Рішення № 4398090, 10.06.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

2 червня 2009 року Справа № 19/63

Позивач: Відкрите акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго», вул. Комсомольська 55-б, м. Чернігів, 14000.

Відповідач: 209 Управління начальника робіт, вул. Староказарменна дільниця 2, м. Чернігів, 14029.

Про: стягнення заборгованості у розмірі 9334,34 грн.

Суддя Л.Р.Кочергіна

Представники сторін:

Від позивача: Березинець О.В., довіреність № 7 від 31.12.2009 року,

Від відповідача: Карпенко О.Д., довіреність № 219 від 30.01.2009 року.

СУТЬ СПОРУ:

Відкритим акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" (далі – ВАТ „Облтеплокомуненерго”) подано позов про стягнення з 209 Управління начальника робіт (далі - 209 УНР) 8050,24 грн. заборгованості, 446,03 грн. пені та 838,07 грн. інфляційних нарахувань згідно договору на постачання теплової енергії №1-0644 від 28.11.2007 року.

15.04.2009 року, в судовому засіданні, представник відповідача надав відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує виходячи з наступного.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 247 від 16.10.2007 року було надано розпорядження на видачу свідоцтва на право власності приватним особам на квартири №44, №52, №55, №61 по вул. Волковича 2б, що є предметом договору на постачання теплової енергії №1-0644 від 28.11.2007 року. На даний час позивачем з власниками квартир укладені прямі договори на теплопостачання. Відтак, відповідач не зобов’язаний сплачувати вартість тепла поставленого до приміщень, власником яких є треті особи.

19.05.2009 року, в судовому засіданні, представник відповідача заявив клопотання про заміну неналежного відповідача у справі 209 УНР на належного - Чернігівську міську раду.

Дослідивши подане клопотання, суд відмовив в його задоволенні з огляду на його необґрунтованість, а також ту обставину, що Чернігівська міська рада не є стороною договору, який є підставою заявлених позовних вимог та правовідносин, що виникли між сторонами. Договір, на який посилається позивач, не стосується прав та обов’язків Чернігівської міської ради.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

28 листопада 2007 року між ВАТ „Облтеплокомуненерго” (виробник) та 209 УНР (споживач) укладено договір № 1-0644 на постачання теплової енергії.

Відповідно до цього Договору виробник бере на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживач зобов’язується сплачувати за одержану теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія постачається споживачу для об’єктів перерахованих у додатку № 1, тобто у квартири №61, №52, №55, №44 за адресою: вул. Волковича, 2б, м. Чернігів, площею 286,8 кв. м.

На виконання умов вищезазначеного Договору позивачем було надано послуги з опалення вищезазначених приміщень з грудня 2007 року по березень 2009 року включно на суму 8050,24 грн., що підтверджується рахунками: № 1-0644 від 31.12.2007 року на суму 466,99 грн.; № 1-0644 від 31.01.2008 року на суму 1585,57 грн., № 1-0644 від 29.02.2008 року на суму 787,62 грн., № 1-0644 від 31.03.2008 року на суму 563,87 грн., № 1-0644 від 30.04.2008 року на суму 352,30 грн., № 1-0644 від 30.11.2008 року на суму 646,96 грн., № 1-0644 від 31.12.2008 року на суму 741,58 грн., № 1-0644 від 31.01.2009 року на суму 1242,06 грн., № 1-0644 від 28.02.2009 року на суму 863,32 грн., № 1-0644 від 31.03.2009 року на суму 800,60 грн.

Відповідно до п. 6.5 Договору розрахунки здійснюються щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим, за фактично спожиту теплову енергію.

На момент розгляду справи в суді, відповідач за надані йому послуги не розрахувався, борг в сумі 8050,24 грн. не сплатив.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення суми боргу у розмірі 8050,24 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на ту обставину, що Договір припинив свою дію з моменту набуття приватними особами права власності на приміщення що опалювалися, а відтак 209 УНР не зобов’язано оплачувати поставлену теплову енергію, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.11.1 Договору, він діє до 10.10.2008 року та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Судом встановлено, що жодна із сторін не надсилала заяву про припинення дії договору.

Згідно п.11.2 Договору, він припиняє свою дію у випадках: 1) взаємної згоди сторін щодо його припинення; 2) відповідно до п.10.4 та п.11.1 Договору; 3) за рішенням господарського суду; 4) ліквідації обох або однієї зі сторін без відносин правонаступництва; 5) зміни власника об’єкту тепло споживання після укладення договору з новим власником.

Із наведених положень договору вбачається, що відповідач взяв на себе обов’язок оплачувати поставлену до приміщень, перелічених у Додатку №1 до Договору, теплову енергію до моменту підписання договорів теплопостачання з новими власниками.

Зазначена обставина також підтверджується листом відповідача на адресу позивача №2/426 від 28.11.2007 року, про те що 209 УНР бере на себе обов’язок щодо оплати виставлених рахунків з опалення квартир №№ 44, 52, 55, 61 до укладення договорів на опалення та гаряче водопостачання з власниками вказаних квартир.

Судом встановлено, що договори з новими власниками об’єктів споживання теплової енергії були підписані позивачем: 01.12.2007 року по квартирі №44, 24.03.2009 року по квартирам №52 та №55.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем пред’явлено відповідачу вимогу по сплаті поставленої теплової енергії в квартири №61, №52, №55 загальною площею 235,6 кв.м., в період з грудня 2007 року по березень 2009 року, тобто до моменту укладення договорів з новими власниками квартир.

Відтак, доводи відповідача про відсутність зобов’язання перед позивачем щодо оплати поставної теплової енергії в квартири №52, 55, 62 в період з грудня 2007 року по березень 2009 року є необґрунтованими.

Пунктом 7.3.3 Договору передбачено, що в разі порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5 Договору –споживач сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу, за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 446,03 грн. за період з квітня 2008 року по березень 2009 року, розрахованої відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який стягується пеня.

Вказана вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 838,07 грн. інфляційних нарахувань за період з 02.01.2008 року по 28.02.2009 рік

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 102,0 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з 209 Управління начальника робіт, вул. Староказарменна дільниця 2, м. Чернігів, 14029, (р/р - невідомий, код 08527221) на користь Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», вул. Комсомольська 55-б, м. Чернігів, 14000. (р/р 26004300000976 в ВАТ Банк „Демарк”, МФО 353575, код 03357671) 8050,24 грн. боргу, 446,03 грн. пені, 838,07 грн. інфляційних нарахувань, 102,0 грн. державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.Р. Кочергіна

Повний текст рішення підписано: 09.06.2009 року

Суддя Л.Р. Кочергіна 10.06.09