Постанова № 43961773, 30.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2015 року письмове провадження № 826/3490/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві

про скасування постанови

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві Кравчук А.С. від 28.04.2014, про повернення виконавчого листа № 826/11455/13-а стягувачу;

- зобов'язати начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження за вказаним виконавчим листом та виконати дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо належного виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач протиправно прийняв оскаржувану постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без наявності підстав для її прийняття, визначених законодавством. Посилався на те, що предметом позову у справі №826/11455/13-а було стягнення податкового боргу, а не про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках. Резолютивна частина судового рішення містить формулювання саме "стягнути податковий борг", а не "стягнути кошти з рахунків у банках". За такими рішеннями суду про стягнення податкового боргу (а не про стягнення коштів з рахунків) податкова інспекція не наділена повноваженнями щодо оформлення інкасових доручень для примусового стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в порядку статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, на його думку, рішення суду у справі №826/11455/13-а, що набрало законної сили, та виконавчий лист, виданий за таким рішенням в порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають до виконання державною виконавчою службою відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження", і повернення даного виконавчого листа стягувачеві суперечить наведеним вище вимогам нормативно-правових актів.

Представник позивача у судове засідання 20.04.2015 року не з'явився, направив клопотання про розгляд справи без участі їх представника у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, письмових заперечень на адресу суду не направив.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року по справі №826/11455/13-а постановлено стягнути з Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» (код ЄДРПОУ 14312358, адреса: 02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 2) податковий борг в сумі 14416 (чотирнадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 34коп. на користь місцевого бюджету на рахунок №33210811700340, місцевий бюджет Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Рівненській області, код 37907940, МФО 833017.

Вказана постанова набрала законної сили, позивачу видано виконавчий лист, який він направив до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

Постановою від 28.04.2014р. ВП №42073025 державний виконавець виконавчий документ повернув стягувачу з тих підстав, що у відповідача немає підстав для здійснення виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та зазначив, що стягнення проводяться безпосередньо органами державної податкової служби, при цьому органи державної виконавчої служби до цього не залучаються.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою та органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються (за виключенням положень ст. 87 Податкового кодексу України при виконанні рішень щодо стягнення податкового боргу з фізичних осіб).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 3 Закону передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Разом з тим, органами доходів і зборів є контролюючі органи виконавчої влади, які згідно статті 41 Податкового кодексу України, в особі центрального та його територіальних органів забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 41.2 цієї норми встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевказане, Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абз.2 п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному п.п. 95.7 - 95.21 ст. 95 Податкового кодексу України.

Згідно виконавчого листа №826/11455/13-а, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва позивачу, стягувачем є контролюючий орган - Сарненська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Мін доходів у Рівненській області, предметом судового рішення, яке, на переконання останнього підлягає примусовому виконанню, є стягнення суми податкового боргу. Відтак, зазначене судове рішення підлягає виконанню в порядку, встановленому нормами Податкового кодексу України, а не згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

Пунктом 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

На думку суду, вищезазначені нормативні приписи свідчать про правомірність повернення контролюючому органу виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2013 року по справі №826/11455/13-а для проведення процедури погашення податкового боргу за правилами Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях ВАСУ по справах К/800/42815/14 ухвала від 17 грудня 2014 року, К/800/63212/14 ухвала від 16.04.2015р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова від 28 лютого 2014 року ВП №42073025 про повернення виконавчого документу стягувачу винесена відповідачем на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статями 69, 70, 71, 128, 181, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Сарненської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя Р.О. Арсірій