Рішення № 4399204, 29.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2009 р.

Справа № 10/80-09-2356

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Асфальт Менеджмент Україна»

про стягнення 179827,08 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Величко Р.А. за довіреністю від 01.06.2009р. №1-06/09

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Трансмонолітавто»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Інтернешнл Асфальт Менеджмент Україна» 179827,08 грн., з яких, 155327,83 грн. - основний борг за послуги з перевезення ґрунту, що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору перевезення №01/08-08Т від 01.08.2008р.; 12664,54 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 13.12.2008р. по 15.04.2009р. за порушення строків оплати виконаних позивачем робіт; 1583,07 грн. – 3% річних та 10251,64 грн. –інфляційні, що також нараховані відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем робіт.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, про що надав до суду відповідну заяву (клопотання) від 13.07.2009р. за вх.№17529, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 191534,10 грн., з яких, 155327,83 грн. - основний борг, 18588,27 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 13.12.2008р. по 13.06.2009р., 2706,53 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу з 13.12.2008р. по 13.07.2009р., 14911,47 грн. –інфляційні, що нараховані відповідачу з 13.12.2008р. по 12.07.2009р. Також позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції збільшені позивачем і у заяві, що надана до суду 29.07.2009р. Згідно з цією заявою позивач, окрім стягнення з відповідача боргу в сумі 155327,83 грн. та пені в сумі 18588,27 грн., просить також суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2910,80 грн. та індекс інфляції в сумі 16930,73 грн., що нараховані відповідачу з 13.12.2008р. по 28.07.2009р.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Між тим, оскільки про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях, а також в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою за підписом заступника голови суду від 13.07.2009р. строк розгляду справи продовжений до 12.08.2009р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.08.2008р. між ТОВ «Трансмонолітавто»(перевізник, позивач) і ТОВ «Інтернешнл Асфальт Менеджмент Україна» (замовник, відповідач) укладений договір перевезення №01/08-08Т, згідно з яким, позивач зобов’язується організувати для відповідача виконання робіт з перевезення ґрунту 5 автомобілями, вантажопідйомністю 30т у відвал на відстань по колу 15,5 км (в тому числі з вантажем приблизно 4,5 км) на об’єкті відповідача (Облаштування території сталепрокатного заводу у м. Біла Церков Київської області) - (далі –послуги), а відповідач зобов’язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

У розділі 3 договору встановлені умови щодо вартості робіт і порядку розрахунків, а саме, встановлено, що вартість транспортування ґрунту на відстань по колу 15,5 км (в тому числі з вантажем приблизно 4,5 км) становить 6 грн. за 1 тону з ПДВ при вартості пального 7 грн./літр з ПДВ включно (п.3.1.); що при збільшенні ціни до 7,5 грн./літр з ПДВ включно вартість палива і перевезення при взаєморозрахунках не змінюється, за умови використання палива тільки для перевезення ґрунту. При збільшенні палива більш ніж 7,50 грн./літр з ПДВ, вартість транспортування гнуту автосамохвалами переглядається (п.3.2.); що орієнтовна вартість робіт по цьому договору становить 1000000 грн. в т.ч. ПДВ у уточнюється по фактично виконаним роботам (п.3.3.); що вартість фактично одержаного палива водіями самохвалів по запровочним відомостям відраховується в акті виконаних робіт (п.3.4.); що оплата за надані позивачем послуги з перевезення здійснюється відповідачем на протязі 30 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Згідно з умовами п.4.1. договору, приймання наданих послуг відповідачем здійснюється на підставі Акту приймання наданих послуг, підписаного і наданого позивачем 30 (31) числа звітного місяця.

У п.5.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати послуг замовник сплачує перевізнику за кожен прострочений день пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до умов п.7.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 30.09.2008р. з автоматичною пролонгацією, якщо жодна із сторін не заявить про припинення договору, в такому разі договір діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу автотранспортні послуги на суму 206122,18 грн., що підтверджується відповідним Актом надання послуг №124 від 31.08.2008р., який 31.08.2008р. підписаний відповідачем без жодних претензій щодо обсягів, якості та строків виконаних позивачем робіт та скріплений печаткою останнього.

01.09.2008р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання транспортних послуг №01/08-08Т від 01.08.2008р., згідно з якою, редакція деяких пунктів договору змінена сторонами, в т.ч. змінений п.1.1. договору і викладений сторонами у наступній редакції: позивач зобов’язується організувати для замовника виконання робіт з перевезення ґрунту 5 автомобілями, вантажопідйомністю 30т у відвал на відстань по колу 10 км (в тому числі з вантажем приблизно 5,25 км) на об’єкті замовника (Облаштування території сталепрокатного заводу у м. Біла Церков Київської області) - (далі – послуги), а відповідач зобов’язується прийняти послуги та оплатити їх; змінений п.3.1. договору і викладений сторонами у наступній редакції: за надані послуги відповідач перераховує позивачу 0,83 грн., в т.ч. ПДВ за один тонно/км перевезення ґрунту на відстань 5,25 км з врахуванням вартості дизельного пального за ціною 6,8 грн./літр за перевезений об’єм.

Після укладення вищевказаної додаткової угоди до договору позивач надав відповідачу автотранспортні послуги на суму 202083,42 грн., що підтверджується відповідним Актом надання послуг №151 від 30.09.2008р., який 30.09.2008р. підписаний відповідачем без жодних претензій щодо обсягів, якості та строків виконаних позивачем робіт та скріплений печаткою останнього. При цьому у вказаному Акті також зазначено, що згідно умов договору до сплати відповідачу підлягає 108447,42 грн.

Також позивач надав відповідачу автотранспортні послуги на суму 191409,41 грн., що підтверджується відповідним Актом надання послуг №198 від 31.10.2008р., який 31.10.2008р. підписаний відповідачем без жодних претензій щодо обсягів, якості та строків виконаних позивачем робіт та скріплений печаткою останнього.

В свою чергу відповідачем надані позивачем послуги оплачені частково в сумі 276122,18 грн., що підтверджується довідкою ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»від 07.07.2009р. №302-2892/та, а також проведений залік зустрічних однорідних вимог на суму 168165 грн., що підтверджується повідомленням №3 від 30.09.2008р. про припинення зобов’язань зарахуванням на суму 93636 грн., яке підписане відповідачем та скріплене печаткою останнього, та повідомленням №4 від 31.10.2008р. про припинення зобов’язань зарахуванням на суму 74529 грн., яке підписане відповідачем та скріплене печаткою останнього.

В подальшому між сторонами проведено звірку розрахунків за результатами якого складений відповідний акт звірки розрахунків, згідно з яким, станом на 30.06.2009р. заборгованість відповідача становить 155327,83 грн. При цьому вказаний акт звірки з боку відповідача підписаний директором останнього та скріплений печаткою відповідача.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір з відповідною додатковою угодою до цього договору, згідно з якими, позивач зобов’язався організувати для відповідача виконання робіт з перевезення ґрунту на об’єкті відповідача (послуги), а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити надані послуги на протязі 30 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що у період з 01.08.2008р. по 01.11.2008р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 599615,01 грн., що підтверджується відповідними Актами надання послуг №124 від 31.08.2008р. на суму 206122,18 грн., №151 від 30.09.2008р. на суму 202083,42 грн. та №198 від 31.10.2008р., які підписані відповідачем без жодних претензій щодо обсягів, якості та строків виконаних позивачем робіт та скріплені печаткою останнього, та які в силу умов укладеного між сторонами договору є належними доказами надання послуг позивачем.

В свою чергу відповідач надані позивачем послуги оплатив частково в сумі 276122,18 грн., що підтверджується довідкою ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»від 07.07.2009р. №302-2892/та, згідно з якою, за послуги, що надані позивачем по акту надання послуг від 31.08.2008р. №124 на суму 206122,18 грн. відповідач розрахувався в повному обсязі та у встановлений договором строк, а саме до 10.10.2008р. (платіжні доручення від 08.08.2008р. №132 на суму 100 000 грн., від 16.09.2008р. №147 на суму 10000 грн., від 23.09.2008р. №161 на суму 96122,18 грн.). За послуги, що надані позивачем по акту надання послуг від 30.09.2008р. №151 на суму 202083,42 грн. відповідач у встановлений договором строк, а саме до 11.11.2008р., розрахувався частково в сумі 70000 грн. (платіжні доручення від 25.09.2008р. №165, від 02.10.2008р. №170, від 20.10.2008р. №195, від 21.10.2008р. №201, від 29.10.2008р. №212). За послуги, що надані позивачем по акту надання послуг від 31.10.2008р. №191 на суму 191409,41 грн. відповідач не розрахувався у строк, що встановлений договором, а саме до 12.12.2008р.

Проте, вищевстановлені обставини справи також свідчать, що відповідачем здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 168165 грн., що підтверджується повідомленням №3 від 30.09.2008р. про припинення зобов’язань зарахуванням на суму 93636 грн. та повідомленням №4 від 31.10.2008р. про припинення зобов’язань зарахуванням на суму 74529 грн., які підписані відповідачем та скріплені печаткою останнього.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні вимоги щодо припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог передбачені і у ч.3 ст.203 ГК України.

Таким чином обставинами справи встановлено, що борг відповідача за надані позивачем послуги становить 155327,83 грн. /599615,01 грн. (вартість наданих позивачем послуг) -276122,18 грн. (сума здійснених відповідачем оплат) –168165 грн. (сума, по якій відповідачем здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог)/. При цьому відповідач не надав суду жодних заперечень щодо таких обставин, а тим більш доказів, які спростовують обставини про наявність боргу відповідача. Більш того, під час розгляду справи у суді відповідачем підписаний акт звірки розрахунків, згідно з яким, борг відповідача станом на 30.06.2009р. становить 155327,83 грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, зокрема пені, а відповідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати наданих позивачем послуг передбачена умовами п.5.2. укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем з 13.12.2008р. по 13.06.2009р., та згідно з яким, сума нарахованої відповідачу пені становить 18588,27 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність умовам укладеного між сторонами договору та вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання», вимогам ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з розрахунком індексу інфляції та 3% річних, сума інфляційних, що нараховані відповідачу з 13.12.2008р. по 28.07.2009р. становить 16930,73 грн., а сума 3% річних, які нараховані відповідачу за аналогічний період прострочення, становить 2910,80 грн.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підтверджуються документальними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задовольняються господарським судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Асфальт Менеджмент Україна»(65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,44, код ЄДРПОУ 35304224, р/р 26000129208 в АБ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмонолітавто» (79000, м. Львів, вул. Городоцька, 367/2, код ЄДРПОУ 35774976, р/р 26002060258840 у ЗГРУ «Приватбанк»м. Львів, МФО 325321) основний борг в сумі 155327 (сто п’ятдесят п’ять тисяч триста двадцять сім) грн. 83 коп., пеню в сумі 18588 (вісімнадцять тисяч п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 27 коп., інфляційні в сумі 16930 (шістнадцять тисяч дев’ятсот тридцять) грн. 73 коп., 3% річних в сумі 2910 (дві тисячі дев’ятсот десять) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1937 (одна тисяча дев’ятсот тридцять сім) грн. 58 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 30 липня 2009 року.

Суддя Смелянець Г.Є.