Рішення № 4397318, 10.06.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2009 р.

Справа № 24/33-09-1265

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна компанія „БУДІНЖСЕРВІС”, м.Одеса

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Д.О.М.”, м. Одеса

про зобов’язання повернути майно

Суддя О.Ю. Оборотова

Представники сторін:

від позивача: Панькова Ж.В., директор, на підставі наказу №25-к від 21.07.2007р.

Представник відповідача: не з`явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна компанія „БУДІНЖСЕРВІС” звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Д.О.М.” про зобов’язання повернути майно.

27.04.2009р. до господарського суду Одеської області надійшло уточнення позовних вимог від позивача.

25.05.2009р. до господарського суду Одеської області надійшло уточнення позовних вимог від позивача.

16.03.2009р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача, відповідно до якого позивач просить суд накласти арешт на майно та заборонити відповідачу переміщати майно на іншу адресу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам відповідно до ст.75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2009р. було продовжено строк розгляду справи на один місяць.

У судовому засіданні 10.06.2009р. суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

16.06.2006р. між ТОВ „Виробничо-комерційної компанії „БУДІНЖСЕРВІС” та ТОВ “Будівельної компанії Д.О.М.” було укладено договір №18.

Згідно п. 2.1 договору предметом договору є влаштування монолітного залізобетонного каркасу на об’єкті.

Відповідно до умов договору, а саме п. 2.2 підрядник виконує роботи власними та залученими засобами.

Як вбачається з договору безоплатного користування №17/1/06 від 17.26.2006р. та специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, позивачу було надане в безоплатне користування наступне майно: підпори -80шт., стягнуті кути для колон –300шт., кронштейни помосту –200шт., регульовані стійки –200шт., затяжні захвати –150шт.

Відповідно до накладної №1 від 07.11.2006р., №1208 від 19.09.2008р., видаткової накладної №790/1 від 25.11.2006р., №К-1013-04 від 13.10.2006р., податкової накладної від 16.11.2006р. позивач за власні кошті придбав наступні матеріали: фанера ламінована, брус, балки, оголовки, триноги.

Позивач вказує, що з метою виконання робіт з додержанням умов договору ним поступово було завезено на будівельний майданчик наступні матеріали та обладнання: фанера ламінована, брус, балки, оголовки, триноги, підпори, стягнуті кути для колон, кронштейни помосту, регульовані стійки, затяжні захвати та інші дрібні витратні матеріали. В листопаді 2008р. роботи, для виконання яких необхідно використання матеріалів, були завершені.

Також, позивач вказує, що 11.12.2008р. йому було відмовлено представниками охорони в вивезенні майна, з посиланням на розпорядження про заборону представника відповідача.

Як вбачається з листа позивача від 11.12.2008р., який наявний в матеріалах справи, позивач звертався до відповідача з проханням дозволити вивіз матеріалів (повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.12.2008р.)

Однак, письмового дозволу або заборони позивач не отримав.

Листом №102 від 22.12.2008р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням дозволити вивіз матеріалів, але лист було повернено з відміткою про відмову адресата від одержання. Конверт був відкритий та поставлена відмітка що лист відкрито за помилкою.

Листами позивача від 27.01.2009р. та від 04.02.2009р. з проханням дозволити вивіз матеріалів було також відмовлено відповідачем.

Відповідно до актів прийому-передачі від 25.02.2009р. та від 11.02.2009р. відповідач частково виконав свої зобов’язання щодо повернення матеріалів які знаходяться в оренді.

Відповідно до ст. 509 ЦК України від 16.01.2003р. №435-ІV зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (у тому числі передати майно), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору, актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Клопотання позивача про забезпечення позову суд вважає недоцільною, необґрунтованою, воно не підтверджується матеріалами справи та не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна компанія „БУДІНЖСЕРВІС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Д.О.М.” про зобов’язання повернути майно - задовольнити.

2. В клопотанні про забезпечення позову –відмовити

3. Зобов’язати відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Д.О.М.»повернути матеріали, що належать позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційної компанії „БУДІНЖСЕРВІС”, а саме: фанера ламінована, кількість 21мм гл/гл фанера ФСФ типа ТПС-357 1250*2500 –14,963 куб.м; 21 мм гл/гл фанера ФСФ типа UТ 1253 2500*1250 –15,094 куб.м.; брус –кількість 50*100*5м –4 куб.м, брус 50*100*4м –2 куб.м., брус – 100*100 –9 куб. м., балки –кількість –101 шт., балка дерев’яна будівельна двотаврова L =2450 –1470 пог.м. (600шт), балка дерев’яна будівельна двотаврова L=3300 –429 пог.м. (130шт), підпори –кількість - 800шт., стягнуті кути для колон –кількість 300шт., кронштейни помосту –кількість –200шт., регульовані стійки –кількість –200шт., затяжні захвати –кількість –150шт., тринога легка –кількість –150шт.

4. Стягнути Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Д.О.М.” (м. Одеса, пров. Некрасова, 10, код 32428548) п/р 260018018 в ООД «Райффайзен банк Аваль», МФО 328351 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна компанія „БУДІНЖСЕРВІС” (м. Одеса, вул.. Базарна, 100, кв. 1, код 34108266) п/р 26001116050 в ООД «Райффайзен банк Аваль», МФО 328351 –держмито у сумі 85,00грн.

5. Стягнути Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Д.О.М.” (м. Одеса, пров. Некрасова, 10, код 32428548) п/р 260018018 в ООД «Райффайзен банк Аваль», МФО 328351 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна компанія „БУДІНЖСЕРВІС” (м. Одеса, вул.. Базарна, 100, кв. 1, код 34108266) п/р 26001116050 в ООД «Райффайзен банк Аваль», МФО 328351 –витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 15.06.2009р.

Суддя О.Ю. Оборотова