Постанова № 43963590, 21.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2015 року

справа № 804/12048/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства "Дніпродзержинський спецкомбінат" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

11 серпня 2014 року Комунальне підприємство «Дніпродзержинський спецкомбінат» звернулося до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24 липня 2014 року №0003032203 на суму 22780,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24 липня 2014 року №0003042203 на суму 11390,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24 липня 2014 року №0003022203 на суму 1,00 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року адміністративний позов Комунального підприємства "Дніпродзержинський спецкомбінат" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003032203, №0003042203 від 24 липня 2014 року. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач своїм правом на апеляційне оскарження не скористався і не оскаржив рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог. У разі часткового оскарження судового рішення, суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 26 червня 2014 року по 04 липня 2014 року працівниками Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за участю начальника підприємства позивача та головного бухгалтера позивача було здійснено фактичну перевірку позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), про що було складено акт, копія якого була вручена позивачеві 04 липня 2014 року головному бухгалтеру підприємства, що підтверджується змістом акту, який у подальшому був зареєстрований 07 липня 2014 року (а.с.10-11).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущені позивачем порушення п. 1, п. 2, п. 7, п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року (далі - Закон №265), а саме: проведення розрахункових операцій без застосування РРО за період з 01 січня 2014 року по 26 червня 2014 року на загальну суму 969430,67 грн.; не забезпечення щоденного роздрукування «Z» звітів РРО та не забезпечення їх зберігання в КОРО №3000062242; не подання звітності до органів доходів і зборів, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок (а.с.10-11).

На підставі вказаного акту перевірки, 24 липня 2014 року відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення форми «С», а саме:

- №0003042203, за яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11390 грн. згідно з п. 9 ст.17 Закону №265;

- №0003032203, за яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22780,00 грн. згідно з п. 4 ст.17 Закону №265;

- №0003022203, за яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. згідно з п.1 ст. 17 Закону №265.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень №0003032203, №0003042203 від 24 липня 2014 року, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003032203, №0003042203 від 24 липня 2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд апеляційної інстанції не може погодитися в повній мірі з даною позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до положень п. 1, п. 7, п. 9 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені на фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку;

9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (КОРО).

За приписами ст. 15 Закону №265 передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішеннями відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- 1 грн. за порушення вчинене вперше у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи - п. 1 ст. 17 Закону №265;

- 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання - п. 4 ст. 17 Закону №265;

- 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн.) у разі неподання до органів доходів і зборів звітності, пов'язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстратора розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, у разі обов'язкової її подання - п. 9 ст. 17 Закону №265.

Судом встановлено, що факти наявності порушень виявлених у ході фактичної перевірки 04 липня 2014 року, які викладені в акті фактичної перевірки, складеного 04 липня 2014 року та зареєстрованого 07 липня 2014 року позивачем не оспорюються.

Між тим, позивач оспорює порядок проведення розрахунку штрафних санкцій у ході якої податковою інспекцією було проведено множення 67 випадків порушень на суму встановленого розміру штрафу - 170 грн. та 340 грн. відповідно та визначення 11390,00 грн. та 22780,00 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями №0003032203, №0003042203, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.33).

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що якщо ж контролюючим органом зафіксовано декілька порушень одного і того ж виду у різні періоди, однак у межах однієї перевірки, контролюючий орган має право застосувати одну штрафну санкцію як за одне порушення у розмірі встановленому Законом №265 незалежно від кількості випадків виявлених під час перевірки порушень з урахуванням норми ст. 61 Конституції України.

Відповідна правова позиція була висловлена і у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2013 року у справі №21-89а13.

Проте, як свідчать матеріали справи, податковий орган, застосовуючи фінансові санкції за податковими повідомленнями-рішеннями №0003032203, №0003042203 від 24 липня 2014 року шляхом множення випадків, виявлених порушень на суму встановленого розміру штрафу (170х67; 340х67), притягнув позивача до юридичної відповідальності за вчинене правопорушення одного виду та застосував штрафні санкції за одне й те саме порушення декілька разів у межах однієї перевірки, що суперечить приписам ст. 61 Конституції України.

Тож, приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції зробив вірні висновки щодо порушень і порядку нарахування штрафних санкцій, але скасувавши податкові повідомлення-рішення в цілому не врахував наявності у позивача одноразових порушень, з огляду на це, колегія суддів вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення №0003032203, №0003042203 від 24 липня 2014 року підлягають скасовуванню в частині, оскільки за одне порушення законом передбачена штрафна санкція у розмірі 340 грн., а за друге - 170 грн..

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час вирішення справи неповно з’ясував обставини справи та допустив порушення у застосуванні норм права, що регулюють спірні правовідносини, відтак постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог позивача з ухваленням нової постанови в цій частині, та залишенню без змін постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року скасувати в частині задоволених позовних вимог позивача та прийняти в цій частині нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2014 року №0003032203, за яким до Комунального підприємства "Дніпродзержинський спецкомбінат" застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 22440,00 грн., прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2014 року №0003042203, за яким до Комунального підприємства "Дніпродзержинський спецкомбінат" застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11220,00 грн., прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко