Рішення № 43962714, 27.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. справа № 911/1013/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс груп», Київська обл., с. Горенка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін гелаксі», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 47 164,38 гривень

за участю представників:

від позивача: Джус Д.В. (довіреність б/н від 21.01.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.03.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Екосервіс груп» (далі-ТОВ «Екосервіс груп»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін гелаксі» (далі-ТОВ «Грін гелаксі»/відповідач) про, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнення 47 164,38 грн, з яких: 36 083,36 грн заборгованості за договором оренди №107 від 01.07.2014, 5 507,38 грн пені, 5 051,67 грн інфляційних втрат та 521,97 грн 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2015 порушено провадження у справі №911/1013/15 та призначено справу до розгляду на 31.03.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2015 розгляд даної справи було відкладено на 27.04.2015.

В судові засідання 31.03.2015 та 27.04.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 між ТОВ «Екосервіс груп» (далі-орендодавець) та ТОВ «Грін гелаксі» (далі-орендар) було укладено договір оренди №107 (далі-договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння та користування наступне майно - Mercedes-Benz, державний номерний знак АА5623ІС.

Пунктами 3.1, 8.2 та 8.4 договору передбачено, що вартість оренди автомобіля на місяць складає - 25 000,01 грн.

Договір діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Припинення дії договору може бути прийнято згідно з рішенням будь-якої з сторін з обов'язковим письмовим повідомленням іншої сторони не пізніше ніж за 15 днів до дати розірвання і після проведення всіх необхідних взаєморозрахунків.

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином.

01.07.2014 сторонами було підписано акт прийому-передачі орендованого за договором майна.

Протягом, зокрема, липня-серпня 2014 року відповідач безперешкодно користувався орендованим майном.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем (позивачем) умов договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної сплати орендної плати за вказаний період належним чином не виконав, сплативши лише 19 750,00 грн у зв'язку з чим, 22.08.2014 позивачем було надіслано відповідачу повідомлення №36 з вимогою сплати існуючу за договором заборгованості та повідомленням про розірвання договору в порядку п. 8.4 договору з 07.09.2014.

Посилаючись на те, що відповідач на вказану вимогу не відповів, остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 36 083,36 грн заборгованості по сплаті орендної плати за липень-вересень 2014 згідно договору.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за період користування орендованим майном з 01.07.2014 по 07.09.2014 відповідач мав сплатити 55 833,36 грн орендної плати, в тому числі: 25 000,01 грн за липень, 25 000,00 грн за серпень та 5 833,34 грн за сім днів вересня 2014, у той час, як означені зобов'язання були виконанні відповідачем лише у розмірі 19 750,00 грн, що підтверджується наданими суду довідками ПАТ «ВТВ Банк» №1988/1-2 від 04.03.2015 та довідкою позивача №20 від 17.03.2015.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 762, ст. 629 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір є обов'язковим для виконання.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується чотирма рівними частинами щотижня по 6 250,01 грн шляхом переведення на поточний рахунок орендодавця.

З огляду наведеного, безперешкодне користування відповідачем орендованим майном протягом липня-вересня (01-07.09) 2014 року породжує для останнього обов'язок по сплаті орендної плати за вказаний період у повному обсязі та у строки, визначені договором, а саме: до 29.07.2014 - 5 250,01 грн за липень 2014 (решта заборгованості), до 05.08.2014 - 6 250,00 грн за серпень 2014, до 12.08.2014 - 6 250,00 грн за серпень 2014, до 19.08.2014 - 6 250,00 за серпень 2014, до 26.08.2014 - 6 250,01 грн за серпень 2014, до 09.09.2014 - 4 833,34 грн за вересень 2014 відповідно.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що станом на день прийняття рішення відповідач свої договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 36 083,36 грн заборгованості по сплаті орендної плати за липень-вересень 2014 згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань в частині щотижневої сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з першого, зокрема, 5 507,38 грн пені, нарахованої за періоди:

з 22.07.2014 по 21.01.2015 на 5 250,01 грн заборгованості за липень 2014,

з 05.08.2014 по 04.02.2015 на 6 250,00 грн заборгованості за серпень 2014,

з 12.08.2014 по 11.02.2015 на 6 250,00 грн заборгованості за серпень 2014,

з 19.08.2014 по 18.02.2015 на 6 250,00 грн заборгованості за серпень 2014,

з 26.08.2014 по 25.02.2015 на 6 250,01 грн заборгованості за серпень 2014,

з 02.09.2014 по 01.03.2015 на 4 833,34 грн заборгованості за вересень 2014.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що орендар у випадку прострочення орендних платежів несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,3% за кожний день прострочки.

Водночас, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, а також враховуючи встановлені пунктом 3.2 договору строки сплати орендної плати (щотижня рівними частинами) суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені за періоди:

з 29.07.2014 по 21.01.2015 на 5 250,01 грн заборгованості за липень 2014,

з 05.08.2014 по 04.02.2015 на 6 250,00 грн заборгованості за серпень 2014,

з 12.08.2014 по 11.02.2015 на 6 250,00 грн заборгованості за серпень 2014,

з 19.08.2014 по 18.02.2015 на 6 250,00 грн заборгованості за серпень 2014,

з 26.08.2014 по 25.02.2015 на 6 250,01 грн заборгованості за серпень 2014,

з 09.09.2014 по 01.03.2015 на 4 833,34 грн заборгованості за вересень 2014.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням положень договору та вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, становить 4 764,46 грн, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 507,38 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 767,46 грн.

Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 5 051,67 грн інфляційних втрат та 521,97 грн 3% річних, нарахованих з 08.09.2014 по 02.03.2015 на 36 083,36 грн сукупної заборгованості за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, а також враховуючи встановлені 3.2 договору строки сплати орендної плати, суд здійснював перерахунок інфляційних втрат та 3% річних з 09.09.2014 по 02.03.2015 на 36 083,36 грн сукупної заборгованості за договором.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, перерахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 7 252,76 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5 051,67 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 519,01 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 521,97 грн 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 519,01 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 283 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін гелаксі» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71А/1, ідентифікаційний код 38306470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосервіс груп» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Садова, 24А, ідентифікаційний код 32379428):

- 36 083 (тридцять шість тисяч вісімдесят три) грн 36 коп. заборгованості,

- 4 764 (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири) грн 46 коп. пені,

- 5 051 (п'ять тисяч п'ятдесят одну) грн 67 коп. інфляційних втрат,

- 519 (п'ятсот дев'ятнадцять) грн 01 коп. 3% річних,

- 1 798 (одну тисячу сімсот дев'яносто вісім) грн 11 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 30.04.2015

Суддя В.А. Ярема