Рішення № 4397847, 03.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/94

03.07.09

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА - ЛМ"

до відкритого акціонерного товариства "Київопорядкомплект"

про стягнення 69 883, 78 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Бєляков П.О. –предст. за дов.,

від відповідача Кулинич В.П. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Київопорядкомплект" про стягнення 69 883, 78 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати поставленої продукції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2009 порушено провадження у справі № 43/94, розгляд справи призначено на 14.05.2009.

13.05.09 від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимог суду, у судове засідання представник Відповідача не з’явилися, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі сторони не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду, необхідністю витребування нових доказів та враховуючи заявлене клопотання, розгляд справи було відкладено на 05.06.09.

В судовому засіданні від представника Відповідача надійшло усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з можливістю укладання мирової угоди.

У зв’язку з заявленим клопотанням та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 02.07.09.

В судовому засіданні Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, обгрутовуючи свою позицію тим, що Позивач сам відмовився від Товару, який зберігається в Відповідача та за першою ж вимогою буде переданий Позивачу.

В судовому засіданні 02.07.09 було оголошено перерву до 03.07.09 на 11-10 для підготовки вступної та резолютивної частин рішення.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНА - ЛМ" (далі-Позивач) замовило у відкритого акціонерного товариства "Київопорядкомплект" (далі - Відповідач) щебінь та пісок на загальну суму 79 951, 20 грн.

На виконання умов договору Позивач здійснив 100 % попередню оплату товару, що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, оплачену продукцію поставив частково на суму 15 618, 21 грн.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимог, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

На виконання вимог ст. 530 ЦК України, Позивач 29.11.08 направив на адресу Відповідача претензію № 56 з вимогою повернути залишки суми попередньої оплати у розмірі 64 332, 99 грн.

Відповіді на вимогу не надійшло, грошові кошти Відповідач не повернув.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за недопоставлений товар складає: 64 332, 99 грн. основного боргу, 3 280, 98 грн. інфляційних нарахувань, 454, 74 грн. 3 % річних та 1 815, 07 грн. пені.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Заперечення викладені Відповідачем у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки ним не надано жодного доказу того, що Позивач був зобов’язаний здійснювати самовивіз товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, з яких вбачається, що поставка товару здійснювалась Відповідачем.

Суму попередньої оплати було перераховано в грудні 2007 року, а лист –вимога про її повернення та відмова від поставки товару була направлена лише в грудні 2008 року, отже, Відповідач не здійснював поставку товару майже рік, тому у відповідності до ч. 2 ст. 220 ГК України виконання втратило інтерес для Позивача.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами не було дотримано письмової форми вчинення правочину, отже суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 1 815, 07 грн. пені.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Київопорядкомплект" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, код ЄДРПОУ 05503326, з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА - ЛМ" (02140, м. Київ, вул. Л.Руденко, 6-а, код ЄДРПОУ 32660627) 64 332 (шістдесят чотири тисячі триста тридцять дві) гривні 99 коп. основного боргу, 3 280 (три тисячі двісті вісімдесят) гривень 98 коп. інфляційних нарахувань, 454 (чотириста п’ятдесят чотири) гривні 74 коп. 3 % річних, 680 (шістсот вісімдесят) гривень 69 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 1 815, 07 грн. пені відмовити.

Суддя М.В.Пасько