Рішення № 43962652, 23.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015Справа №910/4339/15-г

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поліпромсинтез" простягнення 52 321 доларів США 32 центи (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 369 959 грн 92 коп.) та 7 000 грн 00 коп.Представники: від позивача:Власюк Г.В. - представник за довіреністю № 03/2/196 від 20.03.2015від відповідача: Свиридовський О.А. - представник за довіреністю № 94 від 06.03.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпромсинтез" про стягнення 52 321 доларів США 32 центи (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 369 959 грн 92 коп.) заборгованості за кредитним договором № 62-2013 від 29.05.2013, в тому числі 50 000 доларів США (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 302 490 грн 00 коп.) строкова заборгованість за кредитом, 2 255 доларів США 57 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 58 757 грн 15 коп.) заборгованість за процентами, 59 доларів США 28 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 544 грн 23 коп.) пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 6 доларів США 47 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 168 грн 54 коп.) 3 % річних, а також 7 000 грн 00 коп. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами кредитного договору № 62-2013 від 29.05.2013 не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 50 000 доларів США (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 302 490 грн 00 коп.), заборгованість зі сплати процентів у розмірі 2 255 доларів США 57 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 58 757 грн 15 коп.), крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 59 доларів США 28 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 544 грн 23 коп.), штраф за невиконання пункту 10.7 кредитного договору у розмірі 7 000 грн 00 коп. та 3 % річних у розмірі 6 доларів США 47 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 168 грн 54 коп.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2015 порушено провадження у справі № 910/4339/15-г, розгляд справи призначений на 26.03.2015.

25.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.03.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 розгляд справи відкладено на 23.04.2015, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача та неподанням останнім витребуваних доказів.

01.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

23.04.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Кадая Сергія Івановича в якості третьої особи.

У судове засідання 23.04.2015 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача підтримав подане через відділ діловодства суду клопотання про залучення до участі у справі Кадая Сергія Івановича в якості третьої особи. Розглянувши заявлене клопотання, суд відмовляє у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні 23.04.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2013 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпромсинтез» (позичальник) укладено кредитний договір № 62-2013, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредиту у формі поновлювальної кредитної лінії на суму 135 000 доларів США 00 центів (кредит) для поновлення обігових коштів, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використовувати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені даним договором, а також виконати інші обов'язки, визначені даним договором.

Процента ставка за користування кредитом 14,65 % річних (пункт 1.3 договору).

14.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпромсинтез» укладено договору про внесення змін № 1 до кредитного договору № 62-2013 від 29.05.2013, відповідно до умов якого процентна ставка за користування кредитом з 29.05.2013 по 13.02.2014 встановлена у розмірі 14,65 % річних та з 14.02.2014 - 14,5 %річних.

Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін № 1 від 14.02.2014, кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 13 лютого 2015 року включно.

Відповідно до пункту 2.2. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умови, що по розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/360.

У відповідності до пункту 2.4. кредитного договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок-кореспондент № 2909326241136, не пізніше 15 календарного числа місяця наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашення кредиту.

Положеннями пункту 6.1. кредитного договору сторони погодили, що заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником у кінці терміну дії договору.

Позичальник протягом дії даного договору зобов'язаний надавати кредитору щоквартально, не пізніше 25 числа першого кварталу, наступного за звітним (для річної звітності - щорічно не пізніше 9 лютого року, наступного за звітним), належним чином засвідчені: бухгалтерський баланс (форма №1); звіт про фінансові результати (форма № 2); звіт про основні показники діяльності підприємства (форма №1- підприємство); розширену дебіторську та кредиторську заборгованості за встановленою кредитором формою (пункт 10.5 кредитного договору).

У відповідності до пункту 10.7 кредитного договору позичальник зобов'язаний надавати кредитору всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредитних коштів, аналізу фінансового стану позичальника та сприяти кредитору в здійсненні цих перевірок.

Згідно з пунктом 8.1. кредитного договору уразі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за даним довго ром кредитор маж право припинити надання кредитних коштів за цим договором, скасувати ліміт кредитування та вимагати дострокового поновного погашення заборгованості позичальника за кредитом разом зі сплатою усіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню штрафи та інші платежі відповідно до цього договору.

Зокрема, кредитор має право вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту та виконання інших зобов'язань за цим договором у таких випадках: порушення умов цільового використання кредиту; порушення позичальником засвідчень і гарантій згідно статті 13 цього договору; відмова позичальника від вчинення дій, що передбачені пунктом 4.3 цього договору; порушення позичальником будь-якого з обов'язку, встановлених статтею 10 цього договору; порушення позичальником/поручителем/майновим поручителем своїх обов'язків за договором (договорами) застави/поруки, що оформлені в забезпечення виконання вимог цього договору; припинення з будь-яких підстав договору (договорів) застави/поруки, що оформлені в забезпечення виконання вимог цього договору або визнання їх недійсними, або неможливість звернення стягнення на предмет застави, з будь-яких причин незалежно від наявності/відсутності вини позичальника/поручителя або явна неможливість покрити за рахунок майна суму зобов'язань позичальника; порушення позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 7 календарних днів; тощо.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору, на підставі письмової заяви, відповідачу було надано кредит на умовах, передбачених укладеним між сторонами кредитним договором № 62-2013 від 29.05.2013, що підтверджується банківськими виписками.

Судом встановлено, що позичальник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з повернення кредиту у розмірі 50 000 доларів США 00 центів, заборгованість за процентами в розмірі 2 255 доларів США 57 центів, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 50 000 доларів США 00 центів та сплати відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2 255 доларів США 57 центів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з повернення кредиту у розмірі 50 000 доларів США 00 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 302 490 грн 00 коп.) та заборгованості зі сплати процентів у розмірі 2 255 доларів США 57 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 58 757 грн 15 коп.) підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 62-2013 від 29.05.2013, позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту у розмірі 59 доларів США 28 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 544 грн 23 коп.), 3 % річних у розмірі 6 доларів США 47 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 168 грн 54 коп.) та штраф у розмірі 7 000 грн 00 коп., нарахований за порушення відповідачем пункту 10.7. договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 14.4 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник оплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до пункту 14.5 кредитного договору за невиконання або неналежне виконання позичальником умов, викладених в пунктах 10.4-10.7 договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 1000 грн 00 коп. за кожний факт порушення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", стосовно того, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пунктів 14.4 та 14.5 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню, штраф та 3 % річних.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 доларів США 28 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 544 грн 23 коп.) пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 6 доларів США 47 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 168 грн 54 коп.) 3 % річних та 7 000 грн 00 коп. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн 00 коп.

Нормами пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк».

Враховуючи викладене та виходячи з розміру заявлених позовних вимог у сумі 52 321 доларів США 32 центи (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 369 959 грн 92 коп.) та 7 000 грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 27 539 грн 20 коп. покладаються на відповідача та стягуються з останнього до державного бюджету.

Kеруючись ст. 43, ч. 1, 3 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпромсинтез" (04210, м. Київ, пр.-т. Героїв Сталінграда, 16-В, ідентифікаційний код 22887593) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т ідентифікаційний код 19017842) заборгованість по кредиту у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 302 490 (один мільйон триста два чотириста дев'яносто) грн 00 коп.), заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 2 255 (дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять) доларів США 57 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 58 757 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн 15 коп.), пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 59 (п'ятдесят дев'ять) доларів США 28 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 1 544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн 23 коп.), 6 (шість) доларів США 47 центів (за курсом НБУ станом на 16.02.2015 еквівалентно 168 (сто шістдесят вісім) грн 54 коп.) 3 % річних, а також 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпромсинтез" (04210, м. Київ, пр.-т. Героїв Сталінграда, 16-В, ідентифікаційний код 22887593) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 27 539 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн 20 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 30.04.2015

Суддя Н.Б. Плотницька