Рішення № 43987159, 05.05.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

05.05.2015

справа № 489/9658/14-ц

номер провадження 2/489/713/15

рішення

Іменем україни

05 травня 2015 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря Коденко К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі ПАТ «ВТБ Банк») до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору

встановив:

У грудні 2014 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду з позовом, після уточнення якого остаточно просило стягнути з відповідачів як солідарних боржників заборгованості, що виникла по Генеральній угоді № 09 від 11.10.2007 та кредитного договору № 26.46-09/07-СК від 11.10.2007 в розмірі 227415,98 дол.США, що станом на 20.02.2015 еквівалентно 6335466,79 грн.

У обґрунтування вимог вказано, що 11.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладена Генеральна угода № 09. У рамках цієї Угоди її сторони уклали кредитний договір № 26.46-09/07-СК від 11.10.21007, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 300000,00 дол. США. строком до 11.10.2014 зі сплатою 13,5 процентів річних.

25.02.2013 Договором про внесення змін № 7 кредитний договір викладено в новій редакції, якою залишено суму кредиту та процентну ставку без змін, а кінцевий строк повернення кредиту збільшено до 11.10.2017.

Виконання позичальником грошових зобовязань по кредитному договору забезпечено договором поруки № 26.46-09/07-СК-ДП-2 від 11.10.2007, укладеним між банком та ОСОБА_3 25.02.2013 договір поруки викладено в новій редакції.

Через порушення позичальником грошових зобовязань, в жовтні 2014 року на адресу відповідачів банк надіслав вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати інших платежів, які залишено без виконання.

Станом на 20.02.2015 заборгованість по кредитному договору становить 227415,98 дол.США, що еквівалентно 6335466,79 грн., і складається із 187771,87 дол.США заборгованості по кредиту, 23763,62 дол.США строкової заборгованості по процентам, 13768,12 дол. США пені та 2112,37 дол.США трьох процентів річних.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2, який приймав участь в судовому засіданні, що відбулося раніше, в засідання не зявився. Доказів поважності причини неявки в судове засідання до суд уненадва.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 11.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладена Генеральна угода № 09.

У рамках цієї Угоди її сторони уклали кредитний договір № 26.46-09/07-СК від 11.10.21007, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 300000,00 дол. США. строком до 11.10.2014 зі сплатою 13,5 процентів річних.

25.02.2013 Договором про внесення змін № 7 кредитний договір викладено в новій редакції, якою залишено суму кредиту та процентну ставку без змін, а кінцевий строк повернення кредиту збільшено до 11.10.2017.

Отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 300000,00 дол. США позивач підтвердив заявою на видачу готівки № TR.1902.1. від 12.10.2007.

Виконання позичальником грошових зобовязань по кредитному договору забезпечено договором поруки № 26.46-09/07-СК-ДП-2 від 11.10.2007, укладеним між банком та ОСОБА_3 25.02.2013 договір поруки викладено в новій редакції з урахуванням змін внесених до кредитного договору Договором про внесення змін № 7 від 25.02.2013.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки у разі порушення Позичальником взятих на себе зобовязань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі.

Через порушення позичальником грошових зобовязань, 03 та 05.11.2014 на адресу відповідачів банк надіслав вимоги про дострокове повернення кредиту та сплати інших платежів, які залишено без виконання.

Таким чином, у відповідності до вимог частини другої статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору, позивач скористався правом на дострокове стягнення всієї заборгованості, змінивши тим самим строк повернення кредиту.

За розрахунком позивача станом на 20.02.2015 заборгованість по кредитному договору становить 227415,98 дол.США, що еквівалентно 6335466,79 грн., і складається із 187771,87 дол.США заборгованості по кредиту, 23763,62 дол.США строкової заборгованості по процентам, 13768,12 дол. США пені та 2112,37 дол.США трьох процентів річних.

За змістом статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповіднірозяснення щодо дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором наведені у пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

У відповідності до частини першої статті 554 вказаного Кодексу у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частиною третьою цієї статті визначено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з наведених норм матеріального права та обставин справи, суд приходить до висновку про порушення відповідачами взятих зобовязань, тому звернення позивача до суду з вимогою про дострокове стягнення в солідарному порядку заборгованості є правомірним.

Проте, суд не погоджується із стягнення пені, розрахунок якої позивачем зроблено в іноземній валютії.

Умовами пункту 7.1 кредитного договору (у новій редакції) передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобовязань з повернення Кредиту та/або сплати Процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобовязаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань.

За визначенням статті 1 Закону України «Про Національний банк України» та пункту 1.1 глави 1 Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 № 389, облікова ставка Національного банку України це один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Таким чином, виходячи з правової природи облікової ставки її застосування поширюється виключно до національної валюти, а тому розрахунок і стягнення пені у даному випадку необхідно здійснити в гривнях.

За розрахунком суду пеня складає 383559,09 грн.

Суд зазначає, що пеня за несвоєчасне повернення кредиту розрахована виходячи з трирічного строку позовної давності, встановлено сторонами у пункті 8.8 кредитного договору (із змінами).

Вимоги в частині стягнення трьох процентів річних є правомірними та відповідають вимогам частини другої статті 625 ЦК України, а тому підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частому задоволенню шляхом стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості, яка виникла з генеральної угоди та кредитного договору (із змінами) і станом на 20.02.2015 складається із 187771,87 дол.США заборгованості по кредиту, 23763,62 дол.США процентів, 383559,09 грн. пені та 2112,37 дол.США трьох процентів річних, що в гривневому еквіваленті становить 6335466,79 грн.

Відповідно статті 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (іден. номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість, яка виникла з Генеральної угоди № 09 від 11.10.2007 за кредитного договору від 11.10.2007 № 26.46-09/07-СК (із змінами) і складається із 187771,87 дол.США заборгованості по кредиту, 23763,62 дол.США процентів, 383559,09 грн. пені та 2112,37 дол.США трьох процентів річних, що разом в гривневому еквіваленті станом на 20.02.2015 становить 6335466,79 грн. (шість мільйонів триста тридцять пять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 79 коп.).

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_2 (іден. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (іден. номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судовий збір у розмірі 3654,00 грн. (три тисячі шістсот пятдесят чотири грн. 00 коп.).

У іншій частині вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня йогопроголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В.Коваленко

Повний текст рішення

підписано 06.05.2015.