Рішення № 4396795, 09.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/165

09.07.09

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про стягнення 13 998 724, 07 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Лєщинський М.Р. – довіреність № ДО7/2009/01/21 від 21.01.09р.;

від відповідача: Шульга Л.В. –довіреність № 493 від 01.07.09р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»про стягнення 13 998 724, 07 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору на постачання електричної енергії № 2 від 24.12.1990р., не в повній мірі виконав рішення суду щодо стягнення заборгованості за вказаним договором, а тому зобов’язаний сплатити інфляційні втрати за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 12 321 786, 26 грн. –індексу інфляції, 1 676 937, 81 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 25 500,00 грн. –державного мита, 118,00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 02.03.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.03.2009 р.

В судовому засіданні 16.03.2009р. було оголошено перерву до 27.04.2009р. задля надання відповідачем копій установчих документів.

27.04.2009р. представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 14 347 796, 94 грн. –індексу інфляції та 1 943 277, 79 грн. - 3 % річних. Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи задля ознайомлення з матеріалами справи.

Клопотання представника відповідача задоволено, у зв’язку з чим в судовому засіданні 27.04.2009р. оголошено перерву до 25.05.2009р.

25.05.2009р. представник позивача повторно подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 14 662 177, 90 грн. –індексу інфляції та 2 029 174, 23 грн. - 3 % річних. Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову в повному обсязі, пояснюючи тим, що питання стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних вже вирішувалось в судовому порядку і в задоволенні даних вимог було відмовлено, та необхідністю звернення з даними вимогами до виконавчої служби, яка порушила зобов’язання по виконанню рішення суду.

Представник відповідача просив відкласти розгляд справи.

Сторонами було подано заяву про продовження строку розгляду справи, розглянувши яку судом було відкладено розгляд даного спору на 15.06.2009р.

В судовому засіданні 15.06.2009р. було оголошено перерву до 09.07.2009р. задля надання відповідачем доповнень до відзиву.

09.07.2009р. представником відповідача подано додаткові письмові пояснення до відзиву, згідно яких відповідач заперечує проти позовних вимог виходячи з неможливості застосування положень Цивільного кодексу України до правовідносин щодо стягнення інфляційних витрат та 3-% річних.

Разом з тим, представником відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності, а саме з лютого 2007 року по лютий 2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив застосувати строки позовної давності.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2009 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.1990р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2 на користування електричною енергією (надалі - Договір), відповідно до змісту якого позивач зобов’язався відпустити відповідачу електричну енергію, а останній в свою чергу зобов’язався сплачувати використану електричну енергію своєчасно та у повному обсязі на умовах, визначених Договором.

Відповідач систематично порушував договірні зобов’язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 38 083 249, 76 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.07.2007р. було встановлено порушення відповідачем умов Договору та стягнуто на користь позивача 38 083 249, 76 грн.

Відповідач рішення суду повністю не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 931 218, 52 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів від відповідача за Договором, яка міститься в матеріалах справи, та не заперечувалось відповідачем.

17.05.2009р. позивачем було передано відповідачу через канцелярію вимогу по сплаті 39 726 960, 96 грн. заборгованості по договору, копія якої міститься в матеріалах справи.

Однак відповідач в порушення встановлених строків зобов’язання не виконав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, а тому позивач просить стягнути з відповідача 14 662 177, 90 грн. –індексу інфляції та 2 029 174, 23 грн. - 3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних збитків та 3% річних здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) - 14 662 177 (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі сто сімдесят сім) грн. 90 коп. –індексу інфляції, 2 029 174 (два мільйони двадцять дев’ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 23 коп. – 3 % річних, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: