Постанова № 43963492, 30.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2015 р. Справа №922/2124/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - Камінська А.А., за договором №01/03-КА від 13.03.2015 року;

відповідача - Крайз О.І., за довіреністю б/н від 27.04.2015 року;

першої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (апелянт) - Крайз О.І., за довіреністю №453 від 15.04.2014 року;

2-ї та 3-ї третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явилися;

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» - Левіна Андрія Петровича, м.Харків, (вх.№2457Х/1-40) та апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Левіна Андрія Петровича, м.Харків, (вх.№2458Х/1-40) на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року по справі №922/2124/15,

за позовом Компанія «А.С. Агро Кепітал Лімітед», Кіпр,

до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт», м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Левін Андрій Петрович, смт. Васищево, Харківська область,

2. Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед», Кіпр,

3. Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, м.Харків,

про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року у справі №922/2124/15 (суддя Шарко Л.В.) заяву Компанії «А.С. Агро Кепітал Лімітед» про забезпечення позову задоволено частково.

Ухвалено вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення на час розгляду судом даної справи вчиняти певні дії Левіним Андрієм Петровичем відносно ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед», а саме:

- розпоряджатися майном та грошовими коштами товариства, укладати договори, контракти, видавати довіреності і т.п. без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед»;

- вирішувати усі питання діяльності товариства, крім тих, котрі входять до виключної компетенції загальних зборів учасників, без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед» (зокрема, діяти без довіреності від імені товариства в межах повноважень, встановлених діючим законодавством України, статутом і рішенням загальних зборів; представляти інтереси товариства у взаємовідносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами та державними органами; відкривати та закривати в установах банків рахунки товариства; видавати накази, розпорядження та надавати вказівки; здійснювати інші дії, передбачені статутом ТОВ агропромислової асоціації «Агросвіт» без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед»).

Зупинено на час розгляду судом цієї справи дію наказів, правочинів та інших актів директора ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» Левіна Андрія Петровича, які вчинені без погодження з загальними зборами Компанії «Агросвіт Лімітед».

В частині заяви щодо заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно ТОВ агропромислової асоціації «Агросвіт» відмовлено.

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» - Левін А.П. із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року.

В обґрунтування апеляційної скарги, з урахуванням додаткових письмових пояснень (вх.№6539 від 21.04.2015 року) апелянт зазначає, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали вийшов за межи Закону та порушив статтю 67 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, замість заборони вчиняти певні дії, що передбачено статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом було безпідставно зупинено вчинення певних дій, що чинним законодавством не передбачено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» - Левіна А.П. прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Левін А.П. також із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року.

В обґрунтування апеляційної скарги, з урахуванням додаткових пояснень до неї (вх.№ 6542 від 21.04.2015 року) скаржник вказує, що згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Не допускається забезпечення позову заходами не передбаченими цим Кодексом. Тобто, об'єктом заборони виступає не відповідач по справі, а третя особа.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно стверджує, що вчинення заходів забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт». Так, Левін А.П. повинен погоджувати всі дії не з загальними зборами ТОВ АПА «Агросвіт», що передбачено статтутом, а з зазгальними зборами Приватної акуціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед» (третя особа), а саме зборами учасників іншої юридичної особи одним із яких є Компанія «А.С. Агро Кепітал Лімітед». Такий порядок не передбачений ні статутом ТОВ АПС «Агросвіт» ні Законами України.

Як зазначає скаржник, у Левіна А.П. немає ніякої можливості впливати на загальні збори учасників Компанії «А.С. Агро Кепітал Лімітед», не має можливості скликати, чи бути учасником зборів, виносити питання на розгляд чи вчиняти інші дії до Компанії «А.С. Агро Кепітал Лімітед». Отже, враховуючи відсутність порядку узгодження рішень, господарська діяльність ТОВ АПА «Агросвіт» повністю паралізована, а саме: зупинені платежі, зупинено подання звітності, укладення угод, виплата заробітних плат інших обов'язкових платежів.

Крім того апелянт вказує, що суд першої інстанції при відкритті провадження та при задоволенні заяви про забезпечення позову не перевірив повноваження представника позивача Камінської А.А., яка підписала заяву. Так, заява про забезпечення позову підписана фізичною особою Камінською А.А., яка діє на підставі довіреності нерезидента України і яка не апостильована, що суперечить Гаазькій Конвенції підписаної 05.10.1961 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 року апеляційну скаргу Левіна А.П. прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 27.04.2015 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.04.2015 року, об'єднано апеляційні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» - Левіна Андрія Петровича та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Левіна Андрія Петровича в одне апеляційне провадження, а для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційних скарг, з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на іншу дату.

29.04.2015 року відповідач на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2015 року надав через канцелярію суду з супровідним листом (вх.№7052) докази сплати судового збору та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 30.04.2015 року позивач надав відзив на апеляційні скарги (вх.№7076), в якому просить ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Свою позицію обґрунтовує тим, що обраний позивачем та встановлений судом спосіб забезпечення позову не є забезпеченням, яке не допускається Кодексом.

Як зазначає позивач, оскаржуваною ухвалою встановлено справедливий порядок погодження дій Левіна А.П. загальними зборами Компанії «Агросвіт Лімітед», які складаються з акціонерів Компанії «Новаагро Лімітед» та Компанії «А.С. Агро Кепітал Лімітед», оскільки це дає збалансований та доцільний спосіб управління ТОВ АПА «Агросвіт» безпосередньо за погодженням з бенефіціарними власниками товариства, що унеможливлює ущемлення чи порушення прав будь-кого з вигодонабувачів.

При цьому, оскаржувана ухвала поширюється на Левіна А.П. як на фізичну особу, а не як на директора товариства, тому зазначення про неможливість вчинювати поточну діяльність товариства є безпідставним, оскільки Левін А.П. може її здійснювати, попередньо погодивши це з загальними зборами учасника.

Щодо доводів про втручання в господарську діяльність ТОВ АПА «Агросвіт» у зв'язку з чим вона є повністю паралізована, то вказані твердження, як зазначає позивач, всупереч приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України є непідтвердженими.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на невідповідність довіреності представника Камінської А.А. по даній справі, оскільки довіреність від Компанії «А.С. Агро Кепітал Лімітед» видана від суб'єкта приватного права на території України м.Харків, відповідно до вимог діючого українського законодавства, скріплена оригінальною печаткою Компанії та містить підпис уповноваженої особи.

Також, позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (вх.№7075), в якому просить витребувати у Левіна А.П. наступні документи: оборотно-сальдову відомість первинного бухгалтерського обліку за контрагентами - кредиторами ТОВ АПА «Агросвіт» перед якими на даний час рахується прострочена кредиторська заборгованість; оборотно-сальдову відомість первінного бухгалтерського обліку з виплат заробітної плати працівникам ТОВ АПА «Агросвіт»; оборотно-сальдову відомість первінного бухгалтерського обліку зі сплати податків і зборів до бюджету; оборотно-сальдову відомість первінного бухгалтерського обліку щодо руху матеріальних цінностей ТОВ АПА «Агросвіт»; звіти, строк подання до контролюючих органів яких пропущено; угоди, якладенню яких перешкоджає ухвала господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року; протокол загальних зборів, яким оформлене рішення про припинення ТОВ АПА «Агросвіт»; ліквідаційний баланс ТОВ АПА «Агросвіт»; трудовий договір з ліквідатором Паркулабом В.Г.; виписку та статут ТОВ АПА «Агросвіт».

Крім того, позивач просить суд викликати в судове засідання для надання пояснень щодо управління товариством ліквідатора ТОВ АПА «Агросвіт» Паркулаба Володимира Григоровича.

Розглянувши заявлене клопотання про витребування доказів, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки воно подане з порушенням приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, заявником не обґрунтовано неможливості самостійно надати такі докази, а також не наведено обставин, що перешкоджають їх наданню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що докази, які просить витребувати позивач не можуть сприяти вирішенню спору по даній справі, наразі розгляду питання щодо правомірності застосування заходів забезпечення позову у розрізі вірного застосування норм процесуального права.

Щодо клопотання про виклик в судове засідання ліквідатора Паркулаба В.Г., колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У клопотанні про виклик Паркулаба В.Г. заявник також не наводить, обґрунтувань, яким чином його пояснення можуть сприяти розгляду питання щодо правомірності застосування заходів забезпечення позову. Пояснення щодо управління товариством - ТОВ АПА «Агросвіт», не є в даному випадку необхідною умовою для розгляду справи, а виклик Паркулаба В.Г. у судове засідання може призвести до затягування апеляційного провадження по перегляду ухвали, якою вжито заходи забезпечення позову. При цьому, колегія суддів зазначає, що порядок управління товариством визначається на законодавчому рівні, а саме чинними нормативно-правовими актами, які регулюють це питання та статутом товариства, а пояснення іншої особи в даному випадку не є необхідністю. Таким чином, у задоволенні клопотання слід відмовити.

У судовому засіданні 30.04.2015 року представник апелянтів - відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційних скарг та просив їх задовольнити.

Представник позивача проти позиції апелянтів заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Враховуючи, що матеріалів оскарження ухвали суду достатньо для розгляду апеляційних скарг по суті, явка представників Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед» та Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали, а також викладені в апеляційних скаргах та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.04.2015 року Компанія «А.С. Агро Кепітал Лімітед» звернулась до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» від 27.06.2014 року, оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» від 27.06.2014 року про визначення строку повноважень Левіна Андрія Петровича на посаді директора ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» до 30.06.2015 року, яка ухвалою суду від 03.04.2015 року прийнята до розгляду, порушено провадження і призначено судове засідання.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, продовження строку знаходження Левіна Андрія Петровича на посаді директора ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» до 30.06.2015 року було незаконним, оскільки вказане рішення було прийняте без участі на загальних зборах учасника товариства - позивача, тобто за відсутністю кворуму на загальних зборах відповідача.

02.04.2015 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення на час розгляду судом справи вчиняти певні дії Левіним Андрієм Петровичем відносно ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед», а саме: розпоряджатися майном та грошовими коштами Товариства, укладати договори, контракти, видавати довіреності і т.п. без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед»; вирішувати усі питання діяльності Товариства, крім тих, котрі входять до виключної компетенції Загальних зборів Учасників, без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед» (зокрема, діяти без довіреності від імені Товариства в межах повноважень, встановлених діючим законодавством України, Статутом і рішенням Загальних зборів; представляти інтереси Товариства у взаємовідносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами та державними органами; відкривати та закривати в установах банків рахунки Товариства; видавати накази, розпорядження та надавати вказівки; здійснювати інші дії, передбачені статутом ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» без погодження з загальними зборами Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед»), дію наказів, правочинів та інших актів директора ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт», які вчинені без погодження з загальними зборами Компанії «Агросвіт Лімітед», зупинити на час розгляду судом цієї справи, заборонити здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт».

03.04.2015 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення виходив з того, що інтереси позивача полягають в обґрунтованому отримані матеріальної вигоди від діяльності відповідача, шляхом повноцінної участі позивача у Компанії «Агросвіт Лімітед», а позивачем у підтвердження можливості погіршення матеріального становища ТОВ агропромислова асоціація «Агросвіт» та загрози відчуженню майна товариства, надано договори іпотеки (застави), які були підписані Левіним Андрієм Петровичем.

Місцевий господарський суд вказав, що забезпечення позову шляхом зупинення вчинення дій Левіним А.С. є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів позивача протягом розгляду цієї справи, оскільки Левін А.С. не обмежений у вчиненні відповідних дій від імені товариства, як директор, і наявні всі підстави вважати що фінансовий стан господарського товариства може бути погіршений або доведений до стійкої неплатоспроможності.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи приписи діючого законодавства, які регулюють інститут забезпечення позову, господарський суд при вирішенні питання про забезпечення позову повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У той час ч. 8 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України визначено, що не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Так, судом першої інстанції було застосовано захід до забезпечення позову, який не передбачений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, а саме зупинення на час розгляду судом справи вчиняти певні дії.

При цьому, як вірно зазначено позивачем у відзиві, оскаржувана ухвала поширюється на Левіна А.П. як на фізичну особу, а не як на директора товариства. Тобто, з тексту ухвали вбачається, що застосовуючи заходи до забезпечення позову, суд визначив особу, якій зупинено вчиняти дії - Левіна А.П. як окрему незалежну фізичну особу, а не як директора підприємства - ТОВ АПА «Агросвіт». Враховуючи приписи чинного законодавства України, зокрема, положення корпоративного права, і припустити, що такий захід як зупинення вчиняти певні дії є належним у розумінні ст. 67 Господарського процесуального кодексу України заходом забезпечення позову, то все одно оскаржувана ухвала втрачає свій правовий сенс, оскільки дії щодо товариства може вчиняти, зокрема, тільки директор, а не окрема фізична особа.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у справах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства.

Суд першої інстанції, застосовуючи заходи забезпечення позову вищевказаний припис процесуального права порушив, оскільки опосередковано визначив обов'язковою участь Левіна А.П. у загальних зборах товариства - Приватній акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед».

Як вірно зазначають апелянти, Левін А.П. не наділений правом і в нього відсутні повноваження скликати загальні збори учасників Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Агросвіт Лімітед», адже він не має жодного правового відношення до вказаної юридичної особи.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У п. 44 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що заходи до забезпечення позову не повинні призводити до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність, а також порушення товариством чинного законодавства.

Забезпечення позову шляхом зупинення на час розгляду судом справи вчиняти певні дії Левіним А.П., як директору товариства, призводить до втручання у господарську діяльність товариства та до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність. Оскільки директор товариства здійснює певні розпорядчі функції, виконання яких і є господарською діяльністю товариства, то зупинення їх призводить до неможливості товариству вести господарську діяльність, що є неприпустимим.

У той час, колегія суддів відхиляє доводи апелянтів щодо неналежності повноважень представника позивача - Каменської А.А.

Так, довіреність від Компанії «А.С. Агро Кепітал Лімітед» видана від суб'єкта приватного права на території України, м.Харків, відповідно до вимог діючого українського законодавства, скріплена оригінальною печаткою Компанії та містить підпис уповноваженої особи. Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.1961 року, не встановлює вимоги про апостиль довіреностей виданих юридичною особою приватного права (навіть нерезидентом), а навпаки скасовує необхідність такої легалізації. Більш того, Конвенція не поширюється на такі документи, як наявна довіреність Камінської А.А., і може бути апостильована лише у випадку, якби була нотаріально посвідчена на території Кіпру і на вимоги самої Камінської А.А.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про забезпечення позову по даній справі, допустився порушень норм процесуального права, які полягають у застосуванні заходу забезпечення позову, який не передбачений Законом, у невірному визначенні суб'єкта щодо якого застосовано захід забезпечення позову, а також у тому, що застосований захід забезпечення позову призводить до втручання та до фактичної неможливості господарського товариства здійснювати діяльність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідача та третьої особи підлягають задоволенню, прийнята у справі №922/2124/15 ухвала від 03.04.2015 року про вжиття заходів забезпечення позову скасуванню, як така, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, а керуючись п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України слід прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 66, 67, 91, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - директора Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» - Левіна Андрія Петровича задовольнити.

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Левіна Андрія Петровича задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2015 року по справі №922/2124/15 скасувати.

У задоволені заяви Компанії «А.С. Агро Кепітал Лімітед» про забезпечення позову - відмовити.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.