Ухвала суду № 43974799, 28.04.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/388/2015(м)

264/3782/14-ц

Головуючий в 1 інстанції Одерій С.М.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 22

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів - Баркової Л.Л., Сороки Г.П.

при секретарі - Бєльченко Б.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_5 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідачів про розірвання договору довічного утримання. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28 травня 2004 року між ним, його дружиною ОСОБА_6 і ОСОБА_7 був укладений договір довічного утримання (догляду), за яким він з дружиною передали у власність ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_7, в свою чергу, зобов'язався довічно повністю утримувати його і його дружину - ОСОБА_6, забезпечуючи харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберегти в безкоштовному довічному користуванні за ним, ОСОБА_1, жилу кімнату розміром 12,9 кв. м., за ОСОБА_6 жилу кімнату розміром 16,6 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 Відповідачі, як спадкоємці ОСОБА_7, зобов'язання за договором довічного утримання не виконують, проживають у Київській області. Просив розірвати договір довічного утримання від 28.05.2004 року , укладений між ним та ОСОБА_7, та визнати за ним право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, розірвано договір довічного утримання №3-916 від 28.05.2004 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, посвідчений державним нотаріусом Третьої маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. Визнано право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 В обґрунтування апеляції зазначає, що суд розірвав повністю весь договір довічного утримання, а не окрему його частину, яка стосується тільки позивача, чим вийшов за межі своїх повноважень. Вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив коло осіб, до яких може пред'являти претензії позивач ОСОБА_1 Зокрема, ОСОБА_2 не може бути відповідачем по справі, оскільки вона подала заяву до нотаріальної контори та відмовилася від належної їй частки на користь інших спадкоємців першої черги: ОСОБА_4 та ОСОБА_4 Вважає, що померлий ОСОБА_7 виконав усі умови договору довічного утримання, а позивач ОСОБА_9 не пред'являв до нього будь-яких претензій щодо виконання договору довічного утримання та суд безпідставно не взяв до уваги поштові грошові перекази на користь ОСОБА_1, наданих в обсязі умов довічного утримання.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з'явились, відповідачка ОСОБА_2, яка є одночасно представником за нотаріально завіреною довіреністю ОСОБА_4,надала клопотання про розгляд справи за її відсутність, що відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі за відсутність відповідачів. ( а.с. 182-186, 188)

Заслухавши суддю - доповідача,заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_10, які просили судове рішення залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2004 року між ОСОБА_1,ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір довічного утримання, який був посвідчений державним нотаріусом Третьої маріупольської державної нотаріальної контори Папуш П.С. за реєстровим номером 3-916.

Відповідно до п.1 вказаного договору право власності на квартиру АДРЕСА_1, що належала позивачу та його дружині на праві власності, було передано ОСОБА_7 Згідно п.5 вказаного договору, ОСОБА_7 зобов`язався довічно повністю утримувати його і його дружину - ОСОБА_6, забезпечуючи харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберегти в безкоштовному довічному користуванні за ОСОБА_1, жилу кімнату розміром 12,9 кв. м., за ОСОБА_6 жилу кімнату розміром 16,6 кв.м. Вартість матеріального забезпечення визначено між сторонами по 50 гривень на місяць кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 ( а.с. 10)

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 ( а.с. 68)

Згідно спадкової справи після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Від ОСОБА_2 надійшла заява про відмову від спадщину на користь дітей померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_3.( а.с. 66-67)

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 757 ЦК України, обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.

На підставі ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно п.1 ч.1 ст.755 ЦК України договір довічного утримання(догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Відповідно до норми ч.1 ст. 756 ЦК України,у разі розірвання договору довічного утримання(догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 травня 2004 року між ОСОБА_1,ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір довічного утримання ,за умовами якого останній зобов'язався довічно утримувати позивача та його дружину ОСОБА_6 , а саме: забезпечувати харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою. Вартість даного забезпечення становила 50 гривень кожному із подружжя ОСОБА_1. Згідно п.1 умов даного договору ОСОБА_1 із ОСОБА_6 передають у власність ОСОБА_7 належну їм квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до п.5 договору ОСОБА_7 зобов'язується залишити у безоплатному довічному користуванні за подружжями Дажиними кімнати 12,9 кв. м. та 16,6 кв.м. Згідно п. 11 даного договору власник даної квартири здійснює за свій рахунок експлуатацію та ремонт квартири.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають в Київської області. ОСОБА_4 згідно довідки віце консула Генерального консульства України в Шанхаї з 27 червня 2012 року проживає на території КНР та знаходиться на тимчасовому обліку у Генеральному консульстві України в Шанхаї. ( а.с. 76 оборот) Сторони не заперечують, що як набувач ОСОБА_7 так і його спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_4 не проживають за місцем постійного проживання позивача.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 виконували свої обов'язки щодо утримання позивача, суду не надано, як не надано доказів здійснення за свій рахунок експлуатації та ремонт квартири відповідно до умов п.11 спірного договору.

Отже,оскільки умовами договору на набувача майна покладений обов'язок саме постійно забезпечувати ОСОБА_1 харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою, тобто здійснювати реальні дії, пов'язаними із доглядом за позивачем, та суду не надано доказів виконання таких обов'язків спадкоємцями ОСОБА_4 , судова колегія погоджується з висновками суду щодо розірвання договору довічного утримання, укладеним між позивачем та ОСОБА_7 та визнання за відчужувачем право власності на ? частину даної квартири.

У зв'язку із цим, доводи апеляційної скарги, що договір мав бути розірваний частково, не є слушними, оскільки суд і вирішив питання щодо договірних відносин між ОСОБА_1 та набувачем, не зачіплюючи договір у іншій частині, а саме між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Доводи апеляції, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 надавав допомогу позивачу, не спростовують висновків суду, оскільки предметом спору є невиконання умов договору спадкоємцями набувача.

Доводи апеляції про те, що суду надані докази поштових грошових переказів на користь ОСОБА_1, наданих в обсязі умов довічного утримання, також не спростовують висновків суду, оскільки за умовами договору набувач має здійснювати забезпечення ОСОБА_1 харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою. Крім того, згідно поштових квитанцій такі суми були здійснені ОСОБА_4 24.06.2014 року, під час розгляду справи. ( а.с. 50-52)

Доводи апелянта, викладені у додаткові заяві про залучення до матеріалів справи доказів та інформації щодо майнового стану позивача, не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки предметом спору є виконання умов договору довічного утримання за одинокою особою , 1935 року народження, та його майновий стан не впливає на умови договору.

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є безумовною підставою для скасування рішення у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307,308 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді