Вирок № 43980253, 30.04.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2093/15-к

Провадження № 1-кп/204/188/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді: Мащук В.Ю.,

за участю секретаря: Акименко К.С.,

за участю прокурора: Саломатіної О.О.,

за участю представника потерпілого: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040680000269, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,

- 29.01.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 191 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу № 73/1 -к від 01.10.2014 року ОСОБА_2 прийнятий на роботу в ТОВ "Золотий Орлан" на посаду торгового представника з 01.10.2014 року.

Згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.10.2014 року ОСОБА_2 несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством, установою, організацією матеріальних цінностей та коштів. З даним договором ОСОБА_2 ознайомлений, про що мається його підпис.

У період часу з 2012 року по 2014 рік між ТОВ «Золотий Орлан» та наступними суб'єктами господарської діяльності були укладені договори поставки товару, а саме: з ФОП ОСОБА_3 договір поставки № 1058 від 01.12.2012 року; з ФОП ОСОБА_4 договір поставки № 287 від 01.12.2012 року; з ФОП ОСОБА_5 договір поставки №1037 від 02.06.2014 року.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки постачальник зобов'язується у зумовлені строки передати (поставляти) у власність Покупця продукцію (надалі-товар), а Покупець зобов'язується приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним Договором грошову суму.

З ТОВ «Золотий Орлан» згідно видаткових накладних: № 197079 від 18.09.2014 ФОП ОСОБА_5 було відвантажено товар на суму 465,91 гривень, № 211768 від 03.10.2014 року ПП ОСОБА_3 було відвантажено товар на суму 162,22 гривень, № 211861 від 03.10.2014 ПП ОСОБА_4 було відвантажено товар на суму 256,46 гривень.

Так, ОСОБА_2 займаючи посаду торгового представника ТОВ «Золотий Орлан» (ЄДРПОУ 24996889), яке розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, в період часу з 04.10.2014 року по 09.10.2014 року привласнив та розтратив чуже майно, яке було йому ввірене, а саме кошти в сумі 884,59 гривень.

ОСОБА_2, отримавши кошти 04.10.2014 від ФОП ОСОБА_5 згідно видаткової накладної № 197079 від 18.09.2014 в сумі 465,91 гривень; 09.10.2014 року від ПП ОСОБА_3 згідно видаткової накладної № 211768 від 03.10.2014 року у сумі 162,21 гривень; 09.10.2014 року від ПП ОСОБА_4 згідно видаткової накладної № 211861 від 03.10.2014 року 256,46 гривень, всупереч п. 5,6 посадової інструкції представника торгівельного від 01.10.2014 року, відповідно до якої повинен збирати кошти за відвантажений клієнтам товар, маючи умисел, спрямований на привласнення чужого майна, а саме коштів ТОВ "Золотий Орлан", діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що має повну індивідуальну матеріальну відповідальність, не вніс в касу ТОВ «Золотий Орлан» кошти на загальну суму 884,59 гривень.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 846/847-15 від 11.03.2015 року, встановлено, що акт ревізії ТОВ «Золотий Орлан» від 11.11.2014 року, яким встановлено, що заборгованість ОСОБА_6 виникла в результаті не внесення до каси ТОВ «Золотий Орлан» грошових коштів отриманих від покупців за поставлений товар на суму 884,59 гривень, документально не підтверджується. Однак, документально підтверджуються господарські відносини ТОВ «Золотий Орлан» з покупцями ФОП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4 та відвантаження їм товару на загальну суму 884,59 гривень, згідно видаткових накладних № 197079 від 18.09.2014, № 211768 від 03.10.2014 року, № 211861 від 03.10.2014.

Таким чином, ОСОБА_2, являючись торговим представником ТОВ «Золотий Орлан», привласнив та розтратив чуже майно, яке було йому ввірене на загальну суму 884,59 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі і пояснив суду, що 01.10.2014 року він був оформлений у ТОВ «Золотий Орлан» на посаді торгівельного представника.

У його функціональні обов'язки входить: планувати роботу з існуючими клієнтами, проводити з ними переговори по операціям купівлі-продажу, укладати договори від імені підприємства, надавати консультації і інші послуги клієнтам, вести і підтримувати базу даних клієнтів, здійснювати операції купівлі-продажу для підприємства, організовувати виконання обов'язків за укладеними договорами, проводити роботу з виявлення і обліку потенційних покупців, брати участь в розробці маркетингової стратегії і маркетингу - плану підприємства, брати участь у конференціях, семінарах, нарадах, складати звіти про рівень дистрибуції товарів, об'єми продажів, показники продажів окремих клієнтів для вживання заохочувальних і стимулюючих систем роботи з цими клієнтами, складати прогнози подальшого розвитку даного сектору ринку. 01.10.2014 року він підписав договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність відповідно до якого, був попереджений та ознайомлений з тим, що несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених йому підприємством матеріальних цінностей та коштів.

04.10.2014 року він приїхав до клієнтки ФОП ОСОБА_5, де взяв кошти в сумі 465,91 гривень, за раніше поставлений товар, і розписався в журналі про отримання коштів, а також в накладній. У цей час він вирішив не вносити отримані кошти в касу підприємства, а взяти їх собі, так як йому були потрібні гроші у сумі 880 гривень, щоб купити доньці велосипед. Крім того, 09.10.2014 року він приїхав на ПП ОСОБА_3, де взяв гроші у сумі 162, 21 гривень за відвантажений товар, про що розписався у видатковій накладній. Після цього ОСОБА_2 поїхав на ПП ОСОБА_4, де взяв гроші у розмірі 256, 46 гривень за відвантажений товар. Гроші, які він отримав, до підприємства не здавав. У цей же день він поїхав у дитячий магазин, де за 884 гривні придбав дочці велосипед.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами, у тому числі:

- заявою ОСОБА_2 від 01.10.2014 року про прийняття на посаду торгівельного представника (а.п.26);

- наказом № 73/1 - к від 01.10.2014 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду представника торговельного (а.п.27);

- посадовою інструкцією представника торговельного, з якою ОСОБА_2 ознайомлений (а.п.28-29);

- договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, який підписаний ОСОБА_2 (а.п.30);

- договором поставки № 1057 від 02.06.2014 року, укладеним між ТОВ «Золотий Орлан» та ОСОБА_7 (а.п.40-43);

- договором поставки № 1058 від 01.12.2012 року, укладеним між ПП ОСОБА_3 та ТОВ «Золотий Орлан» (а.п.50-53);

- договором поставки № 287 від 01.12.2012 року, укладеним між ПП ОСОБА_4 та ТОВ «Золотий Орлан» (а.п.59-62);

- видатковою накладною № 197079 від 18.09.2014 року, відповідно до якої ПП ОСОБА_7 було доставлено товар, за який ОСОБА_2 отримав кошти у розмірі 465, 91 гривень (а.п.71,91);

- видатковою накладною № 211861 від 03.10.2014 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_4 було доставлено товар, за який ОСОБА_2 отримав кошти у розмірі 256, 46 гривень (а.п.73,139);

- видатковою накладною № 211768 від 03.10.2014 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_3 було доставлено товар, за який ОСОБА_2 отримав кошти у розмірі 162,22 гривень (а.п.74.140);

- речовими доказами: видаткові накладні: № 197079 від 18.09.2014 року, № 211861 від 03.10.2014 року, № 211768 від 03.10.2014 року (а.п.93,141).

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, постановив проводити судовий розгляд щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Оцінюючи зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд знаходить, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України доведена в повному обсязі.

Умисні дії ОСОБА_2, які виразилися у привласненні та розтраті чужого майна, яке йому було ввірене, кваліфікуються за ч. 1 ст. 191 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії середньої тяжкості, дані про особу винуватого, який раніше не судимий (а.п.203), на обліках у лікарів психіатра, нарколога не перебуває (а.п.201), за місцем проживання характеризується опосередковано (а.п.211).

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, повне визнання своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді обмеження волі з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання покарання призначеного вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2015 року покаранням призначеним за цим вироком.

Враховуючи особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, випробуванням в порядку, передбаченому ст.ст. 75, 76 КК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певної діяльністю.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України поглинути призначеним покаранням покарання призначене вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2015 року, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити 2 (два) роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певної діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він в період 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі п.3,4 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази: видаткові накладні: № 197079 від 18.09.2014 року, № 211861 від 03.10.2014 року, № 211768 від 03.10.2014 року, залишити зберігати в матеріалах провадження (а.п.93,141).

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Мащук В.Ю.