Ухвала суду № 4396798, 04.08.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"04" серпня 2009 р. Справа № 15/206/09

м. Миколаїв

Скаржник (відповідач по справі № 15/206/09): Приватне підприємство «Фаворит Миколаїв», 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 20/4, а/с 19, код ЄДРПОУ 30826284;

Стягувач: Товариство з обмежено відповідальністю «СП «Укркоттон», юр. адреса: 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 96-98, а/с 40; фіз. адреса: 08632, Київська область, Васильківський район, с. Івановичи, вул. Леніна, 97, код ЄДРПОУ 32961385;

Орган ДВС: Ленінський відділ ДВС ММУЮ, м. Миколаїв, вул. Кірова, 238,

Суддя Ржепецький В.О.

Представники сторін та органу ДВС не з’явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2009р. Господарським судом Миколаївської області було винесено рішення по справі № 15/206/09.

26.05.09р. Господарським судом Миколаївської області був виданий наказ по справі № 15/206/09 про стягнення з ПП "Фаворіт Миколаїв" (надалі Боржник) на користь ТОВ "СП "Укркоттон" (надалі Стягувач) заборгованості у сумі 31 912,58грн.

06 липня 2009 року судом було отримано скаргу приватного підприємства «Фаворит Миколаїв»на дії органів державної виконавчої служби.

В скарзі боржник зазначає про порушення органом ДВС при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2009р. вимог ст. 20, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Розглянувши доводи скаржника та додані до скарги матеріали, господарський суд дійшов висновку про її відхилення.

Відповідно до ст. 18, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках; виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 зазначеного Закону, якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу Державної виконавчої служби за новим місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.

Враховуючи наведене, а також права боржника, як сторони виконавчого провадження, передбачені ст. 11-1 Закону, останній не був позбавлений можливості звернутись до органу ДВС з клопотанням про передання матеріалів виконавчого провадження до належного органу виконавчої служби.

Доказів такого звернення скаржник не надав.

Крім того, як видно з матеріалів справи, в позовній заяві, резолютивній частині рішення та наказі в якості місцезнаходження відповідача зазначено наступну адресу: м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 20/4, а/с 19, що, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 24 Закону, відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення, зумовлювало обов’язкове прийняття державним виконавцем наказу господарського суду до виконання.

Таким чином, аналіз зазначених вище норм Закону, а також положень Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затв. наказом Міністерства юстиції України від 17 травня 2004 р. N 38/5, зар. в Міністерстві юстиції України 17 травня 2004 р. за N 625/9224, дозволяє дійти висновку про те, що обставини, зазначені у скарзі ПП «Фаворит Миколаїв», не можуть бути визнані безумовними підставами скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а можуть бути підставою для ініціювання передання матеріалів виконавчого провадження за належністю до іншого органу ДВС.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя В.О.Ржепецький