Рішення № 4399031, 22.07.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2009 р.

Справа № 10/76-09-2224

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад»

до відповідачів 1) Державне підприємство «Одеська залізниця»

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»

про стягнення 899 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача (1): Гордієнко М.В. за довіреністю від 05.03.2009р.№28

від відповідача (2): не з’явився

Суть спору: ТОВ «Снігурівський паливний склад»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ДП «Одеська залізниця» (відповідач-1) та ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо» (відповідач-2) вартості недостачі вантажу в сумі 899 грн.

Відповідач (1) просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості недостачі вантажу та судових витрат з Одеської залізниці, з підстав, що викладені у відзиві на позов від 01.06.2009р. №НЮ-14/642, який 01.06.2008р. залучений судом до справи, та згідно з яким, відповідач посилається на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №51190858 завантаження вагону №60609252 проводилось на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем прибув на станцію Снігірьовка, в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом серії БК №045717 від 25.02.2009р., з даного комерційного акту вбачається, що вантажовідправник при завантаженні вугілля вагону №60609252 не виконав вимог навантаження, встановлених розділом 2 «Технічних умов завантаження вантажів», розділом 15 п. 5 Правил перевезення вантажів, передбачених статтею 32 Статуту залізниць України. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу, залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу. Залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником у залізничній накладній, але не зобов’язана перевіряти масу у всіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

У письмових поясненнях на позовну заяву від 24.06.2009р. за вх. №15694 відповідач (2) позовні вимоги також не визнає та просить суд покласти відповідальність на перевізника вантажу, з посиланням при цьому на те, що відповідно до вимог ст.37 Статуту залізниць України, Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, у вагонах, в яких виявлено нестачу вантажу, відповідно до заявлених позовних вимог, маса вантажу визначена засобами відправника, про що зроблено відповідний запис у залізничній накладній. Але, відповідно до Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, якщо залізниця згодна з тими даними, що вказані відправником при прийнятті вагону до перевезення вона його приймає, а якщо, в разі огляду, при прийнятті вагонів виявить недовантаження або перевантаження, вона повинна інформувати про це відправника для вжиття відповідних заходів. Вантаж, згідно залізничної накладної №51190858 від 19.02.2009р. прийнятий залізницею без зауважень. 19.02.2009р. відповідачем (2) вугільна продукція у спірних вагонах передана перевізнику, який прийняв цей вантаж до перевезення без зауважень. Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, ч.1,2 ст. ЦК України відповідальність за схоронність вантажу несе перевізник з дати прийняття вагонів до перевезення. Нестача вантажу виявлена лише 25.02.2009р. На протязі перевезення вантаж перевіряється не один раз станціями, через які він проходить, тобто проводиться комісійна перевірка. Окрім цього, вантаж у спірних вагонах марковано вапном, про що є відмітка у залізничній накладній та комерційному акті БК №045717 від 25.02.2009р. За даними, встановленими комісією, вагон технічно справний, слідів просипання вантажу не виявлено, люки і двері вагону зачинені щільно. При огляді вагону встановлено заглиблення над 1-3 люками довжиною 3500 мм, шириною –по ширині вагону, глибиною від 600-1500 мм, заміри заглиблень проведені від рівня поверхні вантажу, що свідчить про несхоронність вантажу перевізником.

Ухвалою від 24.06.2009р. за підписом заступника голови суду строк розгляду справи продовжений до 30.07.2009р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника відповідача (1) оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача (1), а також дослідивши додаткові докази, які на вимогу суду надані відповідачем (2), суд встановив:

19.02.2009р. зі станції відправлення Гродівка Донецької залізниці ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо»(відправник, відповідач-2) у вагоні №60609252 на адресу ТОВ «Снігурівський паливний склад»(одержувач, позивач) відправлений вантаж –кам’яне вугілля марки Г/13-100/мм. конц. у кількості 65000 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №51190858.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у піввагон засобами відправника (відповідач-2), у твердому сухому стані, навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником згідно Збірника 17, Р.4 параграфи 4.1, 4.2, 4.3, Р.7 параграфи 7.1, 7.3. Вантаж укатаний катком. Вжиті заходи профілактики промерзання вугілля на складі t -3 Cє. Вантаж промаркований вапном.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що при перевезенні цього вантажу на станції Херсон Одеської залізниці 23.02.2009р. складений акт загальної форми №69, згідно з яким, по прибуттю потягу у даному вагоні виявлено по ходу потягу над 1,2,3 розвантажувальними люками поглиблення довжиною 3500 мм, глибиною 600-1500 мм на всю ширину вагону. Завантаження згідно документів Зб. 17 Р.4 параграфи 4.1, 4.2, 4.3, Р.7 параграфи 7.1, 7.3. Фактично навантаження гребенем, вантаж маркований вапном, у місцях поглиблення маркування відсутнє, основа гребню нижче обв’язуючого брусу 300 мм, гребень вище бортів 150 мм. Теча вантажу відсутня. Торцеві двері та люки щільно закриті.

25.02.2009р. на станції Снігірьовка Одеської залізниці складений комерційний акт БК №045717, згідно з яким, при комісійному переваженні вагону на вагонних вагах Снігірьовського КХП, що приписані до ДН-4 вантажопідйомністю 150 т, справних, перевірених у встановленому порядку, виявлено, що вага вантажу менше, ніж вказана у документі на 2100 кг. Завантаження вантажу рівномірне, крім поглиблень над 1-3 люками довжиною 3500 мм, шириною –у ширину вагону, глибиною 600-1500 мм, поглиблення вказані від рівня завантаження, вантаж маркований вапном, крім поглиблення над 1-3 люками, сліди просипання вантажу відсутні, люки та двері щільно закриті, у комерційному відношенні згідно акту загальної форми №69 ст. Херсон. Вантажовідправником не вжиті заходи від видування та просипання вантажу на шляху слідування з вагону, порушення Технічних умов розділу 2 та розділу 15 п.5 ППГ. Вагон, з моменту прибуття до переважування знаходився в парку станції під охороною, парк станції охороняється нарядом воєнізованої охорони. При переважуванні вагону та огляді стану завантаження різниці проти акту загальної форми №69 ст. Херсон не виявлено.

Тією ж датою вантаж виданий одержувачу (ТОВ «Снігурівський паливний склад»), який в свою чергу звернувся до суду з даним позовом про стягнення вартості недостачі вантажу з перевізника (Одеська залізниця) та вантажовідправника (ТОВ «ПК «Донецьке вугільне паливо»).

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, становить 1450 кг, а її вартість 899 грн., виходячи із вартості вантажу 620 грн. за 1 тону з ПДВ. При цьому вказаний розрахунок вартості недостачі вантажу, відповідає розрахунку, який здійснений відповідачем-1 на вимогу суду.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів:

В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №51190858 свідчить про укладення між відповідачем-2 (вантажовідправник) і відповідачем-1 (перевізник) договору перевезення вантажу на користь позивача (вантажоодержувач).

Вказана залізнична накладна також свідчить, що завантаження вантажу у піввагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. У ст.32 Статуту залізниць України встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вище встановлено господарським судом, вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до Збірника №17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України (Р.4 параграфи 4.1, 4.2, 4.3, Р.7 параграфи 7.1, 7.3.), в яких передбачено, що завантаження вантажу повинно здійснюватись у технічно справні, придатні до перевезення даного вантажу вагони, очищені від залишків вантажу, що перевозився раніше, засобів кріплення, сміття, бруду, снігу та льоду, а також передбачено, що борти платформ, люки та двері напіввагонів, якщо такі передбачені конструкцією вагону, повинні бути закриті та зачинені на запори.

Водночас господарським судом встановлено, що вантажовідправником вжиті такі заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу при його перевезенні, як розрівняння вантажу катком, як профілактика промерзання вугілля, як нанесення захисного маркування, що повністю відповідає вимогам встановленим у Правилах перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987.

Після здійснення вищеперелічених заходів щодо забезпечення транспортабельності вантажу, вантаж зданий відправником до перевезення залізниці.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим, у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Між тим, обставини, які встановлені в акті загальної форми та комерційному акті свідчать про наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення, а саме, наявність поглиблень на поверхні вантажу та відсутність захисного маркування вантажу у місцях поглиблень.

Господарський суд вважає, що такі обставини підтверджують вину саме перевізника у недостачі вантажу, що в свою чергу є підставою для покладення на нього відповідальності за недостачу вантажу та звільнення від відповідальності за цю недостачу вантажовідправника.

Згідно з розрахунком вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем із врахуванням норми недостачі 1% маси нетто вантажу, маса відповідальної недостачі становить 1450 кг, а її вартість 899 грн., виходячи із вартості вантажу 620 грн. за 1 тону з ПДВ. При цьому вказаний розрахунок вартості недостачі вантажу, відповідає розрахунку, який здійснений відповідачем-1 на вимогу суду.

Посилання, що викладені відповідачем (1) у відзиві на позов, господарський суд до уваги не приймає, оскільки обставини справи свідчать, що відправником вжиті всі заходи щодо схоронності вантажу.

Обставини, які встановлені в акті загальної форми та комерційному акті щодо невжиття відправником заходів проти видування вантажу в процесі перевезення також не приймаються до уваги господарським судом, оскільки у Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, встановлено, що сорти вугілля, які містять фракції розміром більше 13 мм нанесення захисної плівки від видування не потребують, а згідно з залізничною накладною №51190858 відправником завантажено у вагон №60609252 кам’яне вугілля марки «Г»фракціями розміром від 13 до 100 мм.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Снігурівський паливний склад» в повному обсязі за рахунок перевізника.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача (1) у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад» задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в АБ «Експрес-Банк»Одеська філія, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Снігурівський паливний склад» (57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Інгулецька, 14, р/р 26005021372001 в МОД АКБ «Імексбанк», МФО 326825, код ЄДРПОУ 32333383) вартість недостачі вантажу в сумі 899 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

3.Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Донецьке вугільне паливо»від відповідальності за недостачу вантажу звільнити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 24 липня 2009 року.

Суддя Смелянець Г.Є.