Ухвала суду № 43963601, 05.05.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"05" травня 2015 р. Справа №906/156/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Демидюк О.О. , суддя Петухов М.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод"

на рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2015р.

у справі №906/156/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж", м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод", м.Бердичів

про стягнення 897451,80грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2015р. у справі №906/156/15 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергомонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" про стягнення 897451,80грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 672500,00грн. оплати за товар та 13450,00грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення в частині задоволення позову та прийняти нове рішення у цій частині - про відмову у позові, а у решті - рішення залишити без змін.

Разом з тим, скаржник звернувся із заявою, у якій просить суд відстрочити йому сплату судового збору, обґрунтовуючи її складним фінансовим становищем.

Згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Однак, з наданих скаржником на обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору довідок №08.7.0.0/1504221136-10, №08.7.0.0.0/1504221134378 від 22.04.2015р., виданих ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", вбачається, що загальний залишок грошових коштів на рахунках ТзОВ "Бердичівський верстато-ремонтний завод", які відкриті у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", складає 9878,93грн., що є достатнім для сплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі та свідчить про наявність можливості у останнього щодо такої сплати.

Крім того, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч.2 ст.3 ГК України).

Відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст.44 ГК України).

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, а також самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності підприємства. Підприємство самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших його дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності підприємства є його власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та відповідно сплати судового збору при такому зверненні.

Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Згідно з п.3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.86, 94, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" у задоволені заяви про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу та додані до неї матеріали Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" без розгляду.

3. Справу №906/156/15 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Петухов М.Г.