Постанова № 439903, 25.01.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" січня 2007 р.

Справа № 14/106

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянувши матеріали справи № 14\106

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю індустріально-виробничої об'єднаної компанії "Експлерент"(далі по тексту – ТОВ ІВОК), м. Дніпропетровськ

до відповідача: Олександрійської об"єднаної державної податкової інспекції(далі по тексту – ОДПІ), м. Олександрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Олександрійського міського відділу земельних ресурсів, м. Олександрія

про визнання недійсним акта

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача – Вергун А.Ю., довіреність №б\н від 04.05.2006 р.

від відповідача – Дьорко А.М., довіреність №254 від 10.01.2000 р.

від третьої особи - участі не брав;

ТОВ ІВОК “Експлерент” подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення Олександрійської ОДПІ № 0001361800/0 від 21.03.2006 року про донарахування Олександрійської філії позивача суми податкового зобов'язання по податку на землю в розмірі 10 500,00 грн.

16.06.2006 р. позивач в порядку статей 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України, не змінюючи предмету позову, подав заяву про зміну підстав адміністративного позову.

Позивач вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Акт перевірки №81\1530 від 07.03.2006 р. не відповідає встановленому Порядку оформлення документальних перевірок, а тому не може бути законною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

ТОВ ІВОК “Експлерент” не має в Кіровоградській області в користуванні земельних ділянок на праві власності або на праві оренди. В зв'язку з тим, що земельні ділянки в користування не надавались відсутній об'єкт оподаткування, а тому позивач не може бути платником земельного податку.

Відсутність об»єкту оподаткування свідчить про відсутність законних підстав для нарахування штрафних санкцій.

Позивач не є правонаступником державної холдингової компанії “Олександріявугілля” або її структурних підрозділів. Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків, не тягне за собою розподілу податкових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та іншими особами. Орендна плата за користування земельними ділянками переданими позивачу відповідно до договорів оренди цілісного майнового комплексу включає і орендну плату за користування земельними ділянками. Орендар не є платником земельного податку, оскільки земельні ділянки не виділялись і об'єкт оподаткування відсутній.

Рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2005 р. по справі №32\155 та від 30.06.2005 р. №12\53 договори оренди цілісного майнового комплексу №69-59 від 20.09.2004 р., №70-59 від 20.09.2004 р. розірвано, що є одним з доказів безпідставності нарахування земельного податку на відповідні земельні ділянки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2005 року по справі № Б29/157/05 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ ІВОК «Експлерент», а тому нарахування штрафних санкцій є незаконним.

У запереченнях на позов відповідач не визнає позовні вимоги, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач стверджує, що позивачу було надано в оренду земельні ділянки структурних підрозділів Державної холдингової компанії "Олександріявугілля", що підтверджується договорами оренди та актом прийому-передачі від 20.12.2004 року земельних ділянок. Вказані земельні ділянки позивач використовував у власній господарській діяльності. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Орендна плата за землю не є складовою частиною орендної плати за цілісний майновий комплекс.

Розглянувши матеріали даної справи, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Олександрійської ОДПІ проведено камеральну перевірку уточнюючих податкових розрахунків земельного податку на 2005 рік по Олександрійській філії ТОВ ІВОК “Експлерент”.

За результатами перевірки складено акт № 81/1530 від 07.03.2005 року. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що акт перевірки містить помилку в зазначенні року перевірки, слід читати 07.03.2006 року.

Перевіркою встановлено, що в порушення статей 2, 14 Закону України “Про плату за землю” позивачем зменшено нарахування земельного податку згідно наданих уточнюючих розрахунків на 2005 рік, в зв»язу з чим на підставі абзацу “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” донараховано основний платіж в сумі 1 100 883,42 грн. та застосовано штрафну(фінансвоу) санкцію в розмірі 55 044,17 грн., в тому числі по смт. Димитрове донараховано основний платіж 10 000,00 грн. та штрафна санкція 500,00 грн.(додаток до акту камеральної перевіркивід 07.03.2006 р. №81\1530).

На підставі акту камеральної перевірки Олександрійської ОДПІ прийнято податкове повідомленням – рішенням № 0001361800/0 від 21.03.2006 року про визначення Олександрійської філії ТОВ ІВОК «Експлерент» суми податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб (Димитрівська селіщна рада) по основному платежу в сумі 10 000,00 грн. та штрафним(фінансвоим) санкціям в сумі 500,00 грн., а всього 10 500,00 грн.

Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2004 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Кіровоградської області та ТОВ ІВОК «Експлерент» укладені договори оренди цілісних майнових комплексів, які являлися структурними підрозділами підприємства державної холдінгової компанії «Олександріявугілля», в тому числі договір оренди №68-59, за умовами якого позивач прийняв в оренду Олександрійске вантажно-транспортне управління, що розташовано на території Димитрівської селищної ради.

Згідно наказу Міністерства палива та енергетики України №591 від 27.09.2004 р. «Про припинення діяльності структурних підрозділов ДХК «Олександріявугілля» державна холдінгова компанія реорганізовано шляхом виділення з її складу структурних підрозділів, припинення їх діяльності в результаті приєднання до орендаря - ТОВ ІВОК «Експлерент», в тому числі Олександрійске вантажно-транспортне управління. Даним наказом встановлено, що ТОВ ІВОК «Експлерент» є правонаступником прав та обов»язків структурних підрозділів ДХК «Олександріявугілля».

На підставі договорів оренди цілісних майнових коплексів ДХК «Олександріявугілля», у відповідності до наказу Міністерства палива та енергетики України №591 від 27.09.2004 р. ТОВ ІВОК «Експлерент» приєднало до Олександрійської філії ТОВ ІВОК «Експлерент» структурні підрозділи ДХК «Олександріявугілля», в тому числі Олександрійске вантажно-транспортне управління.

Актом приймання – передачі від 20.12.2004 року позивач прийняв від ДХК "Олександріявугілля" земельні ділянки на яких знаходилися структурні підрозділи ДХК «Олександріявугілля» для розрахунку податку на землю, в тому числі земельні ділянки, на яких знаходилось Олександрійське вантажно-транспортне управління.

Статтею 4 Закону України «Про оренду державного та коммунального майна» встановлено, що складовою частиною цілісного майнового комплексу є земельні ділянки, на яких знаходиться відповідне майно.

Таким чином, одночасно з передачею позивачу Олександрійського вантажно-транспортного управління ТОВ ІВОК «Експлерент» були передані відповідні земельні ділянки на території Димитрівської селищної ради розміром 80 000 кв.м, на яких розташований переданий в оренду цілісний майновий комплекс, що підтверджується довідкою Димитривської селищної ради від 26.06.2006 р.

У відповідності до приписів чинного законодавства Олександрійською філією підприємства-позивача до Олександрійської ОДПІ було подано податковий розрахунок земельного податку за 2005 рік за отримані в користування земельні ділянки, що підтверджує податковий розрхунок земельного податку на 2005 рік, вх.338 від 31.01.2005 р. Згідно поданного розрахунку сума земельного податку, що підлягала сплаті складала 10 000,00 грн., згідно додатку 1 до податкового розрахунку земельного податку на 2005 рік Олександрійською філією ТОВ ІВОК «Експлерент» зазначено виробничий об»єкт – Олексансандрійке вантажно-транспортне управління, місцезнаходження земельної ділянки – смт. Димитрове, категорія земель – землі промисловості, площа зхемельної ділянки – 80 000,00 кв.м.

Згідно уточнюючого розрахунку (вх. №34478 від 20.01.2006 р.), поданного Олександрійською філією ТОВ ІВОК «Експлерент», земельний податок до сплати не підлягав.

Але уточнюючий розрахунок підписано від імені Олександрійської філії

ТОВ ІВОК “Експлерент” невстановленими особами про що свідчить риски які стоять перед прізвищами Бєльчінков В.В. та Димура Л.О.

Господарський суд вважає, що Олександрійська філія ТОВ ІВОК «Експлерент» самостійно узгодила суму земельного податку за землю податковим розрахунком (вх. № 338 від 31.01.2005 р.), а податковий розрахунок земельного податку (вх. №34478 від 20.01.2006 р.) підписано від імені Олександрійської філії ТОВ ІВОК «Експлерент» невстановленими особами, що позбавляє вказаний документ доказової сили.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду регламентується статтею 124 Земельного кодексу Уrраїни, відповідно до частини 1 якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Доказів укладання позивачем договорів оренди земельних ділянок з власником земельних ділянок, рівно як і доказів щодо вжиття відповідних заходів до укладання таких договорів, сторони суду не надали.

Не приймаючи відповідних заходів щодо оформлення права користування земельними ділянками у встановленому законодавством порядку, позивачем штучно створюється ситуація, за якої останній не являється суб»єктом плати за землю.

Закон України «Про систему оподаткування» (частина 1 статті 2) закріплює, що під податком і збором(обов»язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов»язковий внесок до бюдждету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснений платником у порядку і на умовах, що визначається законами України про оподаткування.

Згідно статті 4 даного Закону платниками податків і зборів(обов»язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов»язок сплачувати податки і збори(обов»язкові платежі).

Відповідно до пункту 8 статті 14 вказаного Закону плата(податок) за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Спеціальним законом, яким покладено обов»язок сплачувати кошти за володіння, користування або розпорядження земельною ділянкою, є Закон України «Про плату за землю», яким встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; об»єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб»єктом плати за землю(платником) є власник земельної ділянки і землекоритувач, у тому числі орендар. Стаття 12 Закону містить перелік об»єктів та суб»єктів, звільнених від сплати земельного податку, до яких підприємство-позивач не входить.

Згідно пункту 1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Позивачу було надано в користування земельні ділянки структурних підрозділів ДХК "Олександріявугілля". Вказане підтверджується актом прийому-передачі від 20.12.2004 року земельних ділянок, укладеного між ТОВ ІВОК «Експлерент» та ДХК "Олександріявугілля". Вказані земельні ділянки позивач використовував у власній господарській діяльності.

Це підтверджується наказом директора ТОВ «Експлерент» № 275 від 06.10.2004 року про приєднання до Олександрійського філіалу позивача Олександрійського вантажно-транспортного управління, довідкою Димитрівської селищної ради від 26.06.2006 р. та не заперечується позивачем.

Таким чином, господарський суд вважає, що фактично позивач має в користуванні земельні ділянки, являється землекористувачем, і повинен сплачувати земельний податок.

Господарський суд спростовує твердження позивача, що плата за земельні ділянки ДХК “Олександріявугілля”, які знаходились в користуванні Олександрійської філії ТОВ ІВОК “Експлерент”, є складовою частиною орендної плати за цілісний майновий комплекс.

Відповідно до пункту 5 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, розмір річної орендної плати за цілісні майнові комплекси державних підприємств визначається за формулою: Опл = Вз х Сор.ц, де Опл - розмір річної орендної плати, грн.; Вз - залишкова (за балансом, форма № 1) вартість орендованих основних засобів на час оцінки об'єкта оренди, грн.; Сор.ц - орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, визначена згідно з додатком 1.

В залишкову вартість основних засобів для розрахунку орендної плати по договорам оренди вартість земельних ділянок не була включена, адже, до балансу форми № l включаються лише основні засоби, які належать на праві власності відповідному підприємству.

Крім того, відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Відповідно до статті 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом та орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. З цього випливає, що плата за землю (орендна плата) сплачується за фактичне використання землі, навіть якщо договір визнано недійсним. Орендодавцем не може виступати Фонд держмайна. Орендна плата за користування землею не може бути меншою за розмір земельного податку. Тому у разі визначення позивачу відповідно до Закону України "Про плату за землю" земельного податку в сумі 1 100 883,42 грн. по всім земельним ділянкам, розмір орендної плати не може бути меншим за 1 100 883,42 грн.

Господарський суд не може погодитися з твердженням позивача, що акт перевірки №81\1530 від 07.03.2006 р. не відповідає встановленому Порядку оформлення документальних перевірок, а тому не може бути законною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи сума податкового зобов»язання за спірним податковим повідомлення-рішенням нараховано позивачу на підставі акту камеральної(невиїздної) перевірки.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, при оформленні результатів невиїзних документальних перевірок в акті в обов'язковому порядку зазначається інформація, передбачена в підпунктах 2.1.1 - 2.1.3, 2.1.5, 2.1.6 (невиїзна документальна), 2.1.7, 2.2.1 - 2.2.3, 2.2.6 та 2.2.11. Щодо інших підпунктів зазначається інформація за необхідністю, залежно від питань, що підлягали перевірці.

В акті камеральної(невиїзної) перевірки зазначено вся необхідна інформація яка передбачена Порядком оформлення результатів перевірок, а саме місцезнаходження, назва, код за ЄДРПОУ, підстави проведення для перевірки абз. в) п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, посада, назва структурного підрозділу, назва органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових осіб, що проводять перевірку, тип перевірки вказано камеральна (невиїзна).

Господарський суд прийшов до висновку, що акт перевірки № 81/1530 від 07.03.2006 року складено правомірно з дотриманням процесуальних вимог.

До аналогічного висновку прийшов господарський суд по справі №6\84, постанова по якої набрало законої сили.

Однією з підстав визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначає винесення господарським судом Дніпропетровської області рішення від 21.04.2005 р. по справі №32\155 про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №69-59 від 20.09.2004 р. та рішення від 30.06.2005 р. по справі №12\53 про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №70-59 від 20.09.2004 р.

Господарський суд вважає безпідставним таке твердження, оскільки розірвання в судовому порядку договорів оренди цілісного майнового комплексу №69-59, №70-59 від 20.09.2004 р. не мають відношення до договору оренди №68-59, за умовами якого позивач прийняв в оренду Олександрійске вантажно-транспортне управління, що розташовано на території Димитрівської селищної ради.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що сума земельного податку, нарахована Олександрійської ОДПІ на підставі акту камеральної перевірки, узгоджується з сумою, визначеною позивачем самостійно у податковому розрахунку земельного податку на 2005 рік та являється обгрунтованою.

В той же час господарський суд вважає безпідставним нарахування позивачу штрафної(фінансвової) санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов»язання у відповідності до вимог підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 291,67 грн в силу наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2005 року по справі № Б29/157/05 підтверджується той факт, що з 09.08.2005 р. ТОВ ІВОК “Експлерент” перебуває у процедурі банкрутства і на задоволення вимог кредиторів введено мораторій.

Ухвалою господарського суду Днвіпропетровської області від 16.01.2006 р. по справі №Б29\157\05 припинено провадження по справі про банкрутство та скасовано заходи вжиті до забезпечення вимог кредиторів ухвалою суду від 09.08.2005 р.

Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” термін мораторій на задоволення вимог кредиторів вживається у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення справи про банкрутство та відповідно припиняє свою дії при винесенні ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що за спірним податковим повідомленням-рішенням після припинення дії мораторію позивачу донараховано за період з 01.01.2005 р. до 08.08.2005 р.(моменту введення мораторію) основний платіж в розмірі 5 833,31 грн. та штрафна(фінансова) санкція в розмірі 291,67 грн. та після 08.08.2005 р. донараховано основний платіж в розмірі 4 166,69 грн. та штрафна(фінансова) санкція в розмірі 208,33 грн.

Оскільки за своєю суттю мораторій – це зупинення виконання боржником грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов»язань та зобов»язань щодо сплати податків і зборів, господарський суд вважає безпідставним нарахування штрафної санкції на основний платіж, що донарахований до введення мораторію.

В зв»язку з зазначеним, господарський суд вважає неправомірнім застосування відповідачем до ТОВ ІВОК «Експлерент» штрафних(фінансових) санкцій за період з 01.01.2005 р. до 08.08.2005 р. в сумі 291,67 грн.

З Державного бюджету України на користь позивача необхідно стягнути 1,70 грн. судового збору.

Керуючись статтми 160, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001361800/0 від 21.03.2006 року в частині визначення Олександрійській філії товариства з обмеженою відповідальністю індустріально - виробничої компанії "Експлерент" суму податкового зобов'язання по штрафним (фінансовим) санкціям в сумі 291,67 грн. по земельному податку з юридичних осіб.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31118095600002, УДК у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) на користь товариства з обмеженою відповідальністю індустріально - виробничої компанії "Експлерент" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Обручева, 17, код 32140381, п/р № 2600400201112 ТОВ КБ "Земельний капітал"), - судовий збір в сумі 1,70 грн.

5. Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

6.Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя

С. Б. Колодій