Рішення № 43978814, 27.04.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3742/15-ц

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Москаленко К.О.,

при секретарі - Горбатюк І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

05.02.2015 позивач звернулась до суду з вказаним позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з 03.09.2012 по 31.01.2015 вона працювала у ПАТ "УСК "Гарант-Авто". Проте, при її звільненні не було проведено остаточний розрахунок, не виплачена заборгованість по заробітній платі, у тому числі премія в сумі 61 219 грн. 88 коп. У зв'язку з чим, позивач звернулась з цим позовом до суду, просить стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 61 219 грн. 88 коп. та моральну шкоду в розмірі 15 000 грн. 00 коп., яка полягає у моральних стражданнях.

Протягом розгляду справи позивач збільшила розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, просить стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату в сумі 53 888 грн. 36 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26 668 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 26 668 грн. 00 коп. та суму індексації за нараховані, але не виплачені кошти в розмірі 5 241 грн. 33 коп.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в позові обставини, просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 53 888 грн. 36 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 26 668 грн. 00 коп. та суми індексації за нараховані, але не виплачені кошти в розмірі 5 241 грн. 33 коп., оскільки дійсно заборгованість по заробітній платі не виплачена позивачу. Разом з тим, заперечував в частині вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 26 668 грн. 00 коп., посилаючись на необґрунтованість в цій частині вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємств, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що позивач з 03.09.2012 по 31.01.2015 працювала у ПАТ "УСК "Гарант-Авто". (а.с. 6-7)

Разом з тим, з позивачем у день звільнення не проведено остаточного розрахунку та не виплачено заборгованість по заробітній платі у розмірі 53 888,36грн., що визнав представник відповідача та вказана обставина підтверджується довідкою від 10.04.2015 №268, виданою ПАТ "УСК "Гарант-Авто" (а.с. 36 )

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 53 888,36 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (в день звільнення), при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 № 100, далі Порядок, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

При цьому, відповідно до п.3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками -почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Оскільки судом протягом розгляду справи встановлено, що відповідач не здійснив з позивачем повний розрахунок в день звільнення, суд, виходячи з наведених положень чинного законодавства та наданого позивачем розрахунку, правильність якого перевірена судом, дійшов висновку про наявність підстав відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України для стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 26 668 грн. 00 коп. за період з 01.02.2015 по 27.04.2015, що також було визнано представником відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 95 КЗпП України та ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів" заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1-1 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно наданого позивачем розрахунку, з яким суд погоджується, і проти якого не заперечував представник відповідача, сума індексації за листопад 2014, грудень 2014 та січень 2015 складає 5241 грн. 33 коп.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми індексації в розмірі 5241 грн. 33 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 31.03.1995 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Протягом розгляду справи встановлено порушення прав позивача у несвоєчасній виплаті заробітної плати, яке призвело до її моральних страждань, втрати життєвих зв'язків позивача і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, а відтак, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в розмірі 1000грн., оскільки заявлений позивачем розмір є значно завищений і не підтверджується належними доказами.

Оскільки позивач звільнений від оплати судового збору, відповідно до ст. 88 ЦПК України слід стягнути з відповідача в дохід Держави судовий збір у розмірі 867 грн. 98 коп.

На підставі викладеного та керуючись п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8.02. 1995 № 100, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів" ст.ст.95, 115-117, 237-1 КЗпП України, ст.ст.10, 57-60, 88, 174, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" ( код ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - заборгованість по заробітній платі у розмірі 53 888 грн. 36 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 26 668 грн. 00 коп. та суму індексації в розмірі 5 241 грн. 33 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. 00 коп., а всього стягнути 86 797 (вісімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто сім) грн.69коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія "Гарант-Авто" ( код ЄДРПОУ 16467237) в дохід держави у відшкодування судових витрат судовий збір у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім)грн. 98 коп.

У задоволенні іншої частини вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя К.О.Москаленко