Постанова № 43973799, 19.10.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/7319/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Панкеєвої В.А. ,

при секретарі - Носачі В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича до Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.07.2011 р. № НОМЕР_1,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.07.2011 р. № НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 808303 грн., в тому числі за основним платежем 646642 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 161661 грн. Підставою для донарахування відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 646642 грн. стали встановлені перевіркою порушення п.п.7.8.2, п.7.8, ст.7, п.10.1, ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР. Позов мотивує тим, що по результатам діяльності у 2009 р. 20.04.2010 р. загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства „Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича відповідно до ч.5 ст.87 Господарського кодексу України прийняли рішення не розподіляти прибуток, отриманий за результатами роботи у 2009 р., залишити отриманий прибуток на витрати майбутніх періодів. На думку позивача підстав для нарахування та внесення до бюджету авансового внеску на прибуток не було, оскільки рішень щодо виплати дивідендів не приймалось ні за результатами діяльності у 2009 р., ні у 2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві та просив його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 р. від 27.04.2010 р. № 2154-VI суттєво змінено порядок виплати дивідендів, зокрема виключено норму Закону України „Про акціонерні товариства від 17.09.2008 р. № 514-VI, яка надавала право акціонерним товариствам виплачувати лише обсяг дивідендів, який встановлено рішенням загальних зборів. Закон України „Про Державний бюджет України на 2010 р. не містить виключень для окремих акціонерних товариств, а встановлює загальний порядок для всіх акціонерних товариств без виключення. Представники відповідача вважають, що відкрите акціонерне товариство „Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича, яке за результатами роботи за 2009 р., станом на 01.01.2010 р. зазначило нерозподілені прибутки, відповідно до норм законодавчих актів, повинно було до 30.06.2010 р. нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 % нерозподіленого прибутку минулих років. Посилання позивача на Рекомендації Вищого господарського Суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин від 28.12.2007 р. № 04-5/14 та на Розяснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку „Щодо порядку застосування окремих положень розділу ХVІІ „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про акціонерні товариства у звязку з набранням чинності є безпідставними, оскільки останні зміни в них було внесено в грудні 2009 р. та в жовтні 2009 р., а отже в них не враховані вимоги Закону України „Про Державний бюджет на 2010 р. та Закону України „Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 р. від 03.12.2010 р. № 774-VІ . На думку представників відповідача позивачем у перевіряємий період було допущено порушення вимог пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 та п.10.1 ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, який діяв на момент вчинення порушення і прямо вказував, що дії платника щодо невизначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток є неправомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Чуднівською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2011 р., про що складено акт № 13/2300/00445363 від 30.06.2011 р. (а.с. 6-38).

Перевіркою встановлено, зокрема порушення п.п.7.8.2, п.7.8, ст.7, п.10.1, ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами і доповненнями), з урахуванням вимог ст.30 Закону України „Про акціонерні товариства від 17.09.2008 р. № 514-VІ (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України „Про Державний бюджет на 2010 р. від 27.04.2010 р. № 2154-VІ та Законом України „Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 р. від 03.12.2010 р. № 2774-VІ, що призвело, на думку відповідача, до заниження податку на прибуток в частині несплати до бюджету авансового внеску за півріччя 2010 р., нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати законом в сумі 646642 грн.

Заперечення до акту за №11/07-11ю від 11.07.2011 р. були подані до відповідача. Листом від 15.07.2011 р. № 826 (а.с.43) заперечення залишено без задоволення.

15.07.2011 р. Чуднівською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 (а.с.39), яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 808303 грн. Рішення прийнято на підставі акту перевірки № 13/2300/445363 від 30.06.2011 р.

Підставою для донарахування відповідачем податкових зобов'язань став встановлений відповідачем факт порушення позивачем п.п.7.8.2, п.7.8, ст.7, п.10.1, ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, а саме те, що позивач не нарахував та не сплатив до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток в сумі 646642 грн. (2586568 грн. х 25% / 100%) за І півріччя 2010 р., нарахованого на суму дивідендів, призначеного для виплати за 2009 р. з прибутку за 2009 р. та нерозподіленого прибутку минулих років.

Перевіркою встановлено, що відповідно до пп.6.2 п.6 Статуту відкритого акціонерного товариства „Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича „Порядок розподілу прибутку і покриття збитків товариства визначено за рахунок чистого прибутку, що залишається в розпорядженні товариства: а) виплачуються дивіденди. Відповідно до протоколу № 12 від 20.04.2010 р. загальних зборів акціонерів товариства при розгляді 6 питання порядку денного: „Затвердження порядку розподілу прибутку отриманого за результатами роботи в 2009 р., було зазначено та вирішено не розподіляти прибуток, отриманий за результатами роботи у 2009 р. Залишити отриманий прибуток на витрати майбутніх періодів.

З вказаним висновком відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р. N 334/94-ВР, із змінами (далі Закону), крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Пунктом 1.9 статті 1 Закону визначено, що дивіденд це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування (ч.1 ст.6 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок від 23.02.2006 р. N 3480-IV, із змінами).

Відповідно до ч.5 ст.87 Господарського кодексу України прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України „Про акціонерні товариства N 514-VI в редакції від 17.09.2008 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

З набранням чинності 30.04.2010 р. Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 р. від 27.04.2010 р. № 2154-VI, зокрема п.11 розділу VII „Прикінцеві положення, внесено зміни до ч.2 ст.30 Закону України „Про акціонерні товариства, відповідно до яких виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 %. Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

До внесення зазначених змін ч.2 ст.30 Закону України „Про акціонерні товариства діяла в редакції, яка передбачала, що виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше 6 місяців після закінчення звітного року.

На товариства, які не привели свої установчі документи у відповідності до Закону України „Про акціонерні товариства (строк до 30.04.2011 р.) норми вказаного Закону не розповсюджуються.

Президія Вищого господарського суду України у рекомендаціях від 28.12.2007 р. N 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин зазначила, що до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України „Про акціонерні товариства, застосовуються положення статей 1 - 49 Закону України „Про господарські товариства до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України „Про акціонерні товариства.

Відповідно до розяснень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 р. N 8 „Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про акціонерні товариства у зв'язку з набранням ним чинності акціонерні товариства до приведення у відповідність з нормами Закону України „Про акціонерні товариства статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності з 30.04.2009 р. по 30.04.2011 р. Законом України „Про господарські товариства та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами. Акціонерні товариства, які, починаючи з 30.04.2009 р., привели свою діяльність у відповідність до Закону України „Про акціонерні товариства, мають керуватись у своїй діяльності Законом України „Про акціонерні товариства та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Цими ж актами законодавства регулюються взаємовідносини товариства з акціонерами, інвесторами, органами державної влади та іншими особами.

Закон України „Про акціонерні товариства від 17.09.2008 р. № 514-VI набрав чинності 30.04.2009 р.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство „Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича створене 28.11.1996 р., тобто до набрання чинності Законом України „Про акціонерні товариства, на момент виникнення спірних правовідносин статут позивача не приведений у відповідність до вказаного Закону, а тому до нього застосовуються положення ст. ст.1-49 Закону України „Про господарські товариства.

Пунктом д) частини 5 статті 41 Закону України „Про господарські товариства від 19.09.1991 р. N 1576-XII передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів віднесено затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Аналізуючи норми Закону України „Про господарські товариства суд приходить до висновку, що останній не містить прямої норми про мінімальний розмір прибутку, направлений на виплату дивідендів, розподіл прибутку і збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів віднесено до виключної компетенції загальних зборів, без рішення загальних зборів про розподіл прибутку здійснити виплату дивідендів неможливо. Виплата дивідендів є правом, а не обовязком акціонерного товариства.

Отже, для виплати дивідендів потрібне волевиявлення акціонерного товариства на двох етапах: при прийнятті рішення про виплату дивідендів і при здійсненні їх виплати. Навіть після прийняття рішення про виплату дивідендів виплата здійснюється не автоматично, а за відповідним рішенням наглядової ради. Таке рішення наглядової ради не може передувати рішенню загальних зборів про затвердження річних дивідендів.

Відповідно до п.6 розділу 6 Статуту позивача, затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства „Галіївський маслозавод ім.В.М.Мазуркевича протокол № 10 від 09.04.2008 р. порядок розподілу прибутку і покриття збитків товариства визначається рішенням загальних зборів відповідно до чинного законодавства України та Статуту товариства (а.с.86-109).

До 30 квітня 2010 р. загальні збори відкритого акціонерного товариства „Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича вже відбулись і вирішили не розподіляти прибуток, отриманий за результатами роботи у 2009 р. Залишити отриманий прибуток на витрати майбутніх періодів, отже питання розподілу прибутків компанії вже вирішене і вирішене відповідно до чинного на той момент закону.

Дане рішення загальних зборів акціонерів відповідає вимогам Статуту товариства, оскаржено не було і є чинним на час розгляду справи.

Виходячи з викладеного норми про розмір дивідендів і строк їх виплати вказані відповідачем у акті № 13/2300/445363 від 30.06.2011 р. на позивача не поширюються, оскільки рішення про виплату дивідендів не приймалось, на дату прийняття рішення про залишення отриманого прибутку на витрати майбутніх періодів норма Закону, яка передбачала виплату дивідендів в розмірі не менше 30 %, ще не діяла, отже позивачем не було порушено п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств. Питання про штрафні санкції може виникнути тоді, коли дивіденди вже сплачені, а авансові внески з податку на прибуток - ні. Адже відповідальність настає для того платника податків, який здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку.

Обовязок щодо необхідності прийняття нового рішення загальних зборів акціонерного товариства після набуття чинності п.11 розділу VІІ Прикінцевих положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 р. не був передбачений ні Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 р., ні Законом України „Про акціонерні товариства або Законом України „Про господарські товариства.

Крім того, відповідно до рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 30.11.2010 р. N 22-рп/2010 (справа N 1-47/2010) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 р. N 2154-VI. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За таких обставин, суд вважає, що висновок Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області, викладений в акті перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.8.2, п.7.8, ст.7, п.10.1, ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, є необґрунтованим, що є підставою для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений судовий збір в розмірі 03,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.2) підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись п.п.7.8.2, п.7.8, ст.7 п.10.1, ст.10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств, ст.ст. 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 15.07.2011 р. № НОМЕР_1.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Галіївський маслозавод ім. В.Ф.Мазуркевича 03,40 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:В.А. Панкеєва