Рішення № 43982294, 05.05.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3294/13-ц

Номер провадження 2/623/232/2015

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2015 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання - Костенко В.В.

судового розпорядника - ОСОБА_1

за участю: представника позивачки за довіреністю - ОСОБА_2

представника відповідача за довіреністю - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу у розмірі 219 337,43 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 163,33 грн.

В обґрунтуванні позову вказала, що вона є громадянкою України, і не має статусу фізичної особи - підприємця, що підтверджується її паспортом громадянки України та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

30 квітня 2012 року вона уклала з відповідачем усний договір купівлі продажу рухомих речей, що належали їй на праві приватної власності, а саме:

- трактор колісний - реєстраційний номер: НОМЕР_4, марки: Т-150К, 1996 року випуску, заводський номер: НОМЕР_7, двигун номер: НОМЕР_2, об'єм двигуна: 9150 см. куб., маса машини: 8005 кг, обладнаного краном маніпулятором НІАВ-300, заводський номер: 138, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 від 15.07.2011 року;

- причіп - реєстраційний номер: НОМЕР_5, марки: ЗПТС-12, 1990 року випуску, заводський номер: НОМЕР_9, маса машини: 3800 кг, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 від 15.07.2011 року;

- дробарка - марки ДС - 02, модель: ДОП - 1, завод виготовлювач: Новозибківський верстатобудівельний завод, 2004 року випуску.

На підтвердження укладення договору, та досягнення усіх істотних умов договору, відповідач надав їй власноруч написану 30.04.2012 року розписку, у якій відображений склад відчужуваних на його користь рухомого речей, з зазначенням їх індивідуальних та родових ознак, договірна сума продажу у розмірі 280 000,00 грн; строк, продовж якого відповідач зобов'язувався сплатити позивачці договірну суму за продаж йому рухомих речей, який дорівнює дванадцяти місяців з дати укладання договору та передання йому рухомих речей, та форму оплати, як грошовими коштами, так і переданням майна. Зазначена обставина підтверджується текстом розписки.

30 квітня 2012 року вона передала рухомі речі відповідачу, на підтвердження чого був складений та підписаний нею і відповідачем акт приймання - передачі, та надала відповідачу нотаріально посвідчену довіреність на право керування трактором і причепом, у якій крім відповідача, за його проханням була зазначена ще одна особа, котрій відповідач мав намір дозволяти керувати трактором та причепом. Зазначені обставини підтверджуються текстами акту та довіреності.

Протягом з травня по липень 2012 року включно відповідач частково оплатив договірну вартість отриманих рухомих речей в сумі 60 662,57 грн, але в подальшому відповідач ухиляється від взятих на себе обов'язків оплати залишку договірної вартості рухомих речей, яка складає: 280 000,00 грн - 60 662,57 грн = 219 337,43 грн.

З урахуванням норм діючого цивільного законодавства України, з відповідача за рішенням суду підлягає стягненню сума боргу у розмірі 219 337,43 грн, та три проценти річних від простроченої суми, строком прострочення з 01.05.2013 року по 28.08.2013 року включно, що відповідає 120 дням, у розмірі: 219337,43 грн : 365 днів х 3 : 100 х 120 = 2 163,33грн.

Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з ОСОБА_5 на її користь суму боргу у розмірі 219 337,43 грн, та три проценти річних від простроченої суми строком прострочення з 01.05.2013 року по 28.08.2013 року включно у розмір 2 163,33 грн.

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі за участю її представника ОСОБА_2, який представляв інтереси позивачки в судовому засіданні та підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини позову і просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, його інтереси представляла представник ОСОБА_3, яка надала пояснення на позов (а.с. 22-24), відповідач позовні вимоги ОСОБА_4 не визнає у повному обсязі і просить у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтуванні заперечень ОСОБА_5 посилається, що він не укладав з ОСОБА_4 жодного договору купівлі-продажу рухомих речей, зокрема не придбав трактора колісного реєстраційним номером НОМЕР_4 марки Т-150К, 1996 року випуску, причіп марки ЗПТС-12 реєстраційного номеру НОМЕР_5, 1990 року випуску, та дробарки марки ДС-02, 2004 року випуску.

Вказані речі були взяті ним у користування та він мав можливість лише керувати транспортними засобами, проходити технічний огляд, проводити поточний або капітальний ремонти, проводити сільськогосподарські роботи, виїжджати за межі України.

25 липня 2012 року вищезазначений трактор колісний марки Т-150К разом із причепом та дробаркою, які належать ОСОБА_4, під керуванням водія ОСОБА_6 потрапили у дорожньо-транспортну пригоду, що сталася в районі міста Артемівська. Йому достовірно відомо, що з місця ДТП вказане майно забрала сама власниця ОСОБА_4, про що були складені відповідні документи органами ДАІ.

Більш про вказане майно йому нічого не відомо, майно є власністю ОСОБА_4 й у власності ОСОБА_5 не перебуває.

З огляду на вищевикладене, просить відмовити ОСОБА_4 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом установлено, що ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_6 від 15 липня 2011 року є власником: трактор колісний марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, об'єм двигуна 9150 см. куб., маса машини 8005 кг; та свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_8 від 15 липня 2011 року є власником причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер № НОМЕР_9, маса машини 3800 кг (а.с. 4, 5).

Матеріали справи свідчать, що 30 квітня 2012 року ОСОБА_4 за попередньою досягнутою домовленістю сторін, видала нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважує ОСОБА_5 або гр. ОСОБА_6, кожен з яких діє самостійно, керувати (без права розпорядження) належними їй транспортними засобами: - трактором колісним марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, об'єм двигуна 9150 см. куб.; - причіпом марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер № НОМЕР_9.

Довіреність видана з правом проходження технічного огляду, з правом проведення поточного або капітального ремонту, з правом проведення сільськогосподарських робіт, виїзду за межи України, та дійсна до 30 квітня 2017 року (а.с. 8).

Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво може здійснюватися на підставі довіреності. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ст.ст. 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності.

До суду позивачка представила документи, які свідчать про наявність того факту, що між сторонами під час оформлення довіреності склалися інші правовідносини, а саме: лист та акт приймання-передачі від 30 квітня 2012 року, згідно яких вбачається, що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 в користування із подальшою купівлею трактор колісний марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2; причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер № НОМЕР_9; дробарка марки ДС-02, модель ДОП-1, Новозибківський верстатобудівельний завод, 2004 року випуску. ОСОБА_5 зобов'язувався протягом 12 місяців розрахуватися за вищевказане майно в сумі 280 000,00 грн з травня місяця; форма оплати може як внесенням грошових коштів, так і поставкою товару - лес кругляк сосна (а.с. 6, 7).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися лише правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно свідоцтв про реєстрацію машин даний трактор колісний і причіп зареєстровані на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 4, 5).

Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, - перед відчуженням транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

Крім того відповідно до пунктів 4 і 18 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 8 липня 2009 року, передбачено спеціальний порядок реєстрації транспортних засобів, де відображається і його власник та підстави набуття права власності.

Так, будь-яка державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання транспортних засобів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

Машина реєструється протягом семи днів на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, яка подається державному інспектору у відповідному районі, у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. До заяви додаються в обов'язковому порядку документи, що підтверджують право власності.

Продажу тракторів та причепів зокрема передує процедура зняття з обліку машини у зв'язку з відчуженням, а номерний знак власник здає до інспекції. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис «Знято з обліку для реалізації». Для транспортування знятої з обліку машини інспекція видає номерний знак «Транзит», строк дії якого становить 30 діб (п. 18).

Дані вимоги постанови виконано позивачкою не були - ОСОБА_4 повинна була здати номерні знаки до Державної інспекції сільського господарства та зняти трактор та причіп з обліку для реалізації. Після чого сторони повинні були укласти договір купівлі-продажу машин у відповідній письмовій формі для подальшої їх реєстрації за новим власником.

У відповідності до довідок Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області від 08.09.2013 року №05/47 і від 10.12.2013 року № 05/6063 згідно електронної бази даних, вказана техніка належить на праві власності ОСОБА_4:

- трактор колісний марка Т-150К, 1996 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_6 від 15.07.2011 року, район Артемівський, адреса: 84500, АДРЕСА_1;

- причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер № НОМЕР_9, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_8 від 15.07.2011 року, район Артемівський, адреса: 84500, АДРЕСА_1.

(а.с. 42-43, 47-48)

Позивачка ОСОБА_4 зареєстрована і проживає за адресою: 84500, АДРЕСА_1 (а.с. 2-3, 19).

Матеріалами справи встановлено, що листом командира взводу з обслуговування стаціонарного посту ДПС ДАІ №3 роти ДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Паріпка І.І. від 31.01.2014 року за № 33, зазначено, що 25.07.2012 року о 22 годині 30 хвилин, на 708 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський дійсно трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора колісного марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що рухався з причепом марки ЗПТС-12, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, в районі міста Артемівська.

Зазначені транспортні засоби не затримувались, з місця пригоди їх забирав директор ТОВ «Меблевий рай» (м. Артемівськ Донецької області), де транспорт був орендований, і де працює головним бухгалтером власник цього транспорту ОСОБА_4 (а.с. 50).

Листом командира взводу з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти № 1 БДПС ДАІ УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Винокурова С.М. від 05.03.2015 року за № 13, зазначено, що 25.07.2012 року о 22 годині 30 хвилин, на 708 км. автошляху Київ-Харків-Довжанський дійсно трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора Т-150К, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом ЗПТС-12, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_9, складені адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП відносно водія та матеріали ДТП були спрямовані до ВДАІ м. Ізюм для подальшого направлення на розгляд до Ізюмського міськрайонного суду (а.с. 169).

Матеріали адміністративної справи № 2016/3324/2012 свідчать щодо дорожньо-транспортної пригоди за участю трактора колісного марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки ЗПТС-12, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_9, власник цього транспорту ОСОБА_4.

Згідно вказаної справи, 25.07.2012 року о 22 годині 30 хвилин, на 708 км. + 116 м автошляху Київ-Харків-Довжанський дійсно трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора Т-150К, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом ЗПТС-12, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_9, що перевозив на підставі товарно-транспортної накладної від 25.07.2012 року та видаткової накладної № 15 від 25.07.2012 року від поставщика ПП «Туристичне агентство «Меридіан-2006» м. Ізюм Харківської області до покупця ТОВ «Меблевий рай» за договором повернення товару - дробарку марки ДС-02, модель ДОП-1, завод виготовлювач Новозибківський верстатобудівельний завод, 2004 року випуску, вартістю 30 000 грн, де водій ОСОБА_9 виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на дорожнє огородження, що призвело до перекидання та загорання трактора з причепом (повне знищення та пошкодження).

(матеріали адміністративної справи)

Наведе свідчить, що спірний трактор колісний марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, об'єм двигуна 9150 см. куб., маса машини 8005 кг; причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер № НОМЕР_9, маса машини 3800 кг, з обліку в органах ДАІ зняті не були і залишаються й на теперішній час зареєстровані в Державній інспекції сільського господарства в Донецькій області за власником ОСОБА_4 (а.с. 47-48), та доводить, що у приватну власність до ОСОБА_5 вказане майно не передавалось, а лист ОСОБА_5 від 30.04.2012 р. (а.с. 6), довіреність від 30.04.2012 р. (а.с. 8) та акт приймання-передачі без дати (а.с. 7) підтверджують лише отримання права ОСОБА_5 на користування майном.

Суд зазначає, що видача довіреності на трактор і причіп, без укладення договору купівлі-продажу не може вважатися правочином, що допускає перехід права власності від однієї особи до інших осіб.

Отримання коштів за вказаний трактор і причіп ОСОБА_4 від ОСОБА_5 також не підтверджує цього, оскільки така передача грошових коштів не була оформлена належним чином, як того вимагає Закон.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Крім того, ст. 695 ЦК України визначає особливості оплати товару з розстроченням платежу. Договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Позивачка стверджує, що між ОСОБА_5 та нею в усній формі укладено договір купівлі-продажу рухомого майна з умовами розстрочення платежу, що нібито підтверджується розпискою відповідача. Проте закон передбачає для такого виду договорів наступні істотні умови - ціна товару, порядок, строки і розміри платежів, та умови щодо передачі товару у власність покупця.

Відповідач ОСОБА_5 стверджує, що отримав вказане майно у користування, з перспективою можливості подальшого його викупу, тобто умови про викуп фактично були домовленостями про наміри сторін на майбутнє. Сторонами не було досягнуто згоди щодо таких істотних умов як передача майна у власність ОСОБА_5, порядку, строків і розмірів платежів за рухоме майно.

Лист ОСОБА_5 від 30.04.2012 р., де зазначено, що він взяв саме у користування перелічене майно, та довіреність від 30.04.2012 р., в якій прямо зазначено, що ОСОБА_5 має право керувати без права розпорядження належним ОСОБА_4 транспортними засобами, достовірно підтверджують обставину, що вказане майно у власність ОСОБА_5 не перейшло й доказів наявності згоди сторін щодо такої істотної умови будь-якого договору купівлі-продажу як передачі майна у власність покупця - позивачем не надано.

Тому твердження ОСОБА_4 про укладання з ОСОБА_5 в усній формі договору купівлі-продажу рухомих речей з розстрочкою платежу є недостовірними та спростовується вищезазначеним.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 ЦК України визначає підстави виникнення прав та обов'язків осіб: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За таких обставин судом встановлено, що в установленому порядку договір купівлі-продажу на трактор колісний марки Т-150К, 1996 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, об'єм двигуна 9150 см. куб., маса машини 8005 кг; на причіп марки ЗПТС-12, 1990 рік випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер № НОМЕР_9, маса машини 3800 кг; на дробарку марки ДС-02, модель ДОП-1, завод виготовлювач Новозибківський верстатобудівельний завод, 2004 року випуску, - між сторонами не укладався.

За таких встановлених обставин суд відмовляє ОСОБА_4 у задоволенні позову.

Судові витрати у справі суд позивачці не відшкодовує у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачкою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а неприсутніми сторонами у той же строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд.

Головуючий: суддя -