідачем надано докази оплати 948,33 грн. та 3700 грн.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника відповідача з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

10.10.2014 р. між сторонами укладено договір поставки № 216.

Відповідно до умов договору позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач) м'ясопродукти, а покупець прийняти та здійснити своєчасну оплату.

Позивачем на виконання умов договору по видатковим накладним № К-00009736 від 13.10.2014 р. на суму 8367,89 грн., К-00010325 від 27.10.2014 р. на суму 8763,06 грн., К-00010702 від 03.11.2014 р. на суму 9893,47 грн. поставлено товар, всього на загальну суму 24024,42 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується підписами на накладних.

Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 314,73 грн. по накладній на повернення № К-00003284 від 29.10.2014 р.

Відповідно до п. 3.2 договору розрахунки за товар здійснюються по факту отримання товару.

Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу 10010,08 грн. по накладним №№ К-00010325 від 27.10.2014 р. в сумі 117,33 грн. та К-00010702 від 03.11.2014 р. в сумі 9893,47 грн.

Відповідачем здійснено оплати: по накладним № К-00009736 від 13.10.2014 р. на суму 8367,89 грн. - прибутковий касовий ордер № 5197 від 14.10.2014 р. (оплачена повністю), К-00010325 від 27.10.2014 р. на суму 8763,06 грн. - прибутковий касовий ордер № 5453 від 31.10.2014 р. на суму 4650 грн., квитанція № 45768823398 від 29.10.2014 р. на суму 3700 грн., К-00010702 від 03.11.2014 р. на суму 9893,47 грн. - квитанція № P2A116814019353569 від 31.10.2014 р. на суму 948,33 грн., копія платіжного доручення № 46771206224 від 30.10.2014 р. на суму 3800 грн. Також повернення товару на суму 314,76 грн., яке враховано по накладній К-00010325 від 27.10.2014 р.

Таким чином матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача по оплаті накладних №№ К-00010325 від 27.10.2014 р. в сумі 98,33 грн., К-00010702 від 03.11.2014 р. в сумі 5145,14 грн., всього 5243,47 грн., в решті суми борг не підтверджується матеріалами справи, а тому в позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 4767,33 грн. має бути відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до п. 6.2 договору при невиконанні вимог п. 3.2 договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день порушення термінів оплати.

Позивачем нараховано пеню в сумі 962,13 грн. за період з 03.11.2014 р. по 28.02.2015 р. з суми боргу 10010,80 грн., яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 503,08 грн., оскільки позивачем при нарахуванні пені не було враховано оплати відповідача і те, що сума заборгованості становить 5243,47 грн., нарахування має здійснюватись з 04.11.2014 року , в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 459,05 грн. відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 96,27 грн. за період з 04.11.2014 р. по 28.02.2015 р. та індекс інфляції в сумі 800,86 грн. за листопад 2014 р. - січень 2015 р.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахування індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Відповідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Така методологія розрахунку інфляційних позивачем не була дотримана, що вплинуло на правомірність та обґрунтованість заявленої до стягнення суми. При перевірці розрахунку індексу інфляції встановлено, що позивачем невраховано методику та неправомірно нараховано індекс інфляції з листопада 2014 р. замість грудня 2014 р. та враховуючи що сума боргу становить 5243,47 грн. замість визначеної позивачем 10010,80 грн., що індекс інфляції становити 324,73 грн., замість розрахованих 800,86 грн.

Враховуючи інформаційний лист та постанову Пленуму Вищого господарського суду індекс інфляції є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково в сумі 324,73 грн., оскільки позивачем при нарахуванні було враховано перший місяць (листопад 2014 р.) в якому мала відбутися оплата та враховуючи що сума боргу становить 5243,47 грн. замість визначеної позивачем 10010,80 грн. В решті позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 476,13 грн. відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 92,67 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 50,42 грн. з урахуванням доведеної суми боргу 5243,47 грн. замість визначеної позивачем 10010,80 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 45,85 грн. відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ухвалою суду від 14.04.2015 року було зобов"язано позивача надати письмові пояснення причин не врахування проведених відповідачем оплат 3800 грн. - 30.10.2014 р., 948,33 грн. - 31.10.2014 р., причини часткового зарахування оплати суми 3700 грн. від 29.10.2014 року як суму 3681 грн., докази повернення товару відповідачем на суму 5145,14 грн., чітко визначити позовні вимоги по видам (борг, пеня, річні, інфляційні) та надати розрахунок позовних вимог (боргу, пені, інфляційних, річних) з урахуванням наявності проведених оплат відповідача.

Ухвала суду від 14.04.2015 року отримана позивачем 17.04.2015 року , про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції , однак позивач не надав суду витребуваних пояснень та доказів.

Відповідач доказів повної оплати або докази повернення товару позивачу суду не надав.

Посилання відповідача, щодо неправомірного зарахування позивачем менших сум ніж сплачено відповідачем, судом прийнято до уваги та враховано при здійсненні розрахунку заборгованості та проведених відповідачем оплат.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по оплаті своєчасно не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 5243,47 грн., пеня в сумі 503,08 грн., індекс інфляції в сумі 324,73 грн., 3 % річних в сумі 50,42 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 4767,33 грн., пені в сумі 459,05 грн., 3 % річних в сумі 45,85 грн., індексу інфляції в сумі 476,13 грн. має бути відмовлено.

З огляду на те, що спір виник з винних дій відповідача, з урахуванням висновку суду про часткове задоволення вимог, відшкодування судового збору має бути здійснено в розмірі 942,23 грн., що є сумою пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, відомості про рахунки відсутні) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 / АДРЕСА_3 (адреса для листування) р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Південний» МФО 385532 ІПН НОМЕР_2) борг в сумі 5243,47 грн., пеня в сумі 503,08 грн., індекс інфляції в сумі 324,73 грн., 3 % річних в сумі 50,42 грн. та 942,23 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 4767,33 грн., пені в сумі 459,05 грн., 3 % річних в сумі 45,85 грн., індексу інфляції в сумі 476,13 грн. відмовити.

Суддя І.А.Фетисова

.