Ухвала суду № 43991826, 29.04.2015, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" квітня 2015 р.Справа № 921/255/15-г/8

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49027 (адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Самтер", с. Олеша, Монастириський район, Тернопільська область, 48325

про cтягнення заборгованості в сумі 29 113 грн 07 коп.

За участі представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

В судовому засіданні 25.03.2015 р. представнику позивача роз'яснювались процесуальні права та обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самтер", с. Олеша, Монастириський район, Тернопільська область, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 01.07.2011 року в загальній сумі 29 113 грн 07 коп., з яких: 14 000 грн - заборгованість за кредитом, 8 732,95 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, 4 238,12 грн - пеня та 2 142 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 01.07.2011 року, внаслідок чого станом на 28.11.2014р. на поточному рахунку останнього утворилась заборгованість в загальній сумі 29 113 грн 07 коп.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено: заяву від 01.07.2011 року про відкриття банківського рахунку, довідку про розміри встановлених кредитних лімітів за вих. №08.7.0.0.0/150223131347 від 23.02.2015 року, виписку по рахунку відповідача з 02.10.2013року по 28.11.2014 року, розрахунок заборгованості за Договором б/н від 01.07.2011 року, претензію за вих. №10708ТЕ17S092 від 05.11.2014 року та докази її надіслання відповідачу, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 11.03.2015 р. на 11:10 год. 25.03.2015 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:00 год. 29.04.2015 р., з викладених у відповідній ухвалі суду підстав.

В судове засідання 29.04.2015 р. повноважні представники сторін не прибули, причин неприбуття не повідомили, витребовуваних судом документів не надали, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позову без розгляду, в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України, виходячи з наступного:

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 29 113 грн 07 коп., з яких: 14 000 грн - заборгованість за кредитом, 8 732,95 грн - проценти за користування кредитом, 4 238,12 грн - пеня та 2 142 грн - комісія за користування кредитом згідно Договору банківського обслуговування б/н від 01.07.2011 р.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до положень статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, ухвалами суду від 11.03.2015р. та від 25.03.2015р. суд зобов'язував позивача надати:

- докази включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи в суді (витяг з ЄДР);

- письмовий документально-обґрунтований з посиланням на конкретні банківські виписки розрахунок боргу по кредиту, із відображенням дат та сум наданих позивачем та використаних відповідачем коштів за період з 01.07.2011 р. по 28.11.2014 р.;

- письмовий документально-обґрунтований з посиланням на конкретні банківські виписки розрахунок заборгованості по відсотках за користування кредитом, із відображенням періодів та сум, на які проведено нарахування, а також - відсоткової ставки;

- письмовий документально-обґрунтований з посиланням на конкретні банківські виписки розрахунок заборгованості по комісії за користування кредитом, із відображенням періодів та сум, на які проведено нарахування;

- письмовий документально-обґрунтований з посиланням на конкретні банківські виписки розрахунок заборгованості по пені, із відображенням періодів та сум, на які проведено нарахування (окремо по тілу кредиту, окремо по комісії та окремо по відсотках);

- розгорнуту банківську виписку з рахунку відповідача з 01.07.2011 р., із відображенням встановленого кредитного ліміту та використаних відповідачем за період з 01.07.2011 р. по 28.11.2014 р. коштів;

- належні докази повідомлення відповідача та, відповідно, приєднання останнього до Умов і Правил надання банківських послуг в редакції, чинній з 01.07.2014 р.

Однак позивачем вимог суду не виконано, витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення даного спору не надано, що, в свою чергу, перешкоджає вирішенню спору по суті, зокрема, факту надання відповідачу (Позичальнику) кредитних коштів, користування останніми, а відповідно і підстав для нарахування відсотків.

Окрім того, ненадання позивачем відповідного документально - обґрунтованого з посиланням на конкретні банківські виписки розрахунку заборгованості по пені із відображенням періодів та сум, на які проведено нарахування (окремо по тілу кредиту, окремо по комісії та окремо по відсотках), не дає можливості суду здійснити перерахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, а відповідно і встановити підставність позовних вимог.

Пунктом 5 статті 81 ГПК України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору по суті, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору .

Приймаючи до уваги зазначені обставини, а також те, що із незалежних від суду обставин вирішити спір по суті неможливо, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду, в порядку п. 5 статті 81 ГПК України.

У відповідності до ст. 44 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

В п. 5.2 р. 5 постанови Пленуму ВГС України " Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р., з наступними змінами, зазначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом). В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України. Поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції).

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43, 65, 77, 81 п. 5, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49027, ідентифікаційний код 14360570, з Державного Бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № ВООО0В0QМJ від 20.02.2015 р.

Платіжне доручення № ВООО0В0QМJ від 20.02.2015 р.про сплату судового збору в сумі 1 827 грн. повернути Публічному акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49027.

3. Ухвалу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення направити сторонам по справі.

На ухвалу господарського суду сторонами може бути подано апеляційну скаргу через господарський суд Тернопільської області.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до господарського суду в загальному порядку.

Суддя І.М. Гирила