Ухвала суду № 43991173, 06.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/150/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.05.2015 Справа № 908/5542/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення від 09.02.15 р. по справі № 908/5542/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест", м. Дружківка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування"

про стягнення 252590, 82 грн

за участю представників:

від стягувача - Самокиша В.Ю., довіреність № 23-12/14-34 від 23.12.2014р.

від боржника - Щербина Є.Є., довіреність б/н від 01.12.2014р.

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Боржник у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою із заявою в порядку ст. 121 ГПК України та просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.15р. строком на 6 місяців.

Представив третьої особи в судове засідання не з'явився.

До суду надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" щодо поданої заяви, за змістом якої стягувач проти надання відстрочки виконання рішення суду у справі 908/5542/14 заперечує. Вважає що боржником не надано перелік дебіторської заборгованості, перелік кредиторської заборгованості, підтвердження вжиття заходів щодо їх погашення, довідку з державної податкової інспекції щодо про наявність рахунків в установах банку та рух коштів по ним, перелік (розшифровка) балансу та основного фонду тощо.

Безпосередньо в судовому засіданні представник боржника наполягав на задоволенні поданої заяви.

Розглянувши матеріали справи, заяву, вислухавши доводи стягувача, з'ясувавши підстави звернення із заявою боржника, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.02.15р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задоволено, зокрема стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" борг в сумі 252 590 грн. 82 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5051 грн. 82 коп.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.15 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 09.02.15 р. у справі № 908/5542/14 залишено без змін.

Так, подана заява боржника обґрунтована приписами статті 121 ГПК України, які передбачають наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Мотивуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, боржник зазначає, що станом на 31.12.14р. розмір поточних зобов'язань збільшився на 1316 тис. грн., в порівнянні з 31.12.11р. та станом на 31.12.14р. дорівнював 1984 тис. грн. та складався з заборгованості перед бюджетом у розмірі 144 тис. грн., зі страхування у розмірі 502 тис. грн., з оплати праці на суму 1338 тис. грн. За підсумками 2013 року розмір збитку становив 1271 тис. грн., у 20114 році збиток склав 17806 тис. грн. Станом на 31.12.14 р. кредиторська заборгованість товариства дорівнювала 319323 тис. грн. Разом з тим, станом на 31.12.14р. показник забезпечення зобов'язань товариства усіма його активами зменшився на 0,12 або на 11,4 % та станом на 31.12.14 року він дорівнював 0, 93, розмір чистих активів зменшився на 27936 тис. грн. Таким чином, станом на 31.12.14р. підприємство мало ознаки поточної неплатоспроможності, не мало можливості розрахуватися з поточними зобов'язаннями, за рахунок оборотних активів, усіх наявних активів підприємства було не достатньо для погашення заборгованості перед кредиторами, характеризувалося відсутністю власного капіталу. Протягом 2014 року підприємство фактично не працювало. Разом з тим зазначає, що 05.09.14р. невідомі особи незаконно заволоділи технікою, що перебувала на балансі ТОВ «Карпатибудінвест» в кількості 165 шт. з приводу чого здійснено звернення до Шевченківського РУГУМВС України в м. Києві

Вказані обставини, зокрема здійснення господарської діяльності в зоні проведення антитерористичної операції та важкий фінансовий стан підприємства, боржник вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначені судом, а тому просить задовольнити його заяву про надання відстрочки виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду у даній справі, суд вважає заяву боржника не обґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Стаття 129 Конституції України та стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавець визначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Так, в якості доказів неможливості виконання рішення суду боржник надав суду наступні документи: постанову по ВП № 46528557 про арешт коштів боржника від 23.03.15 р., довідку за підписом слідчого СВ4ВМ Шевченківського РУГУМВС України в м. Києві, а також звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2014 р., та баланс підприємства (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.14 р.

Із звіту про фінансові результати за 2014 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" за звітний період має сукупний дохід 13673 тис. грн. Разом з тим, підприємство має збиток який складає 17806 тис. грн., що перевищує дохід на 4133 тис. грн. Таким чином, фінансовий звіт дійсно підтверджує негативні тенденції фінансового становища підприємства відповідача. Однак, наданий заявником баланс (Звіт про фінансовий стан) свідчить про наявність у його підприємства станом на кінець звітного періоду грошових коштів в сумі 306684 тис. грн.. Тобто різниця між коштами, які обліковуються на балансі підприємства та збитками становить 288 878 тис. грн., що в 1143 разів більше за суму боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль". Безпосередньо в судовому засіданні представник боржника пояснив суду що до суми коштів, які обліковуються на балансі підприємства входять предмети лізингу відповідно до договорів лізингу. Втім, доказів на підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи не надано.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності и власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Незадовільний фінансовий стан не є безумовною підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення. Зазначеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №10/1994 від 24 березня 2009 року.

Слід зазначити, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України, тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення, господарський суд враховує негативні наслідки для стягувача при затримці виконання даного рішення суду, порушення його матеріальних інтересів, ступінь вини боржника у виникненні спору та наявність інфляційних процесів в економіці держави. При цьому судом враховано, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

Разом з тим, дослідивши надані до заяви докази, врахувавши матеріальні інтереси боржника, його фінансовий стан, суд дійшов висновку, що останнім необґрунтовано заявлено про відстрочку виконання рішення суду в даній справі саме на шість місяців, оскільки борг за договором фінансового лізингу вини к за період з 08.02.13р. по 08.09.14р. а доказів здійснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" дій щодо перерахування грошових коштів на адресу стягувача із вказаної дати, в т.ч під час розгляду справи ; 908/5542/14, або здійснення інших дій щодо зменшення заборгованості станом на 06.05.15р. не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви боржника у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатибудінвест" щодо надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.15р. строком на 6 місяців - відмовити.

Суддя О.Г. Смірнов