Постанова № 43961734, 30.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2015 року № 826/3572/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт плюс дистрибуція"

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м.Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт плюс дистрибуція» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 19.11.2014р. №0004802205.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/3572/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 16 березня 2015 року.

У судовому засіданні 16 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

16 березня 2015 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 16 березня 2015 року.

24 березня 2015 року представник відповідача через канцелярію суду подані письмові заперечення проти позовних вимог, відповідно до яких податкова інспекція заперечує проти позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу від 28.10.2014р. №1946 згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78, п. 79.1 статті 79 ПК України ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено перевірку ТОВ «Профіт плюс дистрибуція» за результатами якої 31.10.2014р. складено акт №2993/26-53-22-05-21/36405330 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток під час взаємовідносин з ТОВ «Стиль Медіа» (код ЄДРПОУ 36858290) за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., їх реальності та повноти відображення в обліку (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 44.1 статті 44, п. 198.1, 198.6 статті 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 140000грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 19.11.2014р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0004802205, яким за порушення п.п. 44.1 статті 44, п. 198.1, 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 175 000грн., в тому числі основний платіж – 140000грн. та штрафні санкції – 35000грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення – рішення від 19.11.2014р. №0004802205 залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.02.2014р. між позивачем та ТОВ «Стиль Медіа» укладено Договір №160 про надання послуг мерчендайзінгу, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Стиль Медіа») приймає на себе зобов’язання про надання Замовнику (Позивач) мерчендайзінгових послуг, які забезпечують функціонування діяльності замовника в сфері стимулювання збуту продукції, продаж якої здійснює замовник, організації та управління руху продукції до споживача, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити належним чином надані послуги.

Послуги включають

- оригінальне розташування продукції на полицях та стендах торгових об'єктів , з метою збільшення об'ємів продажу такої продукції;

- розміщення інформації про продукцію в торгових об'єктах;

- контроль за наявністю в торгових об'єктах інформаційних матеріалів відносно продукції;

- контроль за наявністю в торгових об'єктах асортименту продукції згідно Додатку №1 до цінного договору.

Вартість послуг визначається сторонами в Додаткових угодах до даного договору, які є невід'ємною частиною цього договору і складає 480000 грн.

Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року.

Крім того, між вказаними вище сторонами укладено Договір про надання рекламних послуг № 162 від 01.04.2014 року відповідно до якого з метою розповсюдження інформації про товари, продаж яких здійснює замовник (ТОВ ПРОФІТ ПЛЮС ДИСТРИБУЦІЯ»), формування у споживачів інтересу та споживчого попиту на зі товари, формування та підтримання обізнаності споживачів про ці товари, збільшення обсягів продажу товарів замовником, замовник дає завдання, а виконавець (ТОВ «СТИЛЬ МЕДІА») зобов'язується надати послуги щодо реклами товарів замовника шляхом розповсюдження серед споживачів рекламних матеріалів з інформацією про товари замовника, а замовник зобов'язується оплатити надані Послуги. Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором та макети рекламного матеріалу, сторони погоджують в окремих додаткових угодах до цього договору , які є невід'ємними частинами цього договору.

Виконавець зобов'язаний:

- здійснити виготовлення рекламних матеріалів у кількості та якості згідно з відповідними Додатковими угодами до цього договору;

- особисто чи із залученням третіх осіб здійснити розповсюдження рекламних матеріалів серед необмеженого кола споживачів на умовах, визначених в окремих угодах до цього договору;

- зберігати конфіденційною всю інформацію, отриману від /для замовника в зв'язку з виконанням цього Договору;

- при неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно повідомити про це замовника шляхом факсимільного зв'язку.

Замовник зобов'язаний :

- приймати від виконавця результат надання послуг шляхом підписання акта прийому – передачі наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх розмірах і строк , передбачені цим договором;

- забезпечувати виконавця інформацією, необхідною для надання послуг.

Ціна послуг Виконавця визначається сторонами у відповідних Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору і складає 360000 грн. у тому числі ПДВ - 60000 грн.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання - сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2014 року.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Стиль Медіа» виписані наступні податкові накладні: №441 від 31.07.2014р. та №442 від 31.07.2014р. всього на суму 840 000грн. та ПДВ 140 000грн., а також виписані Акти здачі-прийняття робіт (послуг) №441 від 31.07.2014р. та №442 від 31.07.2014р.

На підставі вказаних податкових накладених позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Однак, як вбачається з матеріалів справи податковий орган про порушення позивачем норм п.п. 44.1 статті 44, п. 198.1, 198.6 статті 198 ПК України дійшов з того, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено Довідку №18.09.2014р. №4709/7/26-57-22-01-20, відповідно до якої зустрічна звірка не проведена у зв’язку з тим, що стан платника – 9 направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. За результатами проведених заходів складено довідку форми №2 від 17.09.2014р. №3091 щодо неможливості встановлення фактичного місцезнаходження даного СГД та зміни стану вказаному платнику на « 9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

Наявна у контролюючому органі інформація про можливі порушення податкового законодавства, в тому числі за даними інформаційних баз.

Аналізом звітності з ПДВ за липень 2014, яка не вважається податковою декларацією та наявної податкової інформації, встановлено маніпулювання податковою звітністю внаслідок дроблення податкових накладних у великій кількості з сумою ПДВ менше 10,0 тис.грн., з метою ухилення від реєстрації в ЄРПН та вбачається товарний обрив за перевіряємий період (пересортиця).

Встановлено, що товар, який був реалізований у липні 2014 року на адресу покупців, не придбавався ТОВ «Стиль Медіа» у липні 2014 року.

Враховуючи вищезазначене, шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ, додатку №5 до декларації з ПДВ, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, уточнюючих розрахунків сум ПДВ до податкових декларацій з ПДВ, наслідками звірки за перевіряємий період встановлено штучне формування податкового кредиту з ПДВ для суб'єктів господарювання - покупців по товарах (роботах, послугах), походження, рух, а також кількість та якість яких відслідкувати неможливо.

Аналізом звітності з ПДВ за липень 2014 року, встановлено факти що свідчать про залучення суб'єкта господарювання до схеми формування штучного податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, не підтверджується інформація щодо проведення фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ «Стиль Медіа» з контрагентами.

Отже, звіркою встановлено, що ТОВ «Стиль Медіа» здійснювало безтоварні операції з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям, зазначеним вище, які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємствам, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від спати податків та обов'язкових платежів».

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит – це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

В обґрунтування реальності вищезазначених операцій, позивач зазначає, що перелік наданих послуг підтверджується податковим та видатковими накладними, платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання, а також актами виконаних робіт. Поставку товару на адресу Позивача підтверджують податкові та видаткові накладні виписані контрагентом, платіжні доручення з відмітками банку про їх виконання.

Разом з тим, на думку суду, позивачем не надано ані до перевірки ані до суду документів на підтвердження реальності господарських операцій та факту придбання послуг та товарів з метою та в цілях господарської діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно актів про надані послуги, ТОВ «Стиль Медіа» надавали послуги з розповсюдження реклами стосовно продукції Замовника та послуги по договору про надання послуг мерчендайзінгу.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених послуг, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінченого результату наданих послуг. Також, вищезазначений перелік послуг є досить широким та не вичерпним, а тому встановлення яких саме послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

Позивачем не надано будь-яку інформацію про форму та зміст послуг, які придбано позивачем у ТОВ «Стиль Медіа».

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином дані послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні та акти надання послуг містять лише загальну назву послуг, без деталізації змісту та обсягу таких послуг; не містять інформації про посаду, прізвище та ініціали особи, яка їх підписала, або іншої інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення пунктів п.п. 44.1 статті 44, п. 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт плюс дистрибуція» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня – на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 350,00 грн., а тому враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1477,00 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт плюс дистрибуція» відмовити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт плюс дистрибуція» (код ЄДРПОУ 36405330) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1477 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят сім гривень).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник