УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2015 року Справа № 876/9828/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.
за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2014 року у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2014 року позивач - Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз», в якому просить стягнути стягнути з банківських рахунків відповідача в дохід Державного бюджету податковий борг в сумі 544 865,09 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнено з банківських рахунків Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 544 865,09 грн.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за відповідачем - ПАТ «Луцьк Фудз» рахується податковий борг, який виник на підставі самостійно нарахованого грошового зобов'язання підприємства у податковій декларації; несплати двох чергових платежів відповідно до договору про розстрочення податкового боргу; нарахованих процентів за користування розстрочкою згідно договору про розстрочення податкового боргу, на загальну суму 544 865,09 грн. Самостійно нараховане грошове зобов'язання, а також розстрочені грошові зобов'язання вважаються узгодженими.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного боргу відповідача є доведеним, однак, на час постановлення судом рішення залишається непогашеним.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Публічне акціонерне товариство «Луцьк Фудз» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2014 року, а позовну заяву залишити без розгляду.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що на день прийняття рішення в провадженні Волинського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 803/1789/13-а за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до ПАТ «Луцьк Фудз» про стягнення податкового боргу в розмірі 1142598,48 грн., провадження в якій зупинене ухвалою суду від 02.09.2013 року до розгляду Вищим адміністративним судом касаційної скарги ПАТ «Луцьк Фудз в справі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182201 від 03.08.2012р. та до набрання законної сили рішенням суду в справі про визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми «Ю» №216-19 від 17.05.2013р. Адміністративна справа №803/1789/13-а, провадження в якій зупинено, і адміністративна справа № 803/1870/14, в якій 06.10.2014р. ухвалене рішення - це справи, спір в яких виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету, а позови Луцької податкової інспекції заявлені з одних і тих самих підстав.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно підтримав позицію Луцької ОДПІ про те, що донарахування по зобов'язаннях з ПДВ, штрафні санкції, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000182201, та нарахована, відповідно до вимоги форми «Ю» №216-19, пеня, є узгодженою сумою податкових зобов'язань, ігноруючи факт продовження процедури судового оскарження платником податків рішень контролюючого органу. Враховуючи факт неузгодженості зазначених вище податкових зобов'язань, Луцька ОДПІ ТУ Міндоходів у Волинській області не мала права самостійно зараховувати кошти, сплачені ПАТ «Луцьк Фудз» в 2013-2014 роках як поточні податкові зобов'язання, в рахунок погашення неузгоджених податкових зобов'язань по ПДВ, штрафних санкціях і пені.
Також стверджує, що суд першої інстанції не врахував долучені відповідачем до матеріалів справи докази виконання ПАТ «Луцьк Фудз» в повному обсязі поточних податкових зобов'язань, в т.ч. самостійно нарахованого грошового зобов'язання у розмірі 381397,00 грн. з податку на додану вартість по податковій декларації від 18.07.2014р. №9041174305, і помилково дійшов висновку, що предметом даного судового спору є податковий борг, який виник з податкової декларації від 18.07.2014 р.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПАТ «Луцьк Фудз» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ як платник податків та обов'язкових платежів перед бюджетом з 22.08.2014 року за №166 та має відкриті рахунки в банках.
Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Положення ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із положеннями п. 41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
В силу приписів пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог п. 57.3 цієї ж статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
В силу п.100.2 ст.100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як слідує із матеріалів справи, податковий борг ПАТ «Луцьк Фудз» з податку на додану вартість виник на підставі: самостійно нарахованого грошового зобов'язання підприємства у розмірі 381 397,00 грн. у податковій декларації від 18.07.2014 року №9041174305; несплати двох чергових платежів (23 липня та 22 серпня 2014 року) відповідно до договору про розстрочення податкового боргу від 20.02.2014 року №32 в загальній сумі 233 352,32 грн.; нарахованих процентів за користування розстрочкою згідно договору про розстрочення податкового боргу від 20.02.2014 року №32 в загальному розмірі 28560,11 грн.
Згідно розрахунку податкового боргу, який виконаний Луцькою ОДПІ, ПАТ «Луцьк Фудз» самостійно погасило 98 444,34 грн., а тому загальний розмір несплаченої заборгованості становить 544 865,09 грн.
Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що самостійно нараховане грошове зобов'язання, а також розстрочені грошові зобов'язання вважаються узгодженими. Відтак сума податкового боргу ПАТ «Луцьк Фудз» у загальному розмірі 544865,09 грн. також вважається узгодженою та безспірною.
Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.
Встановлено, що позивач, суб'єкт владних повноважень, вживав заходів досудового погашення податкового боргу шляхом направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ю» від 26.05.2014 року №369-22, яка вручена 12.06.2014 року, однак вказані заходи досудового стягнення не призвели до повного погашення заборгованості.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 803/1789/13-a, на яку покликається апелянт в апеляційній скарзі, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.12.2015 року позовну заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» про стягнення податкового боргу залишено без розгляду, у зв'язку з відкликанням позовної заяви. Вказане рішення набрало законної сили.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Встановлено, що будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаного податкового зобов'язання відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного податкового боргу відповідача в сумі 544 865,09 грн. є доведеним, тому судом першої інстанції правомірно задоволено адміністративний позов Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» про його стягнення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2014 року у справі №803/1870/14 за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до Публічного акціонерного товариства «Луцьк Фудз» про стягнення податкового боргу - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
Р.П. Сеник
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.04.2015 року.
Судове рішення № 43963841, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/1870/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: