Рішення № 43962277, 29.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/77/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2015 Справа № 908/2333/15-г

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (адреса - 49008 м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, б. 28)

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (адреса - 69063 м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, б. 4)

про стягнення заборгованості

З участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Запорожець Д.Б., довіреність №4 від 19.01.2015р.

від відповідача: Бойко Р.І., довіреність №306 від 02.02.2015р.

Суть спору:

07 квітня 2015 року до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (далі за текстом ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК») з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (далі за текстом КЕВ м. Запоріжжя) про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.04.2015р. порушено провадження у справі №908/2333/15-г, судове засідання призначено на 29.04.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 29.04.2015р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представників Сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі укладеного між Сторонами Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача №29-Мл від 10.06.2013р. Відповідачеві в період з 01.12.2014р. по 31.01.2015р. поставлено електричну енергію на загальну суму 4869,90 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати не виконав. У зв'язку з чим заборгованість становить 4869,90 грн.

27.04.2015р. від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути заборгованість за період з 01.12.2014р. по 28.02.2015р. у сумі 6619,30 грн.

Заяви не суперечать ст. 22 ГПК України, прийняті судом, розглядаються уточнені позовні вимоги.

З урахуванням зазначених обставин, остаточно розглядаються позовні вимоги про стягнення з КЕВ м. Запоріжжя на користь ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 6619,30 грн. та судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

За клопотанням представників Сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників Сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Запорізької області встановив наступне.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.11.2013 р. по справі №908/3062/13 між ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» та КЕВ м. Запоріжжя укладено Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача №29-Мл від 10.06.2013 року (далі за текстом Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору ПрАТ «ЦЕК» - Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач (Відповідач) дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього договору.

Згідно п. 4.1.1 Договору Відповідач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії визначений в додатку №4 до договору.

Відповідно до пункту 14 Порядку розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за підсумками розрахункового періоду Власник мереж за даними Звіту (додаток 5 до цього договору) Споживача, здійснює обчислення платежів і виписує Споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Рахунок надається представнику Споживача на руки, нарочним (через канцелярію Споживача), рекомендованим листом або платіжною вимогою-дорученням через Банк.

Кошти за перетікання реактивної електричної енергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Власника мереж протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів».

Відповідно до умов Договору в період з 01.12.2014 р. по 28.02.2015 р. Позивач надав Відповідачу зазначені послуги з технічного забезпечення електропостачання споживача, про що сторонами були складені та підписані Звіти про споживання електроенергії: за грудень 2014 року січень, лютий 2015 року.

На підставі вказаних звітів ПрАТ «ЦЕК» направило на адресу Відповідача для оплати рахунки за перетоки реактивної електроенергії (копії рахунків додаються) на загальну суму 6619,30 грн., а саме:

- за грудень 2014 р. рахунок №5351 від 31.12.2014 року на суму 2982,48 грн.;

- за січень 2015 р. рахунок №471 від 31.01.2015 року на суму 1887,42 грн.;

- за лютий 2015р. рахунок №919 від 28.02.2015р. на суму 1749,40 грн.

Рахунки були направлені Відповідачу цінними листами з рекомендованим повідомленням з описом вкладення.

Проте, Відповідач взагалі не оплатив надані згідно договору послуги за вказаний період.

Таким чином, заборгованість КЕВ м. Запоріжжя перед ПрАТ «ЦЕК» за період з 01.12.2014 року по 28.025.2015 року становить 6619,30 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Враховуючи викладене, вимога Позивача про стягнення з КЕВ м. Запоріжжя на користь ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 6619,30 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063 м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, б. 4, код ЄДРПОУ 07809992) на користь Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (49008 м. Дніпропетровськ, вул. Дмитра Кедріна, б. 28, код ЄДРПОУ 31793056) 6 619 (шість тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 30 коп. заборгованості, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 30.04.2015р.