Рішення № 4397281, 24.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/138

24.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія Максімус»про стягнення 75 552,00 грн. за участю представників позивача –Шевчука О.М., довіреність без номера від 15.04.2009 р., відповідача –Кириченко Н.С., довіреність №199-Д від 18.05.2009р.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 75 552,00 грн. заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару, за договором поставки № 2507-08 від 25.07.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.04.2009 року.

У судових засіданнях 20.05.2009 року, 29.06.2009 року та 01.07.2009 року оголошувались перерви відповідно на 03.06.2009 року, 01.07.2009 року та 24.07.2009 року.

У судовому засіданні 20.05.2009 року позивач надав заяву про компенсацію витрат на правову допомогу, де просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

В судовому засіданні 03.06.2009 року представник позивача надав письмові пояснення по справі, де просив стягнути з відповідача 75 052,00 грн. заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»(покупець) був укладений договір поставки продукції № 2507-08, за умовами якого постачальник зобов’язується виготовляти та передавати у власність покупця продукцію –готові бетонні суміші, у відповідності до умов даного договору, специфікації та письмових замовлень на відпуск продукції встановленої форми, а покупець зобов’язується належним чином приймати та оплачувати продукцію.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року (п.10.4 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції у розмірі 100% здійснюється покупцем у безготівковому порядку протягом 3-х банківських днів від дня фактичної поставки партії продукції.

На виконання умов зазначеного договору позивач в період з 31 липня 2008 року по 04 жовтня 2008 року передав у власність відповідача продукцію на загальну суму 312 307,20 грн., що підтверджується накладними на відпуск товару, що містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач отриманий на суму 312 307,20 грн. товар оплатив частково на суму 237 085,20 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Крім того у позивача існує заборгованість перед відповідачем у розмірі 170,00 грн., які позивач зараховує в рахунок боргу.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 75 052,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 01.07.2008-31.05.2009р.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 75 052,00 грн.

У судовому засіданні відповідач визнав позов.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 75 052,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44 та 49 ГПК України державне мито у сумі 750,52 грн. витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. та витрати в сумі 5 000,00 грн. на оплату послуг адвоката підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Максімус»(01030, м. Київ, вул. Пирогова,10 В, код 33194914) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»(08720, Київська обл., м. Українка, вул. Промислова, 41, код 31099076) 75 052 (сімдесят п’ять тисяч п’ятдесят дві) грн. 00 коп. боргу, 750 (сімсот п’ятдесят) грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна