Постанова № 43961648, 23.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2015 року 11:16 № 826/4930/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Галика О.В.,

представника відповідача: Дроботенка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконним дій, скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:

визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві при прийнятті податкової вимоги №7756-25 від 21.10.2014р. на суму 15 961984,09грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №1480/26-58-25-01-23 від21.10.2014р.; визнати нечинними та скасувати податкову вимогу №7756-25 від 21.10.2014р. на суму 15961984,09грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №1480/26-58-25-01-23 від 21.10.2014р.

Адміністративний позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно направлено податкову вимогу про сплату податкового боргу та прийнято рішення про опис майна товариства в податкову заставу без наявності законних підстав, оскільки сума грошового зобов'язання є неузгодженою та не може вважатися податковим боргом, що свідчить про протиправність дій та рішень податкового органу, які підлягають скасуванню.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував та просив суд відмовити задоволенні позовних вимог. Як на підставу заперечень проти позову посилався на прийняття оскаржуваних рішень у межах компетенції, що жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси позивача.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві направлено на адресу позивача податкову вимогу від 21.10.2014р. про наявність у ТОВ «Вастон» податкового боргу станом на 20.10.10р. в розмірі 15 961 984,09грн.

Відповідно до розрахунків заборгованості по ТОВ «Вастон», наявних в матеріалах справи від 05.04.15р., у ТОВ «Вастон» станом на 20.10.14 наявна заборгованість за платежем податок на прибуток відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.01.2010р. №0002342307/3 в розмірі 10002140,00грн. та податкового повідомлення-рішення від 20.01.2010р. №0002352307/3 на суму 5971302,0грн.

Як встановлено судом, відповідно до ст.89 Податкового кодексу, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві вирішила здійснити опис майна, що перебуває у власності платника ТОВ «Вастон», у зв'язку з чим винесено рішення про опис майна в податкову заставу від 21.10.2014р. №1480/26-58-25-01-23.

Позивач не погоджується з винесеною вимогою та рішенням про опис майна в податкову заставу, посилаючись на те, що податкові зобов'язання на підставі, яких винесено оскаржувану вимогу є неузгодженими, оскільки оскаржуються в судовому порядку в межах справи №802/814/14-а.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.4.1.153. ст.14 Податкового кодексу, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу).

За змістом пп. 2.1., 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Міндоходів України від від 10.10.2013, № 576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

За змістом ст.59 Податкового кодексу визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Ч.56.1. ст.56 Податкового кодексу, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За змістом п.56.18 ст.56 Податкового кодексу, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що ТОВ"Вастон"є правонаступником ТОВ "Нафто-Комерц".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року по справі №2а-592/10/2670, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Комерц" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року №00023423/07/0 та №00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року №0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року №0002342307/2 та №0002352307/2, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року, у задоволенні позову ТОВ "Нафто-Комерц" - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014р., постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року залишено без змін.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що контролюючим органом сформовано податковий борг на підставі узгодженого податкового зобов'язання, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 01 липня 2009 року №00023423/07/0 та №00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року №0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року №0002342307/2 та №0002352307/2.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Враховуючи зазначене, податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями від 01 липня 2009 року №00023423/07/0 та №00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року №0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року №0002342307/2 та №0002352307/2 є узгодженим.

Щодо посилань позивача, відносно неузгодженості грошових зобов'язань в розмірі 15961984,09грн., у зв'язку з оскарженням, в судовому порядку, податкових повідомлень-рішень від 20.01.2010р. №0002342307/3 та від 20.01.2010р. №0002352307/3, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 4.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001, № 253 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень: а) до графи 1 порядковий номер за певний рік; б) до графи 2 дата складання.

Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення. Наприклад, податкове повідомлення N 0000012301/0 - N первинного рішення. Податкове повідомлення N 0000012301/1 - N рішення на першу скаргу платника. Податкове повідомлення N 0000012301/2 - N рішення на другу скаргу платника. Податкове повідомлення N 0000012301/3 - N рішення на третю скаргу платника.

Якщо за результатами розгляду скарги платника податків нарахована сума податкового зобов'язання збільшується, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення, то в номері такого податкового повідомлення через дріб також проставляється номер скарги, за результатом розгляду якої відбулося таке збільшення. Наприклад, якщо за результатами розгляду другої скарги платника податків згідно з попереднім прикладом сума нарахованого податкового зобов'язання збільшується, то додатково такому платнику податків направляється податкове повідомлення з іншим порядковим номером, при цьому через дріб також проставляється цифра 2.

Пунктом 5.3. Порядку № 253 у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 N 29 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.96 за N 723/1748 (в редакції наказу від 02.03.2001 N 82) із змінами та доповненнями, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги (інформації про подання повторної скарги) уносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.

Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Виходячи з викладеного вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 20.01.2010р. №0002342307/3 та від 20.01.2010р. №0002352307/3 прийняті за результатами розгляду скарги позивача, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні, при цьому сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги залишалилася без змін, а раніше надіслані податкові повідомлення не відкликано контролюючим органом.

Окрім того, суд звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення від 20.01.2010р. №0002342307/3 та від 20.01.2010р. №0002352307/3 мають номер первинного податкового повідомлення від 01 липня 2009 року №00023423/07/0 та №00023523/07/0, від 08 вересня 2009 року №0002342307/1 та №0002352307/1, від 09 листопада 2009 року №0002342307/2 та №0002352307/2, при цьому через дріб проставляється номер скарги, разом з тим, сума визначених податкових у зазначених податкових повідомленнях рішеннях є ідентичною.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що сума визначена податковою вимогою являється податковим боргом, оскільки, рішення суду, за результатами оскарження податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкове зобов'язання, набрало законної сили, а отже грошове зобов'язання вважається узгодженим.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві при прийнятті податкової вимоги №7756-25 від 21.10.2014р. на суму 15 961984,09грн. діяла відповідно до норм чинного законодавства у відповідності до наданих йому повноважень.

Відповідно до пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 572 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.

Таким чином, у зв'язку з несплатою, у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, у відповідача були наявні підстави для винесення рішення про опис майна в податкову заставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до положень стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014, № 80-VIII, встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень,

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» - повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Вастон» (код ЄДРПОУ 25392930) решту судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чорити тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 28.04.2015р.

Суддя Є.В. Аблов