Рішення № 43962367, 28.04.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2015 р. Справа № 909/271/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фінансового управління виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради,

вул. Дністровська, 28, м.Івано-Франківськ,76015,

вул. Миколайчука, 12кв.68, м. Івано-Франківськ, 76000,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто",

вул. Петлюри, 16, м.Івано-Франківськ,76000,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004,

про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору №51 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 12.08.14 в сумі 695 227,20грн. із них: 598 720,32грн., 43 524,31грн. пені, 45 671,94грн. інфляційних втрат, 7 310,63грн. -3% річних,

за участю представників сторін:

від позивача: Чекайло В.М. - представник, (довіреність №6-01/89 від 23.02.15);

від відповідача: Старцун Н.І. - представник, (довіреність №б/н від 07.04.15р.);

від третьої особи - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: Челах А.В. - головний спеціаліст (довіреність №2197/01-20/66-в від 06.01.15);

встановив: Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №51 від 12.08.14 в сумі 795 537,01грн., з яких: 698 720,32грн. - основного боргу; 43 524,31грн. - пені; 45 671,94грн. - інфляційних втрат та 7 620,44грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 12.03.15 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Крім того, надав суду:

- заяву (вх.№4683/15 від 24.03.15) про долучення до матеріалів справи документів, а саме: виписку з ЄДРОФОП від 12.03.15 та довідку-розрахунок розміру пайового внеску;

- заяву (вх.№3326/15 від 24.03.15) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 715 537,01грн., з яких: 618 720,32грн. - основного боргу; 43 524,31грн. - пені; 45 671,94грн. - інфляційних втрат та 7 620,44грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України, ціну позову вказує позивач.

Суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, про що зазначено в ухвалі суду від 24.03.15. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір (715 537,01грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №51 від 12.08.14 щодо сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста. При цьому представник позивача посилався на приписи ст.525,526,530 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вказує на часткову сплату відповідачем пайового внеску в розмірі 170 000,00грн.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов №03/04-15 від 07.04.15 (вх.№5611/15 від 07.04.15 - клопотання про долучення до матеріалів справи), а саме: вважає, що спірний договір суперечить приписам ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та є нікчемним.

Представник позивача надав суду: заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 16.04.15(вх.№4312/15 від 16.04.15) в якій просить суд прийняти заяву та стягнути з відповідача 695 537,01грн., з яких: 598 720,32грн. - основного боргу; 43 524,31грн. - пені; 45 671,94грн.- інфляційних втрат та 7 620,44грн. - 3% річних. Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, представником позивача надано суду письмові пояснення на відзив на позовну заяву б/н б/д (вх.№6100/15 від 16.04.15) в яких зазначає, що представник відповідача не надав жодного обґрунтованого пояснення щодо нікчемності договору та просить суд позов задоволити.

В судовому засіданні 16.04.15 оголошувалась перерва до 21.04.15.

Представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 28.04.15 (вх.№4757/15 від 28.04.15) в якій просить суд прийняти дану заяву до розгляду та стягнути з відповідача 695 227,20грн. заборгованості із них: 598 720,32грн., 43 524,31грн. пені, 45 671,94грн. інфляційних втрат, 7 310,63грн. -3% річних. Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір (695 227,20грн.грн.).

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, підтримує позицію представника позивача. Однак, не надав суду письмових пояснень щодо предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.07.14 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто" звернулось до першого заступника міського голови з заявою про укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Дана заява зареєстрована Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Дозвільний центр м. Івано-Франківська) 29.07.15 за вх.№82976.

Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №382 від 12.08.14 "Про погодження договорів про укладення договорів про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста" погоджено договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Товариству з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто" щодо здійснення будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями торгового призначення на вул. Тичини - Довга.

Як наслідок, 12.08.14 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто" укладено договір №51 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Даний договір зареєстрований 12.08.14, що підтверджується витягом з журналу реєстрації договорів та довідок звільнення по фонду соціально - економічного розвитку та інженерно транспортної інфраструктури міста (копією), який знаходиться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.

Відповідно до п.1.1 договору замовник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто", що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями торгового призначення на вул. Тичини - Довга, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська

Замовник зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором (п.2.1 договору).

Згідно п.3.3 договору замовник сплачує пайову участь у сумі 868 720,32грн. в 7-денний термін з моменту його реєстрації.

Відповідно до п.4.1 договору, датою набрання ним чинності є дата його реєстрації.

Відповідач 15.08.14 звернувся до позивача з заявою (вих.№09/09 від 15.08.14) про розтермінування сплати пайового внеску до кінця 2014 року.

Між сторонами 19.09.14 укладено додаткову угоду до договору №51 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідно до п.1 вказаної вище додаткової угоди, виконком дав згоду на розтермінування платежу, який підлягає сплаті замовником на підставі договору №51 від 12.08.14, згідно із графіком, який є невід'ємною частиною додаткової угоди.

Замовник зобов'язався сплачувати кошти в терміни, встановлені графіком. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати 01.01.15. В разі прострочення сплати пайового внеску більше одного місяця дана додаткова угода вважається розірваною та виконавчий комітет/фінансове управління набуває право звернення до суду про стягнення пайового внеску в повному обсязі відповідно до договору №51 від 12.08.14 (п.2 додаткової угоди).

Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що замовник здійснює внесення платежів з урахуванням встановленого індексу інфляції на момент сплати платежу.

Інші умови договору залишились незмінними.

Відповідно графіку розтермінування пайового внеску відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити:

- у вересні 2014 року - 100 000,00грн.;

- у жовтні 2014 року - 249 580,00грн.;

- у листопаді 2014 року - 249 580,00грн.;

- у грудні 2014 року - 249 560,32грн.

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що відповідачем в порушення умов договору, додаткової угоди та графіку розтермінування станом на кінець жовтня 2014 року не сплачено платіж за вересень 2014 року - 100 000,00грн. Як наслідок, додаткова угода була розірвана.

Позивач 02.02.15 направив відповідачу претензію №2-15/54 з вимогою погасити борг. Даний факт підтверджується копією фіскального чеку №3623 від 03.02.15, який міститься в матеріалах справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав. Однак, частково сплатив пайовий внесок в розмірі 170 000,00грн.

Представник позивача в засіданні суду просить суд за невиконання умов договору стягнути з відповідача 598 720,32грн. основного боргу.

Пунктом 5.1 договору сторонами погоджено, що при простроченні платежу, визначеного п.3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

За прострочення платежу позивач нарахував відповідачу 43 524,31грн. пені, 45 671,94грн. інфляційних втрат та 7 310,63грн. - 3% річних.

Станом на сьогоднішній день борг відповідача перед позивачем становить 695 227,20грн. із них: 598 720,32грн., 43 524,31грн. пені, 45 671,94грн. інфляційних втрат, 7 310,63грн. -3% річних.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір №51 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 12.08.14, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного вище Кодексу, встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

З правового аналізу вказаних норм вбачається, що передбачений законом обов'язок замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не може нівелюватися лише обставиною укладення договору про пайову участь після введення об'єкта будівництва в експлуатацію. Водночас укладення сторонами договору про пайову участь після введення об'єкта будівництва в експлуатацію, не є тією безумовною обставиною, з якою закон пов'язує недійсність такого договору та, як наслідок, звільнення замовника будівництва від передбаченого законом обов'язку з участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до наведеного, з огляду на приписи законодавства та умови укладеного сторонами договору, судом встановлено, що обов`язок відповідача сплатити пайовий внесок передбачений Законом України "Про планування і забудову територій". При цьому, строки сплати та розмір визначаються договором з дотриманням вимог зазначеного закону.

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що замовник (відповідач) сплачує пайову участь у сумі 868 720,32грн. у 7-денний термін з моменту реєстрації договору (тобто з 20.08.14).

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (пайового внеску).

Більше того, судом взято до уваги те, що відповідачем здійснено часткову проплату пайового внеску в розмірі 170 000,00грн., що свідчить про визнання боржником обов'язків, які випливають із спірного договору. Даний факт підтверджено в засіданні суду, як позивачем так відповідачем. Борг відповідача перед позивачем становить 698 720,32грн. Даний факт також підтверджується матеріалами справи.

При дослідженні матеріалів справи, оцінивши подані докази, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання що стосуються сплати пайового внеску. Позивачем доведено обставини, на які він посилався.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Причому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та три проценти річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС «Законодавство», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 43 524,31грн., 3% річних, що становлять 7 310,63грн. та 45 671,94грн. інфляційних втрат. Позивач вірно провів розрахунок.

З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати спірної суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі не подав, обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не спростував.

Твердження відповідача, що спірний правочин є нікчемним суд до уваги не бере. З договору вбачається, що він укладений на виконання рішення сесії Івано-Франківської міської ради №382 від 12.08.14. Крім того, замовники будівництва, які здійснюють на території Івано-Франківської міські ради діяльність зі створення об'єктів будівництва зобов'язані брати участь формування цільового фонду соціально-економічного розвитку міста. Судом встановлено, що спірний правочин укладався відповідно до Положення про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку міста, яким передбачено виключно порядок сплати пайових внесків.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Наведені відповідачем заперечення не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються викладеним вище.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та вважає за правильне стягнути з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 598 720,32грн., 43 524,31грн. пені, 3% річних в розмірі 7 310,63грн. та 45 671,94грн. інфляційних втрат (всього разом 695 227,20грн.).

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.11,202,203,509,525,526,549,610,611,625,626,627,629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,218,230 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,43,49,55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №51 від 12.08.14 в сумі 695 227,20грн., із них: 598 720,32грн. основного боргу, 43 524,31грн. пені, 3% річних в розмірі 7 310,63грн. та 45 671,94грн. інфляційних втрат - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто", вул. Петлюри, 16, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 33644716) на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська, 28, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 02314062, одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківська, 24170000 код: 37952250 розрахунковий рахунок: 31511921700002 МФО: 836014 УДКСУ в м. Івано-Франківську, призначення платежу: на інфраструктуру міста) 598 720,32грн. (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч сімсот двадцять грн. 32коп.) основного боргу, 43 524,31грн. (сорок три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 31коп.) пені, 7 310,63грн. (сім тисяч триста десять грн. 63коп.) - 3% річних, 45 671,94грн. (сорок п'ять тисяч шістсот сімдесят одну грн. 94коп.) інфляційних втрат.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаття-Авто", вул. Петлюри, 16, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 33644716) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 13 904,54грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот чотири грн. 54коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.05.15

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 05.05.15