Постанова № 43961558, 30.04.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року справа № 823/722/15

м. Черкаси

13 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламара П.Г.,

при секретарі - Овсієнку О.І.,

за участю представника позивача Грязона Р.М. - за довіреністю, представника відповідача Барабаш О.П. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ» (далі - позивач) 31.03.2015 звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003882301 від 01.12.2014.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується, з огляду на те, що висновки викладені в акті перевірки є незаконні, не підтверджуються даними первинних документів та зроблені на підставі припущень, факт господарських відносин та виконання договірних зобов'язань в повному обсязі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, а тому воно підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ» зареєстроване як юридична особа Черкаським міським управлінням юстиції 30.10.2012, ідентифікаційний код 38469401, перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах з 31.10.2012 та є платником податку на додану вартість з 01.08.2013 (свідоцтво № 200134571).

Працівниками відповідача на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області від 14.11.2014 № 1858 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Еколайн - СТ» (код 37882209) та приватним підприємством «Пром-Тех-Снаб» (код 38007002) за липень, серпень 2014 року, про що складено акт від 19.11.2014 № 466/23-01-22-04/38469401.

Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ»: п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на 420190 грн. в т.ч. за липень 2014 року на суму 131163 грн. та за серпень 2014 року на 289027 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 01.12.2014 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003882301, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 630286 грн., із яких 420190 грн. основний платіж, а 210096 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із прийнятим державною податковою інспекцією у м. Черкасах податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його у адміністративному порядку.

19.01.2015 ГУ ДФС у Черкаській області рішенням №1001/23-00-10-0210 залишило податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу ТОВ «Компанія Грано СВ» без задоволення.

Позивач подав скаргу до Державної фіскальної служби України, яку рішенням від 16.03.2015 № 5399/6/99-99-10-01-01-15 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 без змін.

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, порушив вимоги чинного законодавства України, позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду за захистом свої справ, свобод та інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Черкасах надісланий запит на адресу ТОВ «Компанія Грано СВ» про надання документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Еколайн - СТ» та ПП «Пром - Тех - Снаб» за липень 2014 року (лист від 18.09.2014 №30692/2/23-01-15-0214).

Позивач листом від 29.09.2014 №2909/01 до ДПІ у м. Черкасах підтвердив факт взаємовідносин із ТОВ «Еколайн - СТ» та повідомив про втрату документів, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами за липень 2014 року, а тому на підставі п. 44.5 ст. 44 ПКУ просив надати термін для їх відновлення.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.10.2014 слідчим суддею ухвалено надати дозвіл та тимчасовий доступ з можливістю вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у службових осіб ТОВ «Компанія Грано СВ».

Старшим слідчим ВКР СУ ФР Головного управління Міндоходів у Черкаській області лейтенантом податкової міліції Білим В.В. на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.10.2014 доручено провести тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні службових осіб ТОВ «Компанія Грано СВ».

ДПІ у м. Черкасах надісланий запит на адресу ТОВ «Компанія Грано СВ» про надання документального підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Еколайн - СТ» та ПП «Пром - Тех - Снаб» за серпень 2014 року (лист від 28.10.2014 № 35531/23-01-15-0214).

Позивач листом від 07.11.2014 №0711/01 підтвердив факт взаємовідносин із ТОВ «Еколайн - СТ» та ПП «Пром-Тех-Снаб» та повідомив про готовність надати відповідні документи, але на даний час на підприємстві немає технічної можливості їх надати, оскільки з 30.10.2014 старшим слідчим КВР СУ ФР ГУ Міндоходів у Черкаській області Білим В.В. проводиться виїмка документів, а після закінчення цих дій товариство зможе надати копії документів.

ДПІ у м. Черкасах направлено лист №37155/23-01-15-0214 до Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Черкаській області про надання первинних бухгалтерських документів ТОВ «Компанія Грано СВ» по взаємовідносинах з ТОВ «Еколайн - СТ» та ПП «Пром-Тех-Снаб» за серпень 2014.

Слідче управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Черкаській області надало відповідь на лист № 37155/23-01-15-0214, яким повідомило, що в рамках кримінального провадження №32014250000000086 внесеного до ЄРДР від 09.07.2014, співробітниками СУ ФР ГУ Міндоходів у Черкаській області не здійснювався та не здійснюватиметься тимчасовий доступ до речей та документів ТОВ «Компанія Грано СВ» по взаємовідносинах з ТОВ «Еколайн - СТ» та ПП «Пром-Тех-Снаб» за серпень 2014.

Суд не погоджується із висновком акту перевірки та твердженням представника відповідача щодо встановлення факту відсутності документів у ТОВ «Компанія Грано СВ» по взаємовідносинах з ТОВ «Еколайн - СТ» та ПП «Пром-Тех-Снаб» за липень 2014 року на підставі листа позивача від 29.09.2014, оскільки позивач повідомив про втрату документів фінансово-господарської та бухгалтерської звітності за липень 2014 року, а відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПКУ мав 90 днів для їх відновлення та надання, а призначення перевірки до сплину зазначеного строку порушило права позивача.

Також суд вважає безпідставним висновок відповідача про відсутність документів у ТОВ «Компанія Грано СВ» по взаємовідносинах з ТОВ «Еколайн - СТ» та ПП «Пром-Тех-Снаб» за серпень 2014 року на підставі інформації, яка надана слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Черкаській області з огляду на те, що позивач просив лише надати термін для підготовки документів, після закінчення виїмки документів слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Така позиція позивача приймається судом оскільки підтверджується записами у журналі проведення перевірок, у якому зазначено, що у період з 30.10.2014 по 02.12.2014 здійснювався доступ до фінансово-господарських документів товариства відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.10.2014, протоколом тимчасового доступу до речей і документів та додатком до нього - описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали судді.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 138.2 ст. 132 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. ст. 138 ПКУ передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139 ст. 139 ПКУ витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що 07.03.2014 між ТОВ «Компанія Грано СВ» (довіритель) та ПП «Пром-Тех-Снаб» (повірений) укладені договори доручення №0703/П, №0703/О та №0703/П-З, згідно з якими позивач доручав, а повірений брав на себе обов'язок по пошуку об'ємів зернових культур урожаю 2013-2014 років для подальшого використання ТОВ «Компанія Грано СВ»; контролю за своєчасністю доставки вагонів під завантаження; забезпечення безпеки вагонів при просуванні до місця призначення; контролю за зважуванням вагонів та їх таруванням; перевірки пломбування вагонів на станціях; перевірки та оформленню супровідних документів по Південній, Одеській та Південно-Західній залізниці.

Конкретні умови виконання договорів, обсяги та види послуг визначені у доповненнях до договорів, які укладені сторонами у липні-серпні 2014 року.

Також, судом встановлено, що 01.04.2014 між ТОВ «Компанія Грано СВ» (довіритель) та ТОВ «Еколайн - СТ» (повірений) укладені договори доручення №0104/П, №0104/О та №0104/П-З, згідно з якими позивач доручав, а повірений брав на себе обов'язок по пошуку об'ємів зернових культур урожаю 2013-2014 років для подальшого використання ТОВ «Компанія Грано СВ»; контролю за своєчасністю доставки вагонів під завантаження; забезпечення безпеки вагонів при просуванні до місця призначення; контролю за зважуванням вагонів та їх таруванням; перевірки пломбування вагонів на станціях; перевірки та оформленню супровідних документів по Південній, Одеській та Південно-Західній залізниці.

Конкретні умови виконання договорів, обсяги та види послуг визначені у доповненнях до договорів, які укладені сторонами у липні-серпні 2014 року.

Фактичне виконання укладених договорів підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та додатками до них, в яких зазначені назви та обсяги наданих послуг.

Крім того, суд встановив, що позивач провів з ТОВ «Еколайн - Ст» та ПП «Промтех-Тех-Снаб» повний розрахунок за надані послуги грошовими коштами, що підтверджується банківськими виписками.

Отже, позивач виконав вимоги ПК України, сплативши контрагентам податок на додану вартість у вартості виконаних робіт, яким, у свою чергу, виконано вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видано первинні податкові та бухгалтерські документи.

На підставі наданих суду документів, судом встановлено, що ТОВ «Еколайн-СТ» та ПП «Пром-Тех-Снаб» зареєстровані як юридичні особи та являються платниками податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 01.12.2014 №0003802301, а позивачем підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень-серпень 2014 року.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 9, 69-70, 86, 94, 97, 122, 158 - 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 01.12.2014 року № 0003882301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Грано СВ» (ідентифікаційний код 38469401) сплачений судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 05 травня 2015 року.