Рішення № 43962459, 23.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015Справа №910/22270/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач"

до Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD

про стягнення заборгованості

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Кислий С.С. (за довіреністю від 02.03.2015);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 23 березня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

14 жовтня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 13.10.2014 року до Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 83 717,92 доларів США (вісімдесят три тисячі сімсот сімнадцять доларів США 92 центи), що визначається за офіційним курсом цією валюти на час звернення до суду за даними Національного Банку України в розмірі: 1 080 798,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору рухомого складу № 15/08 від 15.08.2012 року, щодо внесення орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/22270/14 від 16.10.2014 року (суддя Цюкало Ю.В.) позовні матеріали б/н б/д Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач" до Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD про стягнення заборгованості, повернуто без розгляду, на підставі п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 року у справі № 910/22270/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач" - задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 910/22270/14 від 16.10.2014 року - скасовано, а матеріали справи № 910/22270/14 - повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

13.01.2015 року матеріали справи № 910/22270/14 повернуті до Господарського суду міста Києва.

Згідно резолюції від 13.01.2015 року справу № 910/22270/14 передано судді Цюкалу Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/22270/14. Розгляд справи призначено на 02.03.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 року розгляд справи відкладено на 23.03.2015 року.

11 березня 2015 року через канцелярію до суду від відповідача надійшла заява б/н від 09.02.2015 року про визнання позовних вимог, у якій, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, останній позовні вимоги визнав.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач", як орендодавцем, та Міжнародною комерційною компанією Winslow Consulting LTD, як орендарем, було укладено договір оренди рухомого складу №15/08 (далі за текстом - Договір, належним чином завірена копія договору в справі), відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (в тимчасове володіння і користування) за плату залізничний рухомий склад, а саме хопер-цементовози (далі - рухомий склад або РС) в кількості 40 одиниць. Кількість, номера, технічний стан, а також станції та дати приймання - передачі переданого в оренду рухомого складу, вказуються в актах приймання - передачі вагонів в оренду, які є невід'ємною частиною договору. Переданий в оренду РС використовується для транспортування вантажів, які дозволені до перевезення в даному РС, і не може використовуватися для інших цілей.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем умов Договору рухомого складу № 15/08 від 15.08.2012 року, щодо внесення орендної плати, з останнього підлягає стягненню заборгованість в сумі 83 717,92 доларів США, що визначається за офіційним курсом цією валюти на час звернення до суду за даними Національного Банку України в розмірі 1 080 798,35 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як встановлено судом, 15.08.2012р. між позивачем та відповідачем, було укладено договір оренди рухомого складу №15/08, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду (в тимчасове володіння і користування) за плату залізничний рухомий склад, а саме хопер-цементовози в кількості 40 одиниць. Кількість, номера, технічний стан, а також станції та дати приймання - передачі переданого в оренду рухомого складу, вказуються в актах приймання - передачі вагонів в оренду, які є невід'ємною частиною договору. Переданий в оренду РС використовується для транспортування вантажів, які дозволені до перевезення в даному РС, і не може використовуватися для інших цілей.

Згідно з приписами п. 4.1. Договору вартість оренди рухомого складу включає в себе плату за користування орендованим рухомим складом з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), і становить:

- для моделей 19-758 - 12 (дванадцять) доларів США, в тому числі ПДВ 20%, на добу за кожний вагон;

- для моделей 11-715 - 12 (дванадцять) доларів США, в тому числі ПДВ, на добу за кожний вагон.

В подальшому, 01.07.2014 році між сторонами укладено додаткову угоди № 15, відповідно до якої внесено зміни до п.п. 1.4., 4.4., 5.1., 8.2., 8.3. Договору.

Згідно виставленого рахунку № 18 від 30.07.2014р. та підписаного сторонами акту виконаних робіт (послуг) № 6 за червень 2014 від 30.06.2014р., орендодавець надав послуги по оренді залізничного рухомого складу за договором орендарю на загальну суму 83 717,92 доларів США (з урахуванням переплати боргу).

Станом на 23.03.2015р. відповідач не виконав своїх зобов'язань по оплаті орендних платежів, зворотнього суду не доведено.

Позивач звертався до відповідача із претензією № 415/1/14 від 13.08.2014 року про погашення існуючої заборгованості, однак відповіді від останнього позивачем не отримано, вимоги не виконані.

Відповідно до арбітражного застереження, встановленого сторонами в п. 8.2 Договору, даний спір є підвідомчім Господарському суду міста Києва, при недосягненні згоди, спори, які виникли з цього Договору, вирішуються сторонами в Господарському суді м. Києва або Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

Згідно з п. 8.3. Договору, у всьому, що не передбачено цим Договором, сторони керуються діючим законодавством України і спеціальними нормативними актами, які регулюють правовідношення, які є предметом цього Договору.

Договір оренди рухомого складу №15/08 від 15.08.2012 є договором оренди транспортного засобу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст. 798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.4. Договору, орендар здійснює щоквартально оплату за оренду вагонів, на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Проте, як встановлено судом орендні платежі за червень 2014 на загальну суму 83 717,92 доларів США. (з урахуванням переплати за Договором) не оплачені відповідачем у строк, обумовлений договором.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача, на підставі Договору, за користування хопер-цементовозами заявленої суми заборгованості у розмірі 83 717,92 доларів США.

Разом з тим, за змістом ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, вставлених законом.

Відповідно до пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подання позову.

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій проводилися чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення суми боргу в національній валюті України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається національній валюті України за офіційним курсом, визначеним НБУ на день подання позову.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальності "Техінвестпостач", дотримано вимоги чинного законодавства та правильно встановлено фактичний розмір заборгованості у розмірі 1 080 798,35 грн. з урахуванням офіційного курсу валют, встановленим НБУ на дату подання позовної заяви (14.10.2014р.).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD (Беліз, Беліз-Сіті, Нью-Роуд № 35; поштова адреса: 197022, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, проспект Медиків, буд. 5, літ. "В", приміщення 7-Н, каб. 225), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач" (ідентифікаційний код 25386911, адреса: 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 15) заборгованість за Договором оренди рухомого складу №15/08 від 15.08.2012 у розмірі 83 717,92 доларів США, що еквівалентно на дату звернення до суду з позовною заявою за офіційним курсом НБУ 1 080 798,35 грн. (один мільйон вісімдесят тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 35 копійок) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 21 615,97 грн. (двадцять одна тисяча шістсот п'ятнадцять гривень 97 копійок). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/22270/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.04.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало