Рішення № 43991192, 21.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2015Справа №910/6683/15-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" до Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 345,20 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явивсявід відповідача Крашеннікова М.І. (дов. б/н від 24.12.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21 квітня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" про стягнення 8 345,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/6683/15, розгляд справи призначено на 21.04.2015 року.

У судове засідання 21.04.2015 року представник позивача не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, о підтверджується підписом уповноваженої особи Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.04.2015 року надав суду платіжне доручення № 4939 від 30.03.2015 року, яке свідчить про сплату Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" страхового відшкодування у розмірі 7 835,20 грн., що є предметом даного спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес".

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" (страховик) та Мельник Р.В. (страхувальник) було укладено договір № 235-А/13/УОП добровільного страхування наземного транспорту програма "Оптіма" (надалі - Договір страхування), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Renault", державний номер АА 6097 МІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2014 року у м. Києві по бульвару Чоколівському сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Renault", державний номер АА 6097 МІ та автомобіля марки "Деу", державний номер АА 0921 ТС, яким керував Омельченко В.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Омельченком В.В. Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.10.2014 року.

Цивільно-правова відповідальність Омельченка В.В за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Деу", державний номер АА 0921 ТС була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2917311.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Renault", державний номер АА 6097 МІ отримав механічні пошкодження.

14.10.2013 року позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 8 345,20 грн., про що склав страховий акт № А-1841/УОП.

Відповідно до умов договору № 235-А/13/УОП добровільного страхування наземного транспорту від 14.10.2013 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 8 345,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2433 від 31.10.2014 року на суму 8 345,20 грн. (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією за вих. № 14\11/27-05 від 29.11.2014 року про відшкодування завданого збитку у розмірі 8 345,20 грн.

Проте, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" сплачене не було.

Відповідач у судовому засіданні 21.04.2015 року проти позову заперечив з тих підстав, що страхове відшкодування за вирахуванням франшизи, встановленої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1777451 та яка складає 510,00 грн. було сплачено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" 30.03.2015 року згідно платіжного доручення № 4939 на суму 7 835,20 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 7 835,20 грн. підлягає припиненню, в іншій частині позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Деу", державний номер АА 0921 ТС, яким керував Омельченко В.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Renault", державний номер АА 6097 МІ.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем "Деу", державний номер АА 0921 ТС, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.10.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Деу", державний номер АА 0921 ТС, станом на момент скоєння Василенком С.В. спірної ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2917311 від 02.11.2013 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 510, 00 грн..

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2917311 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510,00 грн.), суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача на загальну суму 7 835,20 грн. (8 345,20 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 510,00 грн. (сума франшизи)).

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, платіжного доручення № 4939 від 30.03.2015 року, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" здійснило виплату страхового відшкодування на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" за ремонт автомобіля марки "Renault", державний номер АА 6097 МІ у розмірі 7 835,20 грн.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки, зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати страхового відшкодування у розмірі 7 835,20 грн., то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Таким чином, суд припиняє провадження по справі № 910/6683/15 в частині стягнення 7 835,20 грн. страхового відшкодування, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" 510,00 грн. страхового відшкодування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги вищенаведене, відшкодування судових витрат покладаються судом на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРШИВ:

1. Провадження у справі № 910/6683/15 в частині стягнення заборгованості у розмірі 7 835,20 грн. - припинити.

2. В іншій частині позову - відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд 72, ідентифікаційний код 32638319) 1 715 (одну тисячу сімсот п'ятнадцять) грн. 35 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.04.2015 року

Суддя С.В. Стасюк