Вирок № 43973113, 16.03.2015, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/17/15-к

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2015 року

Теребовлянський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді Малярчука В.В.,

при секретарі Зіньковській Н.Д.,

з участю прокурора Шуманського П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі кримінальне провадження № 12014210000000225 від 12 вересня 2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні малолітню доньку, непрацюючого, несудимого,

за ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2014 року, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п.п. 2.3. (а), 31.4.5. (г) Правил дорожнього руху України, перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан автомобіля «ЗАЗ 110307», реєстраційний номер НОМЕР_1, а розпочав рух із встановленими на передню та задню вісь автомобіля шинами різних моделей з різними малюнками протектора.

Приблизно о 7 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи технічно несправним автомобілем «ЗАЗ 110307», р.н. НОМЕР_1, із пасажирами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рухався проїзною частиною автомобільної дороги Т-20-06 «Городище - Зарваниця - Бучач» у напрямку м. Бучач. Під час руху, водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. (а) ПДР України.

На ділянці 34 км + 900 м вказаної автодороги, що у с. Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п.п. 2.3. (б), 1.10. (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови» та «дорожня обстановка» та виконання їх вимог) та 12.1. ПДР України, не був уважним та не обрав в установлених межах таку безпечну швидкість транспортного засобу із врахуванням дорожньої обстановки, не застосував такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого, під час подолання лівого повороту допустив виникнення заносу автомобіля з подальшим виїздом за межі проїзної частини, наїздом на стіну бетонної споруди автобусної зупинки та перекиданням на дах.

Внаслідок викладеного і в порушення вимог ч. 1 п. 1.5. ПДР України водій ОСОБА_1, який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Під час дорожньо-транспортної пригоди:

пасажир ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток черепа (мозкового та лицевого скелету) з частковим руйнуванням речовини головного мозку, закритого перелому правої стегнової кістки; крововиливів у тканину легень; ран правих лобної, тім'яної, скроневої ділянок, правих половин чола, обличчя та шиї, проекції гребеня правої клубової кістки і правого коліна; розриву вільного краю верхньої повіки правого ока; саден лівого надбрів'я, правої лобно-скроневої ділянки, правих половини чола, обличчя та шиї, правого плечового суглобу, передньої поверхні грудей, передпліч і кистей, ліктів, проекції гребеня правої клубової кістки, правого стегна, колін і гомілок; синців верхньої повіки лівого ока, лівих передпліччя та стегна, від чого настала його смерть по дорозі до лікувального закладу; пасажиру ОСОБА_2 була заподіяна політравма у вигляді: закритої травми живота з обширним (більше 10 см довжиною та 5 см глибиною) розривом правої долі печінки, утворенням заочеревинної гематоми, розвитком масивної (до 1,5 л) внутрішньочеревної кровотечі і важкого гіповолемічного (внаслідок крововтрати) шоку; закритої травми грудної клітки з переломами 2-6 правих ребер і розвитком правобічного пневмогемотораксу (скупчення крові та повітря у плевральній порожнині); закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку; рани правої тім'яної ділянки, просторих саден правої половини грудної клітки та правого кульшового суглобу, яка відповідно до п. 2.1.3. (л) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, 1995), за ознакою небезпечності для життя належить до тяжкого тілесного ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5. ч. 1, 1.10. (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови» та «дорожня обстановка» та виконання їх вимог), 2.3. (а, б), 12.1. та 31.4.1. (г) ПДР України, перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, спричиненням смерті ОСОБА_3 та заподіянням тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_2

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочину визнав повністю. Крім повного визнання вини він погодився з усіма доказами по справі, зібраними під час досудового слідства, які доводять його вину у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового слідства.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 дав показання, що він 12 вересня 2014 року, особисто кермував автомобілем «ЗАЗ 110307», разом з ним у салоні автомобіля були пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Однак, на ділянці 34 км + 900 м вказаної автодороги, що у с. Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області, не був уважним та не обрав безпечну швидкість транспортного засобу із врахуванням дорожньої обстановки, внаслідок чого, під час подолання лівого повороту допустив занос автомобіля з подальшим виїздом за межі проїзної частини, наїздом на стіну бетонної споруди автобусної зупинки та перекинувся на дах.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і, що його дії кваліфіковано вірно як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_1, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, те що він раніше не судимий, потерпілий ОСОБА_2 просив суд у судовому засіданні обрати обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі, претензій матеріального та морального характеру не має, потерпіла ОСОБА_4 просила суд у судовому засіданні обрати обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі, досягла домовленості з обвинуваченим про відшкодування їх матеріальної та моральної шкоди, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання - повне визнання вини та щире каяття, всебічне сприяння органу досудового слідства у розслідуванні злочину, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України - на утриманні перебуває малолітня дитина, відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_1, слід призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами, із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізолювання від суспільства, поклавши на нього обов'язки, згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

У вказаному кримінальному провадженні прокуратурою Тернопільської області, старшим прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Шуманським П.В. в інтересах держави в особі Теребовлянської центральної комунальної районної лікарні заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

З приводу завданих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у ВАІТ з 12 вересня по 18 вересня 2014 року та у хірургічно-травматологічному відділенні з 19 вересня по 23 вересня 2014 року і провів у лікарні 11 ліжкоднів, що підтверджується довідкою виданої Теребовлянською ЦКРЛ від 01 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

На підставі викладеного, суд дійшов до переконання, що цивільний позов слід задоволити, стягнувши з ОСОБА_1 в користь Теребовлянської центральної комунальної районної лікарні 4418 грн. 43 коп. витрат на лікування ОСОБА_2 потерпілого від злочину, кошти перерахувати на р/р НОМЕР_2 УК у Теребовлянському районі код ЄДРПОУ 37625079, МФО 838012 призначення платежу «Інші надходження».

Керуючись ст.ст. 127-130, 349, 374-376, КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строкам на 2 роки.

Згідно ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Цивільний позов поданий прокуратурою Тернопільської області, старшим прокурором відділу прокуратури Тернопільської області Шуманським П.В. в інтересах держави в особі Теребовлянської центральної комунальної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат понесених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Теребовлянської центральної комунальної районної лікарні 4418 грн. 43 коп. витрат на лікування ОСОБА_2 потерпілого від злочину, кошти перерахувати на р/р НОМЕР_2 УК у Теребовлянському районі код ЄДРПОУ 37625079, МФО 838012 призначення платежу «Інші надходження».

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

491 грн. 92 коп. за проведення автотехнічної експертизи № 5-587/14 від 14 листопада 2014 року, 491 грн. 92 коп. за проведення транспортно-трасологічної експертизи № 5-583/14 від 19 листопада 2014 року, 1844 грн. 70 коп. за проведення судово-хімічної експертизи № 2-850/14, від 10 грудня 2014 року, 245 грн. 96 коп. за проведення судово-хімічної експертизи № 5-583/14, від 19 листопада 2014 року.

Речові докази по справі:

автомобіль «ЗАЗ 110307» р.н. НОМЕР_1, який знаходиться на штрафмайданчику Теребовлянського РВ УМВС України - повернути ОСОБА_1;

чохол заднього сидіння автомобіля та мікрооб'єкти із передніх сидінь автомобіля «ЗАЗ 110307» р.н. НОМЕР_1, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів УМЗ УМВС України Тернопільській області - повернути ОСОБА_1;

пара чоловічих черевиків, пара чоловічих туфлів правий чоловічий туфель пара чоловічих тапок, чоловіча куртка повернуті ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишити останнім.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.В.МАЛЯРЧУК