Рішення № 43962464, 30.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/2509/15-гЗа позовом заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Чистякова Н.О. - за посвідченням від 21.01.2015р.

від позивача: Гнатюк О.В. - за довіреністю від 15.01.2015р.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 30 березня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 лютого 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 66-1068 вих.15 від 29.01.2015 року заступника прокурора Шевченківського району м. Києва (процесуальний позивач) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Холдинг Груп" (відповідач) про стягнення на користь Державного бюджету України 7 032,35 грн. основної заборгованості, 555,70 грн. інфляційних збитків, 210,97 грн. штрафу, 494,98 пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Орендар, допустив неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6610 від 30 жовтня 2013 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив в повному обсязі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/2509/15-г. Розгляд справи призначено на 18.03.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року розгляд справи відкладено на 30.03.2015 року.

24 березня 2015 року позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, у яких останній вказує, що через отримання Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна підписаного сторонами 30.10.2014 року, договір оренди № 6610 від 30.10.2013 року є припиненим, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 5 042,56 грн. основної заборгованості, 1 198,02 грн. збитків від інфляції, 767,56 грн. пені, 151,28 грн. штрафу. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та процесуального позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (надалі - Орендар) (разом - сторони) було укладено Договір оренди № 6610 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 жовтня 2013 року (далі - Договір або Договір оренди, належним чином завірена копія договору долучена до матеріалів справи), відповідно до п. 1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина внутрішніх стін будівлі навчального корпусу № 1, загальною площею 25,92 кв. м., розміщене за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1 (далі - майно), що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30 квітня 2013 року і становить 141 141,00 грн. без ПДВ.

Позивач стверджує, що відповідач, як Орендар, допустив неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6610 від 30 жовтня 2013 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив в повному обсязі орендної плати, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 5 042,56 грн. основної заборгованості, 1 198,02 грн. збитків від інфляції, 767,56 грн. пені, 151,28 грн. штрафу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено судом, 30 жовтня 2013 року між сторонами було укладено Договір оренди № 6610 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30 жовтня 2013 року, відповідно до п. 1.1. якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина внутрішніх стін будівлі навчального корпусу № 1, загальною площею 25,92 кв. м., розміщене за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30 квітня 2013 року і становить 141 141,00 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше підписання сторонами Договору та акта приймання-передавання Майна.

Відповідно до Акту приймання-передавання орендованого майна від 30 жовтня 2013 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - частина внутрішніх стін будівлі навчального корпусу № 1, загальною площею 25,92 кв. м., розміщене за адресою: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 54/1, що перебуває на балансі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (належним чином завірена копія акту в справі).

За твердженням позивача, сторонами було складено Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна підписаного сторонами 30.10.2014 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - квітень 2013 року 1 764,26 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору).

Згідно із п. 3.6. Договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті передбаченої Договором орендної плати в терміни, визначені Договором оренди, в повному обсязі не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 7 032,35 грн. основної заборгованості є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок збитків від інфляції, які підлягають стягненню з відповідача за неналежне виконання грошового зобов'язання, наданий позивачем, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 198,02 грн. збитків від інфляції підлягають задоволенню.

Крім цього, згідно з п. 3.8. Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача 151,28 грн. штрафу з розрахунку 5 042,56 грн. * 3% є такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.5. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, з урахуванням обставин неналежного виконання з боку відповідача умов Договору щодо своєчасного та повного внесення сум орендної плати, порядку розрахунків, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є обґрунтованим, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню 767,56 грн. пені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги прокурора задоволені, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в Державний бюджет України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП" (ідентифікаційний код 37982944, адреса: 03680, м. Київ, вулиця Солом'янська, будинок 3, квартира 920), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) грошові кошти: 5 042,56 грн. (п'ять тисяч сорок дві гривні 56 копійок) основної заборгованості, 1 198,02 грн. (одна тисяча сто дев'яносто вісім гривень 02 копійки) збитків від інфляції, 767,56 грн. (сімсот шістдесят шість гривень 56 копійок) пені, 151,28 грн. (сто п'ятдесят одна гривня 28 копійок) штрафу. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП" (ідентифікаційний код 37982944, адреса: 03680, м. Київ, вулиця Солом'янська, будинок 3, квартира 920), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

4. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/2509/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.04.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало