Рішення № 43962722, 30.04.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року

Справа № 912/793/15-г

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/793/15-г

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", м. Світловодськ, Кіровоградська область

про стягнення 2 156 269,28 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення з спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (СП ТОВ "Світловодськпобут") суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 1 705 430,18 грн., 175 953,41 грн. 3% річних та 274 885,69 грн. пені, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Подання позову мотивовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасного проведення розрахунків за природний газ, поставленого за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3574-ТЕ-18 від 28.12.2012.

Відповідач відзив на позов та інші витребувані документи суду не подав, в судове засідання 30.04.2015 не з'явився та подав до господарського суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Подане клопотання мотивовано звільненням начальника юридичного відділу та знаходженням юрисконсульта СП ТОВ "Світловодськпобут" у відпустці з 30.04.2015.

Частина перша ст. 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні за якихось обставин, а також з підстав, наведених у ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу, для реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи з метою її вирішення. При цьому, відкладення розгляду справи можливо лише в межах строків, встановлених статтею 69 названого кодексу.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою; відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Більш того, строк вирішення спору у даній справі закінчується 03.05.2015, а тому відкладення розгляду справи призведе до порушення процесуальних строків вирішення спору.

Крім того господарський суд враховує, що ухвалою від 15.04.2015 розгляд справи вже відкладався у зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення та з підстав неподання відповідачем відзиву на позов й інших витребуваних судом документів.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, виходячи з граничних строків вирішення спору у даній справі, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 30.04.2015 без участі представників сторін.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, наведенні в обґрунтування підстав позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) та СП ТОВ "Світловодськпобут" (Покупець) 28.12.2012 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/3574-ТЕ-18 (далі по тексту - Договір, Договір № 13/3574-ТЕ-18 від 28.12.2012), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2013 році імпортований природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (надалі - газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього Договору (а.с. 8-13).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

В розділі 2 Договору сторонами узгоджено помісячний обсяг природного газу, що має бути переданий з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

В пункті 5.2. договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб. м. природного газу, яка склала 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього - 1309,20 грн.

В подальшому вказана ціна змінювалась шляхом укладення між сторонами додаткових угод до договору.

Згідно пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Строк дії Договору визначено з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і до 31 грудня 2013 року в частині реалізації газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Зазначені вище та інші умови Договору № 13/3574-ТЕ-18 від 28.12.2012 узгоджені між сторонами шляхом підписання останньої сторінки Договору представниками Продавця і Покупця, які скріплено печатками обох сторін Договору.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач поставив на користь відповідача протягом січня - грудня 13 354,149 тис. куб.м. природного газу, а відповідач прийняв природний газ в зазначеному обсязі на загальну суму 17 483 251,85 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (а.с. 20-26).

Відповідач розрахувався за поставлений природний газ, але з порушенням встановлених договором строків.

Викладені обставини встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.09.2014 у справі № 912/2364/14, яким із СП ТОВ "Світловодськпобут" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто 11 605 043,85 грн., з яких: 10 607 099,67 грн. сума основного боргу, 500 592,06 грн. пені, 154 547,46 грн. інфляційних втрат та 342 804,66 грн. 3% річних, а також 73 080,00 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 вказане рішення в цій частині залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили 17.11.2014 та на його виконання господарським судом 26.11.2014 видано відповідний наказ.

В силу приписів частини третьої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов’язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов'язання.

При цьому, наявність судового рішення, яким вирішено питання про стягнення суми основного боргу, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін, оскільки ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора законодавчо не визначено як правова підстава припинення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду України (постанови Верховного Суду України у справах: № 3-116гс11 від 14.11.2011, № 3-142гс/11 від 23.01.2012 та ін.).

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

Крім того, сторонами в п. 7.2 Договору № 13/3574-ТЕ-18 від 28.12.2012 передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. цього Договору, який встановлює строки розрахунків за фактично переданий газ, Покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно поданого розрахунку позивач нараховує відповідачу пеню в загальному розмірі 274 885,69 грн., яка становить:

- за зобов'язаннями жовтня 2013 за період 01.04.2014 по 13.05.2014 на суму боргу 1 225 860,25 грн. - 24 617,96 грн.;

- за зобов'язаннями листопада 2013 за період з 01.04.2014 по 13.06.2014 на суму боргу 2 009 250,19 грн. - 72 773,39 грн.;

- за зобов'язаннями грудня 2013 за період з 01.04.2014 по 13.07.2014 на суму боргу 3 424 177,24 грн. - 177 494,34 грн.

Вказаний розрахунок є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Однак, як слідує із наданого позивачем розрахунку 3% річних (а.с. 27-32), останній включив в період часу, за який нараховано вказані нарахування, дні фактичної сплати відповідачем заборгованості.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача та дні фактичної сплати відповідачем суми боргу, є правильним наступний розрахунок 3% річних:

за зобов'язаннями лютого 2013:

з 01.04.2014 по 20.05.2014 на суму боргу 379 087,36 грн. - 1 557,89 грн.; з 21.05.2014 по 25.05.2014 на суму боргу 206 027,76 грн. - 84,67 грн.; з 26.05.2014 по 27.05.2014 на суму боргу 164 052,59 грн. - 26,97 грн.; з 28.05.2014 по 29.05.2014 на суму боргу 153 155,14 грн. - 25,18 грн.; з 30.05.2014 по 01.06.2014 на суму боргу 43 744,55 грн. - 10,79 грн., а всього - 1 705,50 грн.

за зобов'язаннями березня 2013:

з 01.04.2014 по 01.06.2014 на суму боргу 3 341 551,02 грн. - 17 028,18 грн.; за 02.06.2014 на суму боргу 3 330 300,54 грн. - 273,72 грн.; з 03.06.2014 по 15.06.2014 на суму боргу 3 194 964,27 грн. - 3 413,80 грн.; з 16.06.2014 по 22.06.2014 на суму боргу 3 123 516,64 грн. - 1 797,09 грн.; з 23.06.2014 по 26.06.2014 на суму боргу 3 094 001,89 грн. - 1 017,21 грн.; з 27.06.2014 по 14.10.2014 на суму боргу 3 070 359,96 грн. - 27 759,42 грн., а всього - 51 289,42 грн.

за зобов'язаннями квітня 2013: з 01.04.2014 по 14.10.2014 на суму боргу 877 452,03 грн. - 14 207,51 грн.;

за зобов'язаннями жовтня 2013: з 01.04.2014 по 14.10.2014 на суму боргу 1 225 860,25 грн. - 19 848,86 грн.;

за зобов'язаннями листопада 2013: з 01.04.2014 по 14.10.2014 на суму боргу 2 009 250,19 грн. - 32 533,34 грн.;

за зобов'язаннями грудня 2013: з 01.04.2014 по 14.10.2014 на суму боргу 3 424 177,24 грн. - 55 443,53 грн.;

Всього згідно наведеного вище розрахунку загальний розмір 3% річних становить 175 028,16 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1 705 430,18 грн., господарський суд враховує, що позивачем безпідставно нараховано інфляційні втрати за вказаний період на суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за попередні місяць, тобто "інфляційні" нараховані на "інфляційні".

Враховуючи викладене та рекомендації листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, є правильним наступний розрахунок інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача:

- за зобов'язанням лютого 2013 інфляційні нарахування за період з березня 2014 по травень 2014 на суму боргу 379 087,36 грн. в розмірі 36 333,09 грн.;

- за зобов'язанням березня 2013 інфляційні нарахування за період з березня 2014 по травень 2014 на суму боргу 3 341 551,02 грн. в розмірі 320 266,24 грн.; за червень 2014 на суму боргу 3 194 964,27 грн. в розмірі 31 949,64 грн.; за липень-вересень 2014 на суму боргу 3 070 359,96 грн. в розмірі 127 054,34 грн.;

- за зобов'язанням квітня 2013 інфляційні нарахування за період березень-вересень 2014 на суму боргу 877 452,03 грн. в розмірі 133 901,39 грн.;

- за зобов'язанням жовтня 2013 інфляційні нарахування за період березень-вересень 2014 на суму боргу 1 225 860,25 грн. в розмірі 187 069,36 грн.;

- за зобов'язанням листопада 2013 інфляційні нарахування за період березень-вересень 2014 на суму боргу 2 009 250,19 грн. в розмірі 306 616,64 грн.;

- за зобов'язанням грудня 2013 інфляційні нарахування за період березень-вересень 2014 на суму боргу 3 424 177,24 грн. в розмірі 522 538,07 грн.;

Всього, згідно наведеного розрахунку інфляційні втрати становлять 1 665 728,77 грн.

На підставі викладеного, розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача становить: 274 885,69 грн. пені, 175 028,16 грн. 3% річних та 1 665 728,77 грн. інфляційних втрат. Підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат в іншій частині відсутні у зв'язку з неправильним розрахунком позивача.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2а, ідентифікаційний код 31678853) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 274 885,69 грн. пені, 175 028,16 грн. - 3% річних, 1 665 728,77 грн. інфляційних, а також судовий збір в розмірі 42 312,85 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.05.2015.

Суддя В.В.Тимошевська