Постанова № 43961165, 24.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1033/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Прудкої І.О.,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Полтавській області , Відділу Держземагентства у Хорольському районі Полтавської області, третя особа - ОСОБА_4, про визнання незаконними рішень, визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконною та скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Полтавській області , Відділу Держземагентства у Хорольському районі Полтавської області , в якому просив:

- визнати незаконними рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області, викладені у формі листів від 08.10.2014, 27.11.2014, 20.02.2015 про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 26,0 га для ведення фермерського господарства на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області;

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою»; від 19.02.2015 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду»;

- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки гр. ОСОБА_4, загальною площею 26,0005 га на території Новачиської сільської ради для ведення фермерського господарства від 25.12.2014 (кадастровий номер № НОМЕР_1);

- зобов'язати Головне управління Держземагентства у Полтавській області у межах своєї компетенції розглянути і вирішити відповідно до чинного законодавства клопотання ОСОБА_1 від 29.08.2014, від 30.10.2014, від 15.02.2014 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 26,0 га для ведення фермерського господарства на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.04.2015 /а.с. 116-117/.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 26,0 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області не ґрунтуються на вимогах земельного законодавства, прийняті без урахування розпорядження Хорольської районної державної адміністрації від 07.05.2012 №145, яким позивачу надано в оренду вказану земельну ділянку, а також тієї обставини, що позивач з травня 2012 року постійно користувався зазначеною земельною ділянкою, сплачуючи орендну плату. За таких обставин вважає незаконними також накази Головного управління Держземагентства України в Полтавській області, згідно із якими надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку документації із землеустрою та затверджено документацію із землеустрою на цю земельну ділянку.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Держземагентства у Полтавській області проти задоволення позову заперечувала, вказуючи на те, що спірні рішення прийняті згідно із вимогами Земельного кодексу України, при цьому звертала увагу на те, що позивач не набув права оренди земельною ділянкою на підставі розпорядження Хорольської РДА від 07.05.2012 № 145 у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідач Відділ Держземагентства у Хорольському районі Полтавської області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, направив клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, а також просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_4 проведено державним кадастровим реєстратором Відділу на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовленого згідно наказу Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ /а.с. 36 - 39/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, залучено ОСОБА_4 /а.с. 31/.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 заперечував проти позову, вказуючи на те, що проект землеустрою на земельну ділянку розроблено у відповідності до вимог законодавства, затверджено наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 19.02.2015, на підставі якого між ним і Головним управлінням укладено договір оренди. Зазначав, що право оренди зареєстровано Реєстраційною службою Хорольського районного управління юстиції, тому вважає, що позовні вимоги спрямовані на порушення його законних прав.

Суд, заслухавши пояснення позивача, третьої особи, представників позивача і відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації від 07.05.2012 № 145 «Про землекористування на територіях Вишняківської, Новачиської та Ялосовецької сільських рад» позивачу надано в користування на умовах оренди на території Новачиської сільської ради Хорольського району земельну ділянку площею 26,0 га із земель запасу строком на 3 роки для створення і ведення фермерського господарства, а також зазначено, що виготовлену технічну документацію із землеустрою подати на затвердження районній державній адміністрації в установленому порядку /а.с. 22 (на звороті) - 23/.

За умовами попереднього договору оренди землі № 310 від 10.05.2012, укладеного між Хорольською РДА (орендодавець) та позивачем (орендар), орендодавець надасть, а орендар прийме у строкове платне користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 26,0 га, розташовану за межами населеного пункту на території Новачиської сільської ради, не пізніше ніж за 360 днів від дати укладення договору /а.с. 12/.

Із пояснень позивача встановлено, що основний договір оренди земельної ділянки не укладено, акт приймання-передачі земельної ділянки не складався, технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку не затверджено, право оренди на земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, а відтак в силу вимог статті 125 Земельного кодексу України позивач не набув права оренди земельної ділянки.

29.08.2014 позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 26 га в оренду на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області (зареєстровано в управлінні за вх. № 31-5609/0/17-14 від 29.08.2014) /а.с.109/. До клопотання позивачем додано викопіювання із плану сільськогосподарських угідь, копію паспорту та картки фізичної особи-платника податків, копії документів про освіту /а.с. 110 - 116/.

08.10.2014 Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області листом №31-16-0.4-7499/2-14 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання у зв'язку із відсутністю обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства згідно статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» /а.с. 117/.

30.10.2014 позивач повторно звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 26 га в оренду на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області (зареєстровано в управлінні за вх. № 31-8530/0/17-14 від 30.10.2014) /а.с. 92/. До клопотання позивачем додано викопіювання із плану сільськогосподарських угідь, копію паспорту та картки фізичної особи-платника податків, копії документів про освіту, обґрунтування розмірів земельної ділянки /а.с. 93 - 101/.

Листом № 31-16-0.4-9193/2-14 від 27.11.2014 Головне управління Держземагентства у Полтавській області відмовило ОСОБА_1 у задоволенні клопотання у зв'язку із тим, що на дану земельну ділянку було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі /а.с. 102/.

15.02.2015 позивач знову звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для створення та ведення фермерського господарства орієнтовною площею 26 га в оренду на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області (зареєстровано в управлінні за вх. № 31-1490/0/17-15 від 16.02.2015) /а.с.165/.

20.02.2015 Головне управління Держземагентства у Полтавській області листом № 31-16-0.4-1920/2-15 відмовило ОСОБА_1 у задоволенні клопотання із посиланням на те, що на виконання доручення Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 за № 37732/0/1-14 та рішень колегії Держземагентства від 14.10.2014, які введені в дію наказом Держземагентства України від 15.10.2014 № 328 право оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства визначено до продажу на земельних тогах у формі аукціону /а.с. 172/.

Судом також встановлено, що 01.10.2014 ОСОБА_4 звернувся до Головного управління Держземагентства у Полтавській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 30 га в оренду на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області /а.с.105/.

За результатами розгляду клопотання наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 30 га земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області /а.с. 104/.

25.12.2014 Відділом Держземагентства у Хорольському районі здійснено державну реєстрацію земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства площею 26,005 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області /а.с. 48 - 87/ та присвоєно земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку /а.с.40 -41/.

29.12.2014 гр. ОСОБА_4 подав до Головного управління Держземагентства у Полтавській області клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 26,0005 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області та передачу вказаної земельної ділянки в оренду терміном на 49 років /а.с. 194/.

Наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 19.02.2015 № 461-СГ затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства загальною площею 26,0005 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області та надано гр. ОСОБА_4 вказану земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, в довгострокову оренду терміном на 21 рік /а.с. 103/.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями Головного управління Держземагентства у Полтавській області про відмову йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оренду, викладених у листах від 08.10.2014, 27.11.2014, 20.02.2015, а також наказами Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ, від 19.02.2015 № 461-СГ, державною реєстрацією земельної ділянки гр. ОСОБА_4, звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку правомірності спірних рішень Головного управління Держземагентства у Полтавській області за результатами розгляду клопотань позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як встановлено судом, рішенням Головного управління Держземагентства у Полтавській області, викладеним у листі №31-16-0.4-7499/2-14 від 08.10.2014, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання від 29.08.2014 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 26 га у зв'язку із відсутністю обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства згідно статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» /а.с. 117/.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV, який є спеціальним Законом відносно Земельного кодексу України, передбачено, що у заяві про отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зважаючи на те, що позивачем під час подання клопотання не було дотримано вимог Закону України "Про фермерське господарство", а саме, не зазначено обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, Головне управління Держземагентства у Полтавській області залишило клопотання позивача без задоволення на підставі норм вказаного Закону. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання незаконним рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області, викладеного у листі №31-16-0.4-7499/2-14 від 08.10.2014, не підлягають задоволенню.

Водночас суд враховує, що відповідачем порушено місячний строк розгляду клопотання від 29.08.2014, оскільки лист за результатами його розгляду складено лише 08.10.2014, тому з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Полтавській області щодо відмови № 31-16-0.4.-7499/2-14 від 08.10.2014 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотанням ОСОБА_1 від 29 серпня 2014 року (вхідний номер 31-5609/0/17-14 від 29.08.2014) з порушенням встановленого статтею 123 Земельного кодексу України місячного строку розгляду клопотання.

Судом також встановлено, що рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області, викладене у листі № 31-16-0.4-9193/2-14 від 27.11.2014, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання від 30.10.2014 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, мотивоване тим, що на дану земельну ділянку було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою іншій особі /а.с. 102/.

Однак, виходячи із системного аналізу норм Земельного кодексу України, така підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, законом не передбачена.

Відносно рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області, викладеного у листі № 31-16-0.4-1920/2-15 від 20.02.2015, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання від 15.02.2015 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою із посиланням на те, що на виконання доручення Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 за № 37732/0/1-14 та рішень колегії Держземагентства від 14.10.2014, які введені в дію наказом Держземагентства України від 15.10.2014 № 328 право оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства визначено до продажу на земельних торгах у формі аукціону /а.с. 172/, то суд бере до уваги наступне.

Аналіз положень статті 123 Земельного кодексу України дає можливість зробити висновок, що відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою повинна бути мотивованою, при цьому із посиланням на підстави відмови, передбачені законом.

Рішення відповідача № 31-16-0.4-1920/2-15 від 20.02.2015 не містить посилання на передбачену законом підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а лише вказує на вимоги доручення Віце-прем'єр-міністра та рішення колегії Держземагентства.

При цьому пунктом 2.2. рішення колегії Держземагентства від 14.10.2014 № 2/2, яке введене в дію наказом Держземагентства України від 15.10.2014 № 328, передбачено, що за результатами аналізу матеріалів інвентаризації, іншої землевпорядної документації, звернень фізичних та юридичних осіб, зокрема щодо надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства скласти, затвердити та оприлюднити на офіційному сайті Держземагентства України переліки земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, включаючи несформовані земельні ділянки, що мають бути об'єктами землеустрою під час підготовки відповідних лотів до продажу (крім тих, на яких розташовано нерухоме майно, або тих, які на законних підставах знаходяться у користуванні заявників, або тих, щодо яких надано дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою або станом на 15 жовтня 2014 року у відповідному головному управлінні вже зареєстровано клопотання про надання такого дозволу) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи те, що наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 30 га земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області, посилання у листі позивачу на виконання рішення колегії Держземагентства від 14.10.2014 № 2/2, є необґрунтованим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області про відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, викладені у листах № 31-16-0.4-9193/2-14 від 27.11.2014, № 31-16-0.4-1920/2-15 від 20.02.2015, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, обираючи належний спосіб захисту прав позивача, з метою повного захисту таких прав, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог про визнання незаконними вказаних рішень, натомість визнати протиправними і скасувати рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області, викладені у листах № 31-16-0.4-9193/2-14 від 27 листопада 2014 року, № 31-16-0.4-1920/2-15 від 20 лютого 2015 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 26 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держземагентства у Полтавській області у межах своєї компетенції розглянути і вирішити відповідно до чинного законодавства клопотання ОСОБА_1 від 29.08.2014, від 30.10.2014, від 15.02.2014 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 26,0 га для ведення фермерського господарства на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області, то суд враховує наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження відповідача щодо вирішення клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що суд дійшов висновку про відмову у визнанні незаконним рішення відповідача від 08.10.2014 за результатами розгляду клопотання позивача від 29.08.2014, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії, та зобов'язати Головне управління Держземагентства у Полтавській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 30 жовтня 2014 року (вхідний номер 31-8530/0/17-14 від 30.10.2014), від 15 лютого 2015 року (вхідний номер 31-1490/0/17-15 від 16.02.2015) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 26 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області, у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Відносно позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою»; від 19.02.2015 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду»; визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки гр. ОСОБА_4, загальною площею 26,0005 га на території Новачиської сільської ради для ведення фермерського господарства від 25.12.2014 (кадастровий номер № НОМЕР_1), суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ надано дозвіл гр. ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 30 га земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області /а.с. 104/, наказом Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 19.02.2015 № 461-СГ затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства загальною площею 26,0005 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області та надано гр. ОСОБА_4 вказану земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1, в довгострокову оренду терміном на 21 рік /а.с. 103/.

Згідно наказу від 19.02.2015 № 461-СГ Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області (орендодавець) 19.02.2015 підписано з ОСОБА_4 (орендар) договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 /а.с. 141 -146/.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_4 20.02.2015, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права /а.с. 147/.

Відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, гр. ОСОБА_4 набув права оренди на земельну ділянку площею 26,0005 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області із кадастровим номером НОМЕР_1.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Верховного суду України від 24.02.2015 (реєстраційний номер 43075090).

Також у постанові ВСУ від 24.02.2015 зазначено, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, враховуючи те, що гр. ОСОБА_4 набув права оренди на земельну ділянку площею 26,0005 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області на підставі спірних наказів, які вичерпали свою дію, подальше оспорювання правомірності набуття ним спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Полтавській області від 03.10.2014 № 3862-СГ, від 19.02.2015 № 461-СГ, а також похідна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки гр. ОСОБА_4 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України, натомість можуть бути розглянуті місцевим загальним судом згідно норм Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконною державної реєстрації.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частинами 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, в розмірі 36 гривень 54 копійки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Полтавській області, Відділу Держземагентства у Хорольському районі Полтавської області, третя особа - ОСОБА_4, про визнання незаконними рішень, визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконною та скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держземагентства у Полтавській області, викладені у листах № 31-16-0.4-9193/2-14 від 27 листопада 2014 року, № 31-16-0.4-1920/2-15 від 20 лютого 2015 року про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 26 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагентства у Полтавській області щодо надання відмови № 31-16-0.4.-7499/2-14 від 08.10.2014 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотанням ОСОБА_1 від 29 серпня 2014 року (вхідний номер 31-5609/0/17-14 від 29.08.2014) з порушенням встановленого статтею 123 Земельного кодексу України місячного строку розгляду клопотання.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Полтавській області (ідентифікаційний код 38803395) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 30 жовтня 2014 року (вхідний номер 31-8530/0/17-14 від 30.10.2014), від 15 лютого 2015 року (вхідний номер 31-1490/0/17-15 від 16.02.2015) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 26 га на території Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Полтавській області, Відділу Держземагентства у Хорольському районі Полтавської області, про визнання незаконними та скасування наказів від 03.10.2014 № 3862-СГ, від 19.02.2015 № 461-CГ, визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, роз'яснивши позивачу право звернення із позовом до місцевого загального суду в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, в розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол