Ухвала суду № 43962470, 29.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29.04.2015

Справа № 910/11096/15

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом

Повного товариства «ПАКО»

до

про

Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси

та Кредит»

зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Одночасно, відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1218 грн.).

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, стосовно того, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Повним товариством «ПАКО» заявлено позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов’язання перерахувати грошові кошти в розмірі 400 000 грн. 00 коп. та процентів в сумі 14 246 грн. 58 коп. на банківський рахунок Позивача.

Тобто фактично позивачем подано позов на захист його майнового інтересу Позивача, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним Позивачу майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.

Так, у розумінні положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вимога перерахувати грошові кошти підлягає вартісній оцінці, оскільки саме від розміру такої вартісної оцінки (суми вимоги) обраховуватиметься пеня, яка за своєю правовою природою є майновою санкцією за порушення грошового зобов’язання.

У пункті 1 вказаного Закону також надано тлумачення, що переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Отже із наведеного тлумачення також вбачається, що наслідком зобов’язання банку перерахувати кошти буде рух певної конкретної визначеної суми грошових коштів, які відповідно можуть бути вартісно оцінені.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 25.03.2015 року у справі №910/9232/14 встановлено, що зобов’язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка носять майново-грошовий характер.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що заявлена позовна вимога про зобов'язання перерахувати кошти у розмірі в розмірі 400 000 грн. 00 коп. та процентів в сумі 14 246 грн. 58 коп. направлена на захист майнового інтересу Позивача та підлягає вартісній оцінці по відношенню до суми грошових коштів, які Позивач просить перерахувати, а отже така позовна вимога є майновою вимогою, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання даного позову має справлятися, за майнову вимогу - у відсотковому співвідношенні до ціни позову, тобто в даному випадку в розмірі – 8 284 грн. 93 коп.

Проте, як встановлено Судом, до матеріалів вказаної позовної заяви додано квитанцію №242210026 від 22.04.2015 року про сплачу судового забору в розмірі 1218 грн. 00 коп., тобто як вимоги немайнового характеру.

Таким чином, Суд приходить до висновку що до матеріалів позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, Суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

1.Позовні матеріали повернути заявникові без розгляду.

2.Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя О.В. Чинчин