Ухвала суду № 43983936, 30.04.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/4754/12

Провадження № 4-с/127/74/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Пєскова Є.Д.,

представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_1,

заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_3 із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4.

Скарга мотивована тим, що на виконанні державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 перебуває зведене виконавче провадження № 46657866 з примусового виконання: виконавчого листа № 232/4754/12, виданого 23.05.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 04.11.2009 року в сумі 174247, 40 гривень та за договором позики від 05.11.2009 року в сумі 739747, 68 гривень, та виконавчого листа № 127/19964/14-ц, виданого 20.01.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 04.11.2009 року в сумі 158300, 90 гривень. 24.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому проваджені, якою, з метою визначення ринкової вартості приміщення магазину № 66 літ. «А», споруди приймального пункту посуди та споруди складу «Б», розташованих за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 75, належних боржнику, призначено субєкта оціночної діяльності ОСОБА_5 Заявник вважає, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4, щодо винесення 24.03.2015 року постанови про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому проваджені є протиправними, а сама постанова від 24.03.2015 року підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Залучення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому проваджені повинно бути проведено виключно за результатами проведеного конкурсу. З матеріалів виконавчого провадження № 46657866 вбачається, що конкурс для визначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання, з метою проведення оцінки майна ОСОБА_3, державним виконавцем не проводився, відповідно ОСОБА_5 в ньому участь не брала та не є його переможцем. Таким чином, державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 залучив до участі у виконавчому проваджені № 46657866 субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання ОСОБА_5 з порушенням вимог чинного законодавства України, що дає правові підстави для визнання його дій протиправним та скасування постанови про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому проваджені.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 щодо винесення ним 24.03.2015 року постанови про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому проваджені № 46657866 та вимогою скасувати дану постанову.

Заявник в судове засіданні не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив. Явку свого представника ОСОБА_6, заявник також не забезпечив.

В судове засідання особа, дії якої оскаржуються, не зявилась.

За даних обставин, судом враховано, що у розумінні ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець не є окремим суб'єктом, а є представником влади, який здійснює свої повноваження від імені держави в системі органів державної влади - ДВС.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦПК України, якщо зокрема, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть зявитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Представник відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області заступник начальника відділу ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення скарги, надав суду письмові заперечення.

Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення скарги.

В судове засідання заінтересована особа СОД ОСОБА_5 не зявилась, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.

Судом прийнято до уваги, що згідно зі ст. 386 ЦПК України неявка в судове засідання заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги. На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму інформаційному листі № 24-152/0/4-13 від 28.01.2013 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» та Верховний Суд України в Постанові Пленуму «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження».

Враховуючи думку представника заінтересованої особи - представника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області та заінтересованої особи ОСОБА_2, положення ст. 386 ЦПК України, зокрема щодо строків розгляду скарги, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність заявника та заінтересованої особи СОД ОСОБА_5

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост. 383 ЦПК Україниучасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

В судовому засіданні оглянуто і досліджено матеріали виконавчого провадження № 46657866. Встановлено, що на примусовому виконані у відділі ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області перебуває зведене виконавче провадження № 46657866 з виконання: виконавчого листа № 232/4754/12, виданого 23.05.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 04.11.2009 року в сумі 174247, 40 гривень та за договором позики від 05.11.2009 року в сумі 739747, 68 гривень, та виконавчого листа № 127/19964/14-ц, виданого 20.01.2015 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 04.11.2009 року в сумі 158300, 90 гривень.

Судом встановлено, що судові рішення боржником не виконані, в звязку з чим в ході примусового виконання вище зазначеного виконавчого провадження, державним виконавцем було описано й арештовано майно боржника, зокрема: приміщення магазину № 66 літ. «А», споруди приймального пункту посуди та споруди складу «Б», розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 75.

Згідно п. 12 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має правозалучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Згідно п.п. 2.5.-2.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, залучення державним виконавцем інших органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, фізичних осіб при примусовому виконанні рішень здійснюється у разі, якщо їх присутність може сприяти своєчасному й повному виконанню рішень. У разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій державний виконавець має право залучити субєктів господарювання.

Відповідно до п. 2.7. вище зазначеної Інструкції, залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється державним виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб.

24.03.2015 року державним виконавцем було призначено субєкта оціночної діяльності ОСОБА_5 з метою визначення ринкової вартості арештованих приміщень, належних боржнику ОСОБА_3, про що винесено постанову про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому проваджені.

З матеріалів зведеного виконавчого провадження № 46657866, оглянутих в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_5 має сертифікат субєкта оціночної діяльності, виданий Фондом Державного майна України 24.11.2014 року за № 17229/14.

Також, з матеріалів зведеного виконавчого провадження № 46657866 вбачається, що 27.03.2015 року між СОД ОСОБА_5 та ГУЮ у Вінницькій області було укладено договір про надання послуг по незалежній оцінці вартості майна № 25-15.

На підставі вказаної вище постанови державного виконавця від 24.03.2015 року, субєктом оціночної діяльності ОСОБА_7 було визначено ринкову вартість арештованого майна боржника ОСОБА_3 та надано звіт № 43/15 «Про незалежну оцінку імовірної ринкової вартості, початкову ціну при примусовій реалізації».

Відповідно до ч. 3, 4ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно дост. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, яківідповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених устатті 5 цього Закону.

З матеріалів зведеного виконавчого провадження № 46657866 вбачається, що 27.04.2015 року було проведено рецензування звіту № 43/15 «Про незалежну оцінку імовірної ринкової вартості, початкову ціну при примусовій реалізації» незалежним оцінювачем ОСОБА_8.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Також, судом прийнято до уваги передбачене ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем під час виконання зведеного виконавчого провадження № 46657866 не було допущено порушення вимог чинного законодавства України.

Закон України «Про виконавче провадження»визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 6, 12 Закону).

ЗгідноКонституції Українидержавний виконавець діє лише в межах наданих йому законом повноважень, а згідно ч. 1ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»та ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїйдіяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положеннястатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду й належного виконання судового рішення.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невідємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу, що право на виконання судового рішення є складовою права на справедливий судовий захист.

Згідност. 14 ЦПК Українитаст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно дост. 1Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно дост. 212 ЦПК України, повно і всебічно зясовує обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ч. 3ст. 213 ЦПК України.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення сторін по справі, оглянувши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення поданої скарги, оскільки при примусовому виконані рішень суду, прийнятих на користь ОСОБА_2, державний виконавець діяв відповідно до вимог чинного законодавства, забезпечуючи при цьому своєчасне і повне виконання рішень суду. НіЗаконом України «Про виконавче провадження», ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, не передбачено необхідність проведення конкурсу для визначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання, який братиме участь у виконавчому проваджені з метою проведення оцінки майна боржника. Посилання заявника на норми Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», в обґрунтування неправомірності дій державного виконавця, в даному випадку, є безпідставним і необґрунтованим.

Враховуючи відсутність обґрунтованості скарги, відсутні й підстави для усунення порушених, на думку заявника, прав шляхом скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4 про призначення субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому проваджені від 24.03.2015 року.

Враховуючи наведене та керуючисьКонституцією України, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5і зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про державну виконавчу службу», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст.386,387 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_3в задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: