Рішення № 4398574, 16.06.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2009 р. Справа № 16/135/09

За позовом: Одеської залізниці ( 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський спеціалізований порт Ніка –Тера” ( 54052, м. Миколаїв, вул. Айвозовського,23)

Про: стягнення 69 694,56 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Ніколащенко С.О., дов. № 133 від 08.01.2009р.

Від відповідача:

В засіданні приймає участь:

Була оголошена перерва до 16.06.2009 р.

Одеська залізниця звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський спеціалізований порт Ніка –Тера” 69 694,56 грн. збору з зберігання вантажу.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, він зазначає, що нарахування збору в сумі 69 694,56 грн. за зберігання вантажу у вагонах (відповідно до наданого Одеською залізницею розрахунку) є таким, що не відповідає вимогам закону, тому є безпідставними та необґрунтованими з посиланням на норми Закону.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

Між Одеською залізницею та Товариством з обмеженою відповідальністю „Морський спеціалізований порт «Ніка –Тера» 25.01.2006 р. було укладено договір про експлуатацію залізничної під’їзної колії Закритого акціонерного товариства «Ніка –Тера».

Відповідно до п.11 зазначеного договору максимальна переробна спроможність вантажних пунктів вивантаження –мінеральнї добриви 2 вагони за 0 год. 12 хвил., що складає за одну добу 180 вагонів. Також п. 16 договору передбачено, що відповідач повинен сплачувати за зберігання вантажу в вагонах, які не подані під вивантаження з вини власника колії.

В жовтні 2008 року на станцію Жовтнева Одеської залізниці прибули вагони з вантажем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський спеціалізований порт «Ніка –Тера», які простояли в очікуванні вивантаження більше терміну безоплатного зберігання.

Відповідно до положень п. 46 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу /контейнеру/ засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.

Крім цього, відповідно до п. 5 Правил зберігання вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №866/5087 від 24.11.2000 року передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п.46 Статуту залізниць України, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Пунктом 8 Правил зберігання вантажів зазначено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Факт затримки вагонів підтверджується актом загальної форми № 3221/1 від 24.10.2008 р., актом загальної форми № 3222/1 від 25.10.2008 р., актом загальної форми № 3226/1 від 25.10.2008 р., актом загальної форми №3227/1 від 25.10.2008 р., актом загальної форми №3211/1 від 23.10.2008 р.

У відповідності з положеннями п. 2.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1, розділ 2) після закінчення терміну безоплатного зберігання до моменту вивезення вантажів вантажоодержувачами (експедиторами) справляється збір за кожну добу в розмірах: 1 грн. 50 коп. за одну тону при зберіганні вантажів у критих складах, вагонах, контейнерах.

Пунктом 2.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України /Тарифне керівництво №1/ передбачено, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання, що визначається з 24-ої години дати повідомлення одержувача про прибуття вантажу.

Заперечення відповідача судом не приймаються, з наступних підстав:

Стаття 11 Цивільного кодексу України як підстави для виникнення цивільних прав і обов'язків передбачає, зокрема, як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 3 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Пункт 5 статті 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.

Оскільки стаття 908 Цивільного кодексу України, стаття 307 Господарського кодексу України визначили, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються не лише транспортними кодексами (статутами), а й іншими нормативно-правовими актами, то у судів не має правових підстав не застосовувати норми Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1, які видані і зареєстровані у встановленому порядку, і не скасовані, не визнані нечинними та не зняті з державної реєстрації.

Відповідно до договору перевезення перевізник зобов'язується доставити вантаж у пункт призначення і видати його одержувачу. Особливість договору перевезення вантажу полягає в тому, що він укладається між залізницею і відправником вантажу, але в ньому зазначається вантажоодержувач, якому вантаж має бути виданий на станції призначення. Таким чином, договір перевезення вантажу можна розглядати як договір на користь третьої особи (одержувача), для якої виникають не лише права, а й передбачені транспортними правилами обов'язки. Згідно з статтею 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року за № 457, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Крім цього, положення статті 46 Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1 не передбачають укладання окремого договору на зберігання вантажу, який перевозиться за договором перевезення (накладної), як і не передбачають винятку щодо зберігання вантажів у вагонах, які належать іншим країнам. Посилання відповідача на статтю 23 Закону України «Про залізничний транспорт», щодо обов'язку залізниці забезпечити збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, а у разі незбереження вантажу - відшкодовувати вартість за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу-не звільняє вантажоодержувача від сплати збору за зберігання вантажів понад нормативний безоплатний термін зберігання.

Правила зберігання вантажів встановлюють, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.

Пункт 2.3 Розділу 2 Тарифного керівництва № 1 також встановлює, що за зберігання у вагонах вантажів, що мають вивантажуватись на місцях загального і незагального користування, але не подані під вивантаження з вини одержувача, збір справляється після закінчення терміну безоплатного зберігання.

Підпункт 2.8 пункту 2 Розділу 2 Тарифного керівництва №1 прямо зазначає, що збір за зберігання справляється незалежно від плати за користування вагонами (контейнерами)

Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 866/5087, передбачено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно з п. 2.1. Розділу 2 «Збори за додаткові операції, пов'язані з перевезенням вантажів»Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 р. № 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.99 р. за №828/4121, після закінчення терміну безоплатного зберігання до моменту вивезення вантажів вантажоодержувачами (експедиторами), справляється збір за кожну добу в розмірі 1,5 за одну тонну - при зберіганні вантажів у критих складах, вагонах, контейнерах.

Відповідно п.п. 2.1 Тарифним керівництвом № 1 не передбачено справляння збору за зберігання небезпечних вантажів в вагонах. У відповідності з положеннями ст. 6 Статуту залізниць України наведено перелік термінів, які вживаються в цьому Статуті. Так, зокрема, під транспортними засобами розуміється залізничний рухомий склад, до якого належать вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт і окремо зазначено контейнери. В п.п. 2.1 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України зазначено, що після закінчення терміну безоплатного зберігання до моменту вивезення вантажів вантажоодержувачами (експедиторами) за зберігання небезпечних вантажів справляється збір за кожну добу в розмірах: 2,10 грн. за одну тону вантажу при зберіганні в критих складах і 1,20 грн. за одну тону вантажу - при зберіганні на відкритих складах. В даному разі під поняттям „критий і відкритий склад" необхідно розуміти визначення транспортного засобу, яке передбачено в ст. 6 Статуту залізниць України, тобто це залізничний рухомий склад до якого належать вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт і окремо зазначено контейнери.

Також у відповідності з положеннями ст. 6 Статуту залізниць України під небезпечними вантажами розуміють речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які через присутні їм властивості за наявності певних факторів можуть в процесі транспортування, під час проведення вантажних робіт та збереження призвести до вибуху, пожежі, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів транспорту, заподіяння матеріальних втрат і шкоди навколишньому середовищу, а також загибелі, травмування, отруєння, опіків, захворювання людей, тварин.

Перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом регулюються Правилами перевезень небезпечних вантажів залізницями, затвердженого на п'ятнадцятому засіданні Ради по залізничному транспорту 05.04.1996 року. У відповідності з вимогами п.п. 1.1.1 зазначених Правил дія цих Правил розповсюджується на перевезення небезпечних вантажів залізницями держав-учасниць СНД та являються обов'язковими для працівників залізничного транспорту, відправників та одержувачів небезпечних вантажів, портів та ін.

Відповідно до п.п. 1.1.5 зазначених Правил вантажовідправники, вантажоодержувачі та залізниці несуть відповідальність за невиконання дійсних Правил у відповідності з діючим законодавством своїх країн та міжнародними угодами.

У відповідності з положеннями п. 2.1.40 Правил перевезень небезпечних вантажів вагони з небезпечними вантажами, повинні бути прийняті вантажоодержувачами та портами на свої під'їзні колії. Дрібні відправки та контейнери з небезпечними вантажами повинні бути вивезені з території станції протягом 24 годин з моменту одержання вантажоодержувачем повідомлення про прибуття вантажу. Вантажоодержувачі не мають права відмовитись від прийому прибувши на їхню адресу небезпечних вантажів.

Вантажоодержувач ТОВ „Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" порушив вимоги Правил перевезень небезпечних вантажів в частині несвоєчасного прийому вагонів, завантажених небезпечним вантажем 5-го класу (селітра аміачна), під вивантаження на власну під'їзну колію. Даний факт підтверджується актами загальної форми ГУ-23, складеними на станції призначення Жовтневая Одеської залізниці на підставі яких нараховано збір за зберігання вантажів в вагонах. Обов'язковість складання актів загальної форми передбачена п. З Правил складання актів затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002р. № 334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, а також положеннями п.п. 5.3 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 із змінами та доповненнями внесеними рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. № 04-5/225 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" в яких зазначається, що підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу.

Про факт прибуття вагонів на станцію призначення вантажоодержувача ТОВ „МСП Ніка-Тера", як вбачається з наданих доказів, було повідомлено у відповідності з вимогами п. 1 Р. 8 Правил видачі вантажів затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, зі змінами та доповненнями, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 12.09.2005р. №540 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.10.2005р. за № 1142/11422, по телефону з оформленням відповідного запису в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 - Витяг з якої в наявності в матеріалах справи. Повідомлення вантажоодержувача про час прибуття вантажу реєструються в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 у відповідності з вимогами п. 1 пар. 53 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої Наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. № 147-Ц.

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Морський спеціалізований порт «Ніка –Тера»( 54052, м. Миколаїв, вул. Айвозовського,23; р/р 26008615171 в філії ВАТ «Морський транспортний банк», МФО 326784, код ЄДРПОУ 22439446) на користь Одеської залізниці ( 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19; р/р № 26003000001 в Одеській філії комерційного банку «Експресс –Банк», МФО 328801, ОКПО 01071315) 69 694,56 грн. збору з зберігання вантажу, 696,95 грн. –держмита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д.Фролов