Вирок № 43976441, 17.04.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2178/15-к

Провадження № 1-кп/369/190/15

В И Р О К

іменем України

17.04.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко Мирослави Миколаївни

суддів Лисенка Володимира Васильовича

Гришка Олександра Миколайовича

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Козинчука С.Д.

потерпілої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014110200003835 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який має неповну загальну середню освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -

встановив:

08 грудня 2014 року близько 21 години ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи в будинку за місцем проживання своєї баби ОСОБА_2 - по АДРЕСА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та його близьким родичем - бабою ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, взявши в руки кухонний ніж, який знаходився в кімнаті, де вони перебували, та умисно наніс ним три удари в область життєво важливих органів ОСОБА_2 - з лівої та правої сторони шиї, чим заподіяв останній, згідно висновку експерта № 13/Д від 16.01-03.02.2015 року тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї зліва з пошкодженням яремної вени та грудинно-ключично-сосцеподібного м'язу, два сліпі колото різані порання шиї справа. Описані тілесні ушкодження утворилися в дії гострого предмета з колючо-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж. Колото-різана рана шиї зліва з пошкодженням яремної вени та м'язу і розвитком геморагічного шоку відноситься до тяжких тілесних пошкоджень, за критерієм небезпеки для життя. Сліпі колото-різані поранення шиї справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Згідно фактичних обставин обвинувального акта та пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України за вищевказаних обставин ОСОБА_4 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння їй смерті - виконав всі дії, які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу, направленого на заподіяння смерті ОСОБА_2, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку із своєчасним наданням останній медичної допомоги, так як ОСОБА_2 автомобілем швидкої допомоги, яку викликала їй сусідка ОСОБА_5 08.12.2014 року о 22.25 було доставлено в хірургічне відділення ЦРЛ Києво-Святошинського району та з 22.30 до 23.10 їй було зроблено операцію ПХО колото-різаних ран шиї.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та суду показав, що 08.12.2014 року він приїхав в гості до своєї баби ОСОБА_2, де в будівлі кухні відпочивав та вживав алкогольні напої разом з квартирантами. ОСОБА_2 випила лишнього, та її випившу він вирішив провести з будівлі кухні до будинку. По дорозі між ними виник конфлікт, оскільки ОСОБА_4 заборонив їй випивати та хотів, щоб вона пішла додому, оскільки баба часто вживає спиртне, він хотів скоріше покласти її спати, а вона у відповідь нецензурно лаялась. Зайшовши до будинку, він з незрозумілих причин вхопив ножа, який лежав на тумбі біля телевізору та наніс бабі ножові поранення, куди і скільки не пам'ятає, злякався, зателефонував матері та попросив приїхати, потім сусідка викликала швидку медичну допомогу. Наміру вбивати бабу не мав. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що він готовий відповідати за вчинене.

Допитана судом потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що внука ОСОБА_4 вона виховувала з дитинства, між ними завжди були добрі стосунки. 08.12.2014 року вона вживала спиртні напої з квартирантами, випивав і внук, з даного приводу між ними виник словесний конфлікт, який вона сама спровокувала. Потім вона пішла до будинку, а внук пішов за нею. В будинку наніс їй поранення ножем. За вчинене потерпіла ОСОБА_2 вибачила внука ОСОБА_4, просила його не позбавляти волі, зазначила, що все сталось через неї, оскільки сварку вона спровокувала своєю поведінкою.

З досліджених судом доказів слідує, що 09.12.2014 року до ЄРДР були внесені відомості за повідомленням чергової частини Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 121 КК України у зв'язку з надходженням повідомлення по телефону «102» про те, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, вчинив сварку та наніс тілесні ушкодження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в АДРЕСА_3 у вигляді колото-різаних ран шиї зліва з пошкодженням лівої яремної вени, шок, госпіталізована в БЦРЛ (том 2 а.с. 1, 2, 6). Довідкою № 8014 Києво-Святошинської ЦРЛ підтверджується факт надання медичної допомоги ОСОБА_2 08.12.2014 року о 22.30 з приводу колото-різаної рани шиї зліва з пошкодженням лівої яремної вени та справа, геморагічний шок (том 2 а.с. 7).

Під час огляду місця події 08.12.2014 року - будинку АДРЕСА_3 в кімнаті виявлено подушку синього кольору зі слідами бурого кольору у вигляді великої плями та розтертих слідів, на підлозі спальні між ліжком та вікном - сліди бурого кольору у вигляді плям та кухонний ніж, в якому ручка відокремлена від леза зі слідами бурого кольору (довжина рукоятки 10 см, довжина леза 8 см), під ліжком - куртку синього кольору зі слідами бурого кольору; з місця події було вилучено пошкоджений кухонний ніж, куртка синього кольору, змиви з підлоги в спальні (том 2 а.с. 8 - 14).

У власноручній заяві 09.12.2014 року ОСОБА_4 зізнався, що він 08.12.2014 року близько 22 години, будучи в нетверезому стані, перебуваючи в гостях своєї бабусі ОСОБА_2 в АДРЕСА_3, під час сварки наніс декілька ударів в шию, у вчиненому розкаявся, вчинив так через нерозуміння наслідків (том 2 а.с. 16).

09.12.2014 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України - в спричинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння (том 2 а.с. 23-24).

Відповідно до висновку експерта № 1344МГЕ від 25.02.2015 року на представлених на дослідження предметів, схожих на клинок та руків'я, виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 (том 2 а.с. 68-71).

Відповідно до висновку експерта № 1345МГЕ від 25.02.2015 року на представленій на дослідження куртці виявлена кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 (том 2 а.с. 77-80).

Згідно висновку експерта № 1346МГЕ від 25.02.2015 року на представленій на дослідження кофті та штанах, що належать підозрюваному ОСОБА_4, виявлена кров людини (том 2 а.с. 85-87).

Під час проведення 11.12.2014 року слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_4 знаходячись на території домоволодіння будинку АДРЕСА_3 показав, як він зайшов до однієї з будівель за вказаною адресою, де в нього виник конфлікт з бабою ОСОБА_2, після чого той наніс останній удари ножем по шиї (том 2 а.с. 98-101).

Відповідно до висновку експерта № 13/Д від 16.01-03.02.2015 року згідно наданій медичній документації у ОСОБА_2 мались: колото-різана рана шиї зліва з пошкодженням яремної вени та грудинно-ключично-сосцеподібного м'язу; два сліпих колото-різаних поранення шиї справа. Описані тілесні ушкодження утворились від дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути ніж, за давністю може відповідати 08.12.2014 року. Колото-різана рани шиї зліва з пошкодженням яремної вени та м'язу і розвитком геморагічного шоку відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Сліпі колото-різані поранення шиї справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (том 2 а.с. 131-132).

Під час проведення 12.02.2015 року слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_2 показала, що 08.12.2014 року у неї із внуком виник конфлікт, в ході якого останній її штовхнув та вона впала на спину, а саме на правий бік, та, в подальшому, показала як ОСОБА_4 наносив їй удари по шиї з правого та лівого боку, також показала шрами на шиї з лівої та правої сторони, які утворились після загоєння ран, нанесених їй ОСОБА_4 (том 2 а.с. 133-139).

Згідно висновку експерта № 52/Д від 19-24.02.2015 року тілесні ушкодження на шиї ОСОБА_2 могли утворитись за механізмом, вказаним під час проведення слідчих експериментів ОСОБА_4 11.12.2014 року та ОСОБА_2 12.02.2015 року (том 2 а.с. 142).

Постановою від 26.02.2015 року слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області правова кваліфікація дій ОСОБА_4 змінена на ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України (том 2 а.с. 143-144) та 27.02.2015 року йому було повідомлено про зміну підозри (том 2 а.ч. 148-151).

За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачений та потерпіла дали суду правдиві та об'єктивні покази, які підтверджується дослідженими у справі письмовими документами та свідчать про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, так як версія досудового розслідування про те, що ОСОБА_4 мав намір на позбавлення життя ОСОБА_2, вчинив всі необхідні дії, але внаслідок своєчасного надання медичної допомоги потерпілій вона залишилась живою, під час судового розгляду кримінального провадження не знайшла свого підтвердження і не була доведена наданими прокурором доказами.

Так, відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Всі сумніви відносно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини 2 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини про життя та здоров'я особи» № 2 від 07.02.2003 року замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Під час судового розгляду кримінального провадження прокурором не доведено, що ОСОБА_4 мав умисел на позбавлення життя своєї баби ОСОБА_2, крім того, на відсутність умислу на вбивство вказує поведінка винного та потерпілої, її покази про провокацію нею конфлікту, сварка на ґрунті спільного розпиття спиртних напоїв.

З урахуванням наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши всі докази в сукупності, суд визнає, що поза всяким сумнівом під час судового розгляду доведена вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та кваліфікує його дії за вказаною статтею як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, характеризуючі дані його особи, ставлення до вчиненого, наслідки вчиненого ним злочину, думку потерпілої ОСОБА_2

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 121 КК України відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_4 раніше не судимий (том 2 а.с. 163), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (том 2 а.с. 161, 162), згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 467 від 10.12.2014 року - 05.02.2015 року під час скоєння інкримінованих йому дій та на момент проведення дослідження на психічне захворювання не страждав і не страждає, тому він міг та може усвідомлювати свої дії і керувати ними, вживання алкоголю у нього носить характер побутового пияцтва (том 2 а.с. 95-97), за місцем проживання характеризується посередньо (том 2 а. с. 160), обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, яке полягає у щирому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілої ОСОБА_2, вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті зі звільненням від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку, оскільки приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі ч. 2 ст. 67 КК України, враховуючи характер вчиненого, а саме, що на момент вчинення злочину і обвинувачений, і потерпіла перебували в стані алкогольного сп'яніння, обставину вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, суд не визнає як таку, що обтяжує покарання.

Вирішуючи питання про заявлений у справі цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_4 на користь Відділу охорони здоров'я Києво-Святошинської РДА у Київській області 4778,10 грн. витрат, пов'язаних з лікування потерпілої ОСОБА_2, суд, виходячи з вимог ст. ст. 127, 129 КПК України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені довідкою, виданою ЦРЛ Києво-Святошинського району (том 2 а.с. 165).

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Відділу охорони здоров'я Києво-Святошинської РДА у Київській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь Відділу охорони здоров'я Києво-Святошинської РДА у Київській області (місцезнаходження: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126, код ЄДРПОУ 39108632, р/р 35412001087763, МФО 821018) 4778 (чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у сумі 5415 (п'ять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 02 коп. (том 2 а.с. 58, 67, 76, 84).

Речові докази у кримінальному провадження - спецпакет № 2400043 з рукояткою та лезом ножа, спецпакет № 2055614 з курткою, спецпакет № 2055612 з кофтою та штанами, паперовий конверт із зразком крові потерпілої ОСОБА_2, спецпакет № 1311284 зі змивами з правої руки ОСОБА_4, спецпакет № 1311285 зі змивами з лівої руки ОСОБА_4, спецпакет № 1311282 зі змивами з підлоги спальні, які передані на зберігання до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області (том 2 а.с. 88-89), - знищити.

Застосований ухвалою від 09.12.2014 року слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Київському СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно, поклавши на ОСОБА_4 строком до 17 червня 2015 року обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою суду, який буде здійснювати провадження щодо нього, не відлучатися з АДРЕСА_1, без дозволу суду, який буде здійснювати провадження щодо нього, повідомляти суд, який буде здійснювати провадження щодо нього, про зміну місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя Омельченко

Мирослава Миколаївна

Судді Лисенко

Володимир Васильович

Гришко

Олександр Миколайович