Ухвала суду № 4399140, 09.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 48/286

09.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»

Про визнання недійсними висновків експертизи

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача Тарикіна І.М.(директор)

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»про визнання недійсними висновків з експертної оцінки майна - будівлі міні-готелю, літ. А-3, загальною площею 2019,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 19.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не згоден з висновком з експертної оцінки майна від 17.03.2009 р., виконаним товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», у зв’язку з тим, що, на його думку, під час проведення оцінки допущені порушення чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 р. було порушено провадження у справі № 48/286.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 21.05.2009 р. у зв’язку з призначенням Суліма В.В. суддею Київського апеляційного господарського суду справу передано на розгляд судді Ковтуна С.А.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані;

Господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.

Законодавство України не надає висновку експерта статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а отже, такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку, про що, зокрема, зазначено у пункті 25 листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році».

Статтею 1 Господарського кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Однак, наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, висновок експерту, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов’язання утриматись від їх вчинення.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що висновок експерту не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку та не носить характеру акту в розумінні ст. 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Отже, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України державне мито повертається з бюджету позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 ч. 1 п. 1, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Припинити провадження у справі.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія»(69035, м. Запоріжжя, вул. Немировича-Данченка, 60, кв. 38, код 33610320) з державного бюджету державне мито в сумі 85 грн., сплаченого квитанцією № 36 (1460474) від 06.05.2009 р..

Суддя С.А. Ковтун

Ухвала підписана 03.08.2009 р.