Ухвала суду № 43962843, 29.04.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

29 квітня 2015 року Справа № 915/701/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали заяви боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ера-Н” (54020, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 29-Б, ідентифікаційний код 37279609)

про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, –

В С Т А Н О В И В:

24.04.2015 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Ера-Н” за вих. № 74/04 від 23.04.2015 про порушення справи про його банкрутство за ознаками ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство).

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду на підставі наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частина 1 ст. 2 Закону про банкрутство встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

При цьому, суд звертає увагу, що спрощений порядок провадження у справі про банкрутство, встановлений положеннями статті 95 Закону про банкрутство, застосовуються судами в разі процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.

Статтею 11 Закону про банкрутство чітко регламентовані вимоги, яким повинна відповідати заява про порушення справи про банкрутство та перелік доказів, які повинні бути надані до заяви при зверненні до господарського суду як боржником, так і будь-ким із кредиторів.

Отже, положення статті 11 Закону про банкрутство являються універсальними для усіх процедур банкрутства, а також у разі, якщо нормами, встановленими для спеціальних процедур банкрутства, не врегульовано певних питань.

Так, ч. ч. 2, 3 ст. 11 Закону про банкрутство встановлено, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються:

докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;

довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;

рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;

відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;

докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

До заяви боржника додаються також:

установчі документи боржника – юридичної особи;

бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;

перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора – його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;

довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

перелік осіб, що мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, терміну виконання та підстав виникнення;

відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій – їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду;

копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу – довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо);

рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство;

інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Частиною 1 ст. 95 Закону про банкрутство регламентовано, що юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом, якщо вартості майна боржника – юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Поняття “майна господарського товариства” визначено в ст. 115 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов’язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Згідно ч. ч. 3, 4, 5, 6 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією (ліквідатором).

З матеріалів заяви боржника вбачається наступне.

Із передбачених чинним законодавством доказів наявності або відсутності у боржника майна, ним надано:

- інвентаризаційні описи №№ 1-9 станом на 19.02.2015;

- звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку № 26003050005000 за період з 19.02.2015 по 28.02.2015, за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, за період березень 2015;

- довідку Публічного акціонерного товариства Комерційного банку (ПАТ КБ) “ПриватБанк” № 08.7.0.0.0/150424115042 від 24.04.2015, згідно якої станом на 19.02.2015 залишок коштів на рахунку ТОВ “Ера-Н” № 26003050005000 у національній валюті становить 432 145,40 грн.;

- довідку ПАТ КБ “ПриватБанк” № 08.7.0.0.0/150424114416 від 24.04.2015, згідно якої станом на 23.04.2015 залишок коштів на рахунку ТОВ “Ера-Н” № 26003050005000 у національній валюті становить 63 834,74 грн.;

- свідоцтво Департаменту депозитарного обслуговування ПАТ КБ “ПриватБанк” за вих. № 1.12-0.01/2-787 від 11.02.2015 про закриття рахунку у ЦП;

- витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 46855467 від 23.04.2015;

- відомості про склад майна ТОВ “Ера-Н” станом на 22.04.2015;

- проміжний ліквідаційний баланс станом на 22.04.2015.

У якості доказів на підтвердження закриття рахунків, що були відкриті в банках, боржником надано довідки ПАТ КБ “ПриватБанк” № 08.7.0.0.0/150218100220 від 18.02.2015, № 08.7.0.0.0/150305162554 від 05.03.2015.

Таким чином, заявником до заяви не додано таких доказів:

- бухгалтерського балансу боржника на останню звітну дату (який було подано до органу державної статистики);

- відомостей про всі рахунки боржника, що були відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізитів (які мають підтверджуватися також відповідною довідкою органу Державної фіскальної служби за місцем реєстрації боржника);

- копії спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, або докази на підтвердження того, що такий дозвіл боржнику не видавався (лист Служби безпеки України);

- належних доказів на підтвердження відсутності у боржника відокремлених підрозділів (філій, представництв) (витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо);

- належних доказів на підтвердження відсутності у боржника корпоративних прав у інших юридичних особах (витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців тощо);

- інших документів, які б підтверджували неплатоспроможність боржника (відповідні довідки та повідомлення реєструючих органів).

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону, господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо: заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

За таких обставин, заява ТОВ “Ера-Н” про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч. 1 ст. 15 Закону про банкрутство, п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 15, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Ера-Н” за вих. № 74/04 від 23.04.2015 повернути заявнику без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Ера-Н” (54020, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 29-Б, ідентифікаційний код 37279609) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 6 090 (шість тисяч дев’яносто) грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 554 від 22.04.2015.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Суддя В.С. Адаховська